4.3.1. Інтерпретація mob

Інтерпретація результатів MOB зводиться до визначення глибини залягання межі, кута нахилу і ефективної швидкості розповсюдження пружних хвиль, що відображає, у пе­рекриваючому середовищі. Інтерпретацію починають з визначення ефективної (або середньої) швидкості в перекриваючій товщі. Ефективні швидкості визначаються по годографах відображених хвиль, а середні швидкості за даними сейсмічного каротажу свердловин. Як правило ці швидкості для однієї і тієї ж товщі мало відрізняються, тому при інтерпретації годографів відображених хвиль застосовуються методи середніх швидкостей. При цьому вся товща, що перекриває контакт, що відображає, приймається за однорідний шар. Визначивши по годографах відображених хвиль або по сейсмокаротажу швидкості і використовуючи рівняння годографа відображеної хвилі, різними аналітичними або графічними способами визначаються кути, і будується межа, що відображає.

4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль

Кореляційний метод заломлених хвиль (КМЗХ), або просто метод заломлених хвиль (МЗХ), заснований на вивченні головних заломлених хвиль, виникаючих при русі уздовж межі двох шарів ковзаючої заломленої хвилі. Умова утворення ковзаючої заламаної хвилі визначається законом заломлення. При критичному куті падіння, коли кут заломлення рівний 90°, уздовж межі почне ковзати заломлена хвиля. При падінні прямої хвилі під критичним кутом в крапці утворюються дві хвилі: одна відображена, що рухається по променю RS, і друга, ковзаюча уздовж межі розділу. Щоб пока­зати, як ця ковзаюча заломлена хвиля виходить на лінію спостережень (вісь х), скористаємося принципом Гюйгенса.

Згідно принципу Гюйгенса, будь-яка точка фронту хвилі є джерелом коливань. Зокрема, з крапки R почне розповсюджуватися фронт відображеної хвилі, який через час після початку віддзеркалення досягне крапки S. За цей же час у середовищі фронт проходячої заломленої хвилі, перпендикулярний межі розділу, досягне точки f. Відповідно за час t2 фронти цих хвиль досягнуть крапок S2, F2, за час t3- S3, F3 і так далі. Заломлена хвиля розповсюджується швидше відображеної. Фронт проходячої заломленої хвилі, ковзаючи уздовж границі розділу, порушує у верхньому шарі коливання, які і викликають появу головної заломленої хвилі. Однією стороною фронт головної хвилі торкається фронту відображеної з критичної крапки хвилі, інший - примикає до фронту ковзаючої заломленої хвилі. В крапці S фронти відображеної і головної заломленої хвилі вийдуть на поверхню одночасно а далі відображена хвиля, оскільки вона має меншу швидкість, почне відставати від го­ловної.

Фронти головної заломленої хвилі будуть площинами, нахиленими під кутом i до межі розподілу, а проміння, тобто лінії, перпендикулярні фронту, будуть нахилені під постійним кутом е до поверхні спостережень. Легко отримати годографів з двох пунктів вибуху і розташованих на профілі спостережень з однієї його сторони. Наганяючий годограф заломленої хвилі паралельні, а у рефрагованої хвилі вони не паралельні і зближуються при видаленні від пунктів вибуху. Це пояснюється збільшенням уявної швидкості (а значить зменшенням кута нахилу годографа) із збільшенням відстані до пункту вибуