- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
Геофізичні дослідження свердловин проводяться за допомогою каротажних станцій, змонтованих на автомашинах. У комплект каротажної станції входить устаткування, загальне для різних видів каротажу, і спеціальне яке застосовується тільки при роботах одним або декількома методами. До загального устаткування каротажної станції відносяться: 1) джерела живлення; 2) прилади для реєстрації різностей потенціалів і сили струму; 3) лебідка працююча від двигуна автомобіля і призначена для спуску і підйому каротажного кабелю в свердловину; 4) блок-баланс встановлюваний поблизу свердловини і призначений для напряму кабелю в свердловину і синхронної передачі глибини розташування індикатора поля на стрічкопротяжний механізм реєстратора; 5) одножильний, трижильний або багатожильний кабель у добрій ізоляції.
Ізольовані один від одного жили кабелю, з одного боку, підключаються до кілець колектора лебідки, а з іншою, до електродів каротажного зонда, тобто пристрої для вимірювання тих або інших параметрів поля в свердловині. В різних методах електричного каротажу міняється, як правило, лише зонд. Найпростішим є зонд, складений з одного, двох або трьох свинцевих електродів, закріплених на кабелі. Такі зонди використовуються у свердловинах заповнених буровою рідиною або водою. При роботах в сухих свердловинах застосовуються ковзаючи, кожний з яких складається з металевої щітки, укріпленої в обоймі з ізолятора на плоскій металевій пружині. Пружини такого «ліхтарного зонда» притискують електроди до стінок свердловини.
Широко застосовуються мікрозонди. У мікрозонді три точкові електроду розташовуються на планці з ізолятора на відстані декількох сантиметрів один від одного. Планка укріплена на плоскій пружині ліхтаря, яка притискує електроди до стінок свердловини. У свердловинах глибиною до 100 м електричний каротаж може виконуватися або в окремих точках за допомогою звичайних електророзвідувальних приборів (ЕП-1, ЕСЬК-1), або безперервно за допомогою полуавтоматичних реєстраторів. Напівавтоматичний реєстратор представляє собою пристрій, що дозволяє вести безперервну реєстрацію.
В деяких станціях лебідки вмонтовуються на окремих автомашинах або тракторах. Ці установки називаються самохідними підйомниками. При пересуванні зонда по свердловині ролик блок-балансу, по якому проходить кабель обертається і передає за допомогою гнучкого валу обертання на стрічкопротяжний механізм регістратора. У результаті синхронно з переміщенням зонда рухається діаграмний папір. З кілець колектора лебідки за допомогою ковзаючих контактів знімається що виміряється на електродах зонда різниця потенціалів і подається на вхід електророзвідувального потенціометра ЕП-1. Компенсація різниці потенціалів, що виміряється, проводиться за допомогою спеціального перетворюючого механізму, напівавтоматичного реєстратора, пов'язаного з декадниками ЕП-1 і олівцем, встановленим на діаграмному папері. Під час компенсації олівець зміщується упоперек паперу на відстань, пропорційно напрузі на вході приладу. Оскільки папір рухається синхронно зі зміною глибини зонда, на ній відображується крива зміни різностей потенціалів з глибиною. Каротаж більш глибоких свердловин слід проводити, використовуючи автоматичну реєстрацію, за допомогою самописців-потенціометрів і каротажних фото реєстраторів. У самописцях-потенціометрах компенсація напруг, що виміряються, проводиться спеціальним електронним пристроєм, який управляє роботою. Останній відхилює перо самописця упоперек діаграмної стрічки, що рухається, на відстань, пропорційну напрузі, що виміряється.
У фотореєстраторах запис напруг відбувається шлейфовими гальванометрами, що виміряються. Світло, відображене від дзеркал, встановлених на гальванометрах, потрапляє на фотопапір і фіксується фотографічним шляхом. У фотореєстраторі знаходиться декілька гальванометрів для одночасного запису різних параметрів (наприклад, ПС, КС). Рух каротажного паперу в автоматичних реєстраторах відбувається синхронно з переміщенням зонда по свердловині.
При електричному каротажі на живлячі електроди подається не постійний струм, а низькочастотний змінний, що забезпечується можливість одночасного запису декількох параметрів, а також дозволяє фільтрувати електричні перешкоди. В результаті каротажу виходить діаграма, на якій кожній глибині розташування вимірювального пристрою у свердловині відповідає певне значення різниці потенціалів. Для каротажу у свердловинах глибиною до 250 м застосуються автоматична каротажна станція АКС-250, встановлена на автомобілі. Для проведення комплексних геофізичних досліджень глибоких свердловин пристосовуються автоматичні електронні каротажні станції АЕКС-900 (при глибинах дослідження до 900 м) і АЕКС-1500 (при глибинах до 1500 м), змонтовані на шасі вантажного автомобіля типу ГАЗ-51. Є і ряд інших каротажних станцій, що забезпечують виконання геофізичних досліджень в свердловинах глибиною до 5 - 7 км.