Тема 20-1 Судові процедури,

що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство

1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі прова­ дження у справі про банкрутство.

2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.

3. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.

4. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.

5. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство.

1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство

До боржника в процесі провадження у справі про банкрутство застосовуються такі судові процедури:

• розпорядження майном боржника;

• мирова угода;

• санація (відновлення платоспроможності боржника);

• ліквідаційна процедура.

З метою попередження справи про банкрутство ГК України (ст. 211) та Закон (ст. 3) передбачають заходи запобігання банк­рутству суб'єктів господарювання, обов'язок вжиття яких покла­дається на засновників та учасників суб'єктів господарювання, власників майна, органи державної влади та органи місцевого са­моврядування в межах їх повноважень. До таких заходів належать:

• подання боржникові фінансової допомоги в розмірі, достат­ ньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами;

• взяття на себе зобов'язань перед особами, що надали фінан­ сову допомогу боржникові;

• досудова санація державних підприємств, що провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансу­ вання (обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України що­ річно встановлюється законом про Державний бюджет України) і регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. № 515 «Про затвердження Порядку проведення до­ судової санації державних підприємств».

385

Однак ці досудові процедури не завжди є ефективними: плато­спроможність боржника відновити не вдається і кредитори (в окремих випадках - сам боржник) ініціюють порушення прова­дження у справі про банкрутство.

Разом з тим Закон містить положення про застосування до бо­ржника судових процедур, спрямованих на зменшення його забо­ргованості в результаті ефективного управління його майном чи навіть на відновлення платоспроможності боржника та врегулю­вання конфлікту між ним і кредиторами. Відповідно до ст. 212 ГК та ст. 4 Закону такими процедурами є: розпорядження майном боржника, санація, мирова угода. Лише у разі неефективності цих процедур та/або неможливості застосування деяких з них (санації, мирової угоди) господарський суд застосовує ліквіда­ційну процедуру.

2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство

Першою судовою процедурою, що застосовується до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство, є розпо­рядження його майном.

Розпорядження майном боржника - обов'язкова судова про­цедура у будь-якій справі про банкрутство. Вона є системою захо­дів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, що застосовується з метою забезпечення збе­реження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Здійснення її покладається на розпорядника майном боржника - призначеної суддею після порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи (це може бути і суб'єкт підприємницької діяльнос­ті), яка отримала в установленому порядку ліцензію арбітражного керуючого і не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів.

До функцій розпорядника майном боржника належать:

• вжиття заходів щодо захисту майна боржника;

• аналіз фінансового становища боржника та розробка реко­ мендацій, спрямованих на його фінансове оздоровлення;

• розгляд разом з посадовими особами боржника заяв креди­ торів про грошові вимоги до боржника, які надійшли у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та повідомлення заявників про результати розгляду;

386

• ведення реєстру визнаних боржником вимог кредиторів за вказаними вище заявами;

• скликання зборів кредиторів та участь в них з правом дорад­ чого голосу;

• виконання інших функцій, передбачених Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Після призначення розпорядника майна повноваження органів управління боржника обмежуються шляхом встановлення забо­рони приймати рішення про:

• реорганізацію та ліквідацію боржника;

• створення боржником юридичних осіб або про його участь в інших юридичних особах;

• створення боржником філій та представництв;

• виплату дивідендів;

• проведення боржником емісії цінних паперів;

• вихід із складу учасників боржника юридичної особи;

- придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника. За згодою розпорядника майна органи управління боржника:

• приймають рішення про участь боржника в господарських об'єднаннях;

• укладають угоди щодо: нерухомого майна боржника; одер­ жання та видачі позик (кредитів); поручительства та видачі гаран­ тій; уступки вимоги; переведення боргу; передачі в довірче управ­ ління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Розпорядник майна призначається на строк до шести місяців, який може бути продовжений чи скорочений судом за клопотан­ням самого розпорядника, комітету кредиторів чи власника майна боржника.

