- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
3.5.2. Методи електропрофілірування
Електрична профілізація (електропрофілірування) - це модифікація методу опорів, при якій уподовж заданих напрямів (профілів) вимірюється кажучийся опір за допомогою установок постійного розміру. При електропрофілізації рознесення живлячої лінії АВ залишається постійним, що дозволяє у всіх точках профілю досліджувати приблизно постійну по потужності товщу гірських порід. Методи електропрофілізації застосовуються коли породи різняться по питомому електричному опору в горизонтальному напрямі.
Електропрофілірування виконується різними установками. Найпростішою установкою електропрофілірування є симетрична чотириелектродна установка AMNB. У цьому виді профілізації установка послідовно переміщається уздовж ліній спостережень і через постійні відстані вимірюються уявні опори (взаємні відстані між електродами у всіх пунктах вимірювання залишаються постійними).
Найпростіша електропрофілізація не завжди дає достовірний геоелектричний розріз. Тому в практиці електророзвідки широко застосовуються установки з двома живлячими лініями. Таке електропрофілірування називається профілізацією установкою. В результаті трояться два графіки для двох розносів. У складних геологічних умовах виконується електропрофілірування з декількома живлячими лініями.
Залежно від типу установки, глибинності розвідки, категорії місцевості, масштабу зйомки 4 - 7 чоловік можуть виконати за зміну від 20 до 200 крапок електропрофілірування. В результаті електропрофілізації окрім графіків будуються карти графіків, карти опору для кожного рознесення питаючих електродів.
Інтерпретація результатів електропрофілізації в основному якісна, тобто по картах або графіках уявного опору виділяються контакти порід з різними електричними властивостями, пласти, окремі жили, тектонічні порушення. При якісній інтерпретації схожі аномалії корелюються за сусідніми профілями і ув'язуються з геологічними розрізами і картами, що дозволяє при сумісній інтерпретації геофізичних і геологічних матеріалів визначити простягання місцезнаходження, контури розвіданих структур або рудних відкладень. Кількісна інтерпретація зводиться до рішення зворотної задачі шляхом порівняння польових графіків з теоретичними, зібраними в альбоми типових аномалій електропрофілірування.
При кількісній інтерпретації визначаються міцність, розміри і просторове положення геологічних об'єктів. Краще виявляються добре проводячи включення.
Електропрофілізація застосовується для вивчення круто залягаючи структур, шарів і використовуються при: 1 - вивченні погребних структур (антикліналей, синкліналей, флексур, куполів, прогинань і т. п.); 2 - геологічному картуванні (виявлення контактів, фаціально-літологічне розчленовування); 3 - виявлення і дослідженні розривних порушень (скидань, надвигів, розломів, зон дроблень); 4 - розвідці рудних (сульфідні, поліметалеві, залізорудні і ін.) і нерудних (вугільні кварцові і ін.) копалин; 5 - рішенні інженерно-геологічних задач таких, як картування мерзлих порід і таликів, тріщинуватих і закарстованих зон, перезаглибених долин; 6 - пошуках обводнюючи зон, прісних і мінералізованих вод.
Перешкодою для ефективного проведення робіт методом електропрофілізації є нечітка диференціація електричних властивостей порід, велика потужність і неоднорідність наносів, пологі форми складчастості, сильно розчленований рельєф.