3.5.2. Методи електропрофілірування

Електрична профілізація (електропрофілі­рування) - це модифікація методу опорів, при якій уподовж заданих напрямів (профілів) вимірюється ка­жучийся опір за допомогою установок постійного розмі­ру. При електропрофілізації рознесення живлячої лінії АВ залишається постійним, що дозволяє у всіх точках профілю досліджувати приблизно постійну по потужності товщу гірських порід. Методи електропрофілізації застосовуються коли породи різняться по питомому електричному опору в горизонтальному напрямі.

Електропрофілірування виконується різними установка­ми. Найпростішою установкою електропрофілірування є симетрична чотириелектродна установка AMNB. У цьому виді профілізації установка послідовно переміщається уздовж ліній спостережень і через постійні відстані вимірюються уявні опори (взаємні відстані між електродами у всіх пунктах вимірювання залишаються постійними).

Найпростіша електропрофілізація не завжди дає достовірний геоелектричний розріз. Тому в практиці електророзвідки широко застосовуються установки з двома живлячими лініями. Таке електро­профілірування називається профілізацією установкою. В результаті трояться два графіки для двох розносів. У складних геологі­чних умовах виконується електропрофілірування з декількома живлячими лініями.

Залежно від типу установки, глибинності розвідки, категорії місцевості, масштабу зйомки 4 - 7 чоловік можуть виконати за зміну від 20 до 200 крапок електропрофілі­рування. В результаті електропрофілізації окрім графіків будуються карти графіків, карти опору для кожного рознесення питаючих електродів.

Інтерпретація результатів електропрофілізації в основному якісна, тобто по картах або графіках уявного опору виділяються контакти порід з різними електричними властивостями, пласти, окремі жили, тектонічні порушення. При якісній інтерпретації схожі аномалії корелюються за сусідніми профілями і ув'язуються з геологічними розрізами і картами, що дозволяє при сумісній інтерпретації геофізи­чних і геологічних матеріалів визначити простягання місцезнаходження, контури розвіданих структур або рудних відкладень. Кількісна інтерпретація зводиться до рішення зворотної задачі шляхом порівняння польових графіків з теоретични­ми, зібраними в альбоми типових аномалій електропрофілі­рування.

При кількісній інтерпретації визначаються міцність, розміри і просторове положення геологічних об'єктів. Краще виявляються добре проводячи включення.

Електропрофілізація застосовується для вивчення круто залягаючи структур, шарів і використовуються при: 1 - вивченні погребних структур (антикліналей, синкліналей, флексур, куполів, прогинань і т. п.); 2 - геологічному картуванні (виявле­ння контактів, фаціально-літологічне розчленовування); 3 - вияв­лення і дослідженні розривних порушень (скидань, надвигів, розломів, зон дроблень); 4 - розвідці рудних (сульфідні, поліметалеві, залізорудні і ін.) і нерудних (вугільні кварцові і ін.) копалин; 5 - рішенні інженерно-геологічних задач таких, як картування мерзлих порід і таликів, тріщинуватих і закарстованих зон, перезаглибених долин; 6 - пошуках обводнюючи зон, прісних і мінералізованих вод.

Перешкодою для ефективного проведення робіт методом електропрофілізації є нечітка диференціація елек­тричних властивостей порід, велика потужність і неоднорідність наносів, пологі форми складчастості, сильно розчленований рельєф.