При проведенні даної процедури боржник може одночасно задо­вольнити вимоги усіх кредиторів відповідно до реєстру повністю або частково в однаковому для всіх пропорційному відношенні до вимог кожного кредитора (за згодою комітету кредиторів та розпорядника майна). Проведення таких розрахунків свідчить про відновлення пла­тоспроможності боржника і господарський суд припиняє проваджен­ня у справі про банкрутство. У всіх інших випадках процедура роз­порядження майном боржника завершується однією з подальших су­дових процедур банкрутства, кожна з яких не є обов'язковою сама по собі, однак принаймні одна з них має бути застосована.

387

3. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство

Санація боржника - це система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство, спрямована на оздо­ровлення фінансово-господарського становища боржника та за­доволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Вона може включати: кредитування, реорганізацію, в тому числі зміну організаційно-правової форми боржника, зміну форми власності, системи управління боржника і т. ін.

Процедура санації вводиться ухвалою господарського суду за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, терміном до 12 місяців, який може бути продовжений ще до шести місяців або скорочений за клопотанням комітету кредиторів, керуючого санацією або інвес­торів (осіб, що беруть участь у санації, приймаючи зобов'язання про погашення (повністю чи частково) боргу, боржника на певних умовах, в тому числі — набуття права власності на його майно).

Одночасно господарський суд за погодженням комітету креди­торів призначає керуючого санацією, яким може бути керівник підприємства, розпорядник майна або стороння особа, яка має лі­цензію арбітражного керуючого.

З дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника і управління боржником переходить до керуючого санацією, який має низку прав (розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених Законом; укладати від імені боржника угоди, в т. ч. мирову угоду; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними) та обов'язків (прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами; розробити та пода­ти на затвердження комітету кредиторів план санації; на укладення угод (у т. ч. мирової угоди) від імені боржника; організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності; здій­снювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань борж­ника, що виникли після порушення справи про банкрутство в проце­дурі розпорядження майном боржника та санації, а також заявляти в установленому порядку заперечення щодо зазначених вимог креди­торів; звітувати перед комітетом кредиторів щодо реалізації плану санації; своєчасно повідомляти державний орган з питань банкрут-

388

ства про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків; інші повнова­ження, передбачені Законом).

Основне призначення керуючого санацією — це розробка і за­безпечення виконання схваленого комітетом кредиторів та затвер­дженого господарським судом плану санації, який має передбача­ти строк відновлення платоспроможності боржника та містити за­ходи щодо такого відновлення аж до продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу; умови участі інвесторів, за їх наявності, у задоволенні вимог кредиторів, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам і т. ін. Як­що протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію в господарський суд не буде подано схваленого комітетом креди­торів плану санації, господарський суд може прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної про­цедури.

Керуючий санацією зобов'язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт у разі: закінчення строку санації (за 15 днів до його закінчення); за наявності підстав для дострокового припинення санації (відновлення платоспроможності боржника, укладення ми­рової угоди). Цей звіт має містити відомості про фінансово-гос­подарський стан боржника та наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог креди­торів боржника, а також інші відомості про можливість погашення кредиторської заборгованості, що залишилася.

Господарський суд затверджує звіт керуючого санацією і вино­сить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрут­ство, якщо зборами кредиторів за результатами розгляду цього звіту прийнято рішення:

— про виконання плану санації, закінчення процедури санації та відновлення платоспроможності боржника;

- про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника та переходом до роз­ рахунків кредиторів.

Звіт керуючого санацією не підлягає затвердженню у разі вста­новлення господарським судом обгрунтованості скарг кредиторів або відсутності ознак відновлення платоспроможності боржника, про що виноситься відповідна ухвала. Незатвердження господар­ським судом звіту керуючого санацією або неподання такого звіту у встановлений строк є підставою для визнання боржника банкру­том та відкриття ліквідаційної процедури.

₁