- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
3.6 Методи несталого поля
На стику між методами постійного і змінного струму знаходяться методи, в яких вивчаються несталі процеси, що протікають у середовищі при включенні і виключенні постійного струму в живлячих лініях. З методів несталого поля розглянемо методи викликаних потенціалів і становлення поля.
Метод викликаної поляризації (викликаних потенціалів), скорочено метод ВП, заснований на вивченні потенціалів, спостережуваних в гірських породах після пропускання через них постійного електричного струму. Якщо вимкнути струм в живлячій лінії то між приймальними електродами напруження зникає не миттєво, а протягом декількох секунд або навіть хвилин. Інтенсивність і характер спаду викликаних потенціалів залежить від поляризує мості гірських порід.
Природа викликаних потенціалів складна і недостатньо з’ясована. Причинами їх виникнення є електрохімічні процеси, що проходять на поверхні рудних і глинястих частинок у присутності підземних вод при пропусканні струму через породу.
Вимірювання викликаних потенціалів проводяться за допомогою спеціальних електророзвідувальних станцій, змонтованих на автомашинах.
На відміну від звичайних електророзвідувальних станцій в цих станціях є пристрій дозволяючи перемикати приймальні електроди (MN) з грубого каналу осцилографа, що виміряє великі величини при пропусканні струму в АВ, на точний канал, що виміряє мале значення після виключення струму в АВ. Вимірювання викликаних потенціалів проводяться тими ж установками, що і в методах опорів (триелектродні, чотириелектродні і ін.). При вимірах над однорідним середовищем одержуємо поляризуємість а при вимірюваннях над неоднорідним середовищем одержуємо уявну поляризуємість. Це складна функція від місцеположення і об'єму порід, а також від сили струму, вигляду і розмірів установки і деяких інших чинників, що поляризуються.
Таким чином, метод викликаних потенціалів ґрунтується на вимірюванні і вивченні розподілу цього параметра за площі з глибиною.
Методика проведення робіт методом ВП схожа з електророзвідкою методом опору. Розрізняють профілізацію методом ВП, призначене для вивчення круто залягаючих порід з високою поляризуємістю і зондування ВП для дослідження горизонтальношаруватих розрізів. У результаті профілірування методом ВП будуються графіки, карти графіків і карти. Максимум спостерігаються над рудними об'єктами і іншими породами, що поляризуються. У результаті зондувань ВП будуються схожі з кривими ВЕЗ криві ВП. За допомогою спеціальних палеток ВП можна оцінити поляризуємість і потужність шарів у горизонтальному розрізі.
Метод викликаних потенціалів застосовується для: 1-пошуків і розвідки металевих руд (зокрема сульфідних), а також графіту, вугілля; 2- рішення задач геологічного картування і розчленовування геологічних розрізів; 3 - пошуків і розвідки водонасичених порід, виявлення прісних і мінералізованих вод, визначення глибини залягання рівня підземних вод.
Метод ВП - один з найефективніших методів в рудній геофізиці. Він застосовується для пошуків і розвідок як сполошних, так і вкраплених і прожилково-вкраплених руд. Проте аномалії ВП можуть бути і не над промисловою вкрапленістю руд а за рахунок «зараженості» порід рідкісної вкрапленістю сульфідів, графіту, вугілля, що утрудняє розвідку перспективних покладів. В цьому випадку необхідно суміщати метод ВП з іншими геофізичними методами.
Метод становлення поля заснований на вивченні встановлення електричної і магнітної компонент електромагнітного поля у гірських породах при подачі прямокутних імпульсів постійного струму. Тривалість і характер становлення поля пов'язана з розподілом індуктивності і питомого опору порід на різних глибинах.
Метод становлення застосовується у варіанті зондування і називається зондуванням становлення поля (ЗСП). Зміна глибинності розвідки в методі ЗСП пояснюється таким чином. При включенні імпульсу струму в живлячу лінію АВ електромагнітне поле розповсюджується спочатку в при поверхневих частинах розрізу, а надалі проникає все глибше і глибше. При цьому у середовищі відбуваються складні перехідні процеси і імпульс приходить до приймальної установки в спотвореному вигляді. Малим часам становлення поля відповідає невелика глибинність, великим часом - велика глибина розвідки.
Зондування становленням поля виконується за допомогою звичайних електророзвідувальних станцій при незмінній відстані між живлячим і вимірювальним диполями. Запис електричної і магнітної компонент здійснюється одночасно автоматично на фотоосцилограмі. Відстань між генераторною групою і польовою лабораторією на відміну від ДЕЗ залишається постійною в 3 - 6 разів великим передбачуваної глибини залягання опорного горизонту, що вивчається (як правило, кристалічного фундаменту).
Звичайно АВ паралельно MN, а кут полягає в межах ±20°. У результаті обробки осцилограм становлення поля розраховуються опори по електричному і магнітному компонентах для різних (до 10) часів становлення. Під часом становлення розуміється час після включення струму в АВ.
Маючи приблизно 7 - 10 значень для різних часів, можна побудувати криві становлення. Інтерпретуючи отримані криві за допомогою палеток становлення, можна визначити глибину залягання високоомного опорного горизонту.
Зондування становленням поля застосовується в структурній геології і при вивченні глибини залягання фундаменту. Перевагою ЗСП в порівнянні з ДЕЗ є більш проста методика проведення робіт (вимірювання на одному рознесенні) і можливість вести розвідку під шарами високого опору. До недоліків методу можна віднести те, що розвідувати існуючою апаратурою структури на глибині, меншій 1 км, не можна.