- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
При якісній інтерпретації графіків, карт профілів і карт ізодинам ведеться їх візуальний опис і порівняння з геологічними розрізами і картами. Це дозволяє встановити зв'язок тих або інших аномалій магнітного поля з певними геологічними тілами і виявити місцеположення їх центрів або осей, оцінити форму, просторове положення, зразкове падіння і простягання.
На картах профілів і картах ізодинам виявляються і корелюються аномалії, відповідні одним і тим же об'єктам, намічається планове розташування контактів різних порід, простежуються контури тих або інших структур або включень. Ізометричним аномаліям (аномалії з приблизно однаковими поперечними розмірами на карті) відповідають ізометричні у плані геологічні об'єкти; витягнутим ізодинамам відповідають геологічні структури і окремі шари витягнутої форми. Якщо для вертикально намагнічених тіл поле аномалій має один знак, то це свідчить про велику глибину залягання іншого полюса намагнічених порід.
Якщо глибина залягання нижнього краю тіла мало відмінна від глибини залягання верхньої частини, то навкруги інтенсивної аномалії, зобов'язаної верхньому полюсу, спостерігатиметься слабе поле іншого знака, обумовлене нижнім полюсом намагнічених порід. Падіння порід в ту сторону, де площа розповсюдження слабих аномалій більше. При похилому намагнічені структура поля ускладнюється. Ділянкам з високими горизонтальними градієнтами аномалій вертикальної складової геомагнітного поля часто відповідають контакти порід з різними магнітними властивостями.
Якісна інтерпретація магнітних аномалій складніше, ніж гравітаційних. Це пояснюється складнішою структурою магнітного поля пов'язаної з наявністю у намагнічених порід полюсів позитивного і негативного знака і великим діапазоном зміни магнітних властивостей у порівнянні з щільністю.
При якісній інтерпретації виявляються регіональні, крупні аномалії, пов'язані із структурно-тектонічною будовою району, і локальні аномалії, приурочені до магнітних руд і окремих шарів порід з підвищеними магнітними властивостями. Результати якісної інтерпретації загальних і пошукових зйомок використовуються як основа для детальних магнітних зйомок з подальшою кількісною обробкою, а також для раціонального планування як геофізичних, так і геологічних досліджень.
2.4.2. Кількісна інтерпретація
Визначення глибини, розмірів, точного місцеположення, кутів падіння геологічних тіл, що створили магнітні аномалії, є основною метою кількісної (розрахункової) інтерпретації або рішення зворотної задачі магніторозвідки.
Математично рішення зворотної задачі магніторозвідки неоднозначно, оскільки схожі аномалії можуть бути створений геологічними тілами різної форми, розмірів і інтенсивності намагнічення. Для однозначної інтерпретації магнітних аномалій і зокрема наближеного визначення розмірів тіл, необхідно знати інтенсивність намагнічення тіл, визначених шляхом вимірювання магнітної сприйнятливості зразків. При цьому середнє значення напруженості поля Землі (Т) можна вважати рівним 05 эрст.
Рішення зворотної задачі виконується аналітичним або графічним способами. Для кількісної обробки використовуються чіткі, ізольовані, не ускладнені впливом сусідніх тіл аномалії. Графіки повинні бути побудований по напряму вкріст виявлених на карті аномалій і виходити на нормальне поле.
В аналітичних методах рішення зворотної задачі магніторозвідки визначення глибини залягання і оцінка розмірів намагнічених тіл проводиться шляхом апроксимації виявлених геологічних об'єктів найпростішими геометричними моделями однорідно намагнічених тіл для яких вирішена пряма задача. Чим ближче форма геологічних структур і тіл наближається до форми найпростіших геометричних моделей, тим точніше інтерпретація.
При цьому велике значення має використовування всієї геологічної інформації про район досліджень що дозволяє вибрати найприйнятнішу модель намагнічених тел. У загальному випадку, коли невідома форма тіл, що створили магнітні аномалії, оцінку глибини залягання верхньої кромки можна отримати методом дотичних або іншими способами. При цьому одержувані глибини, як правило, підвищені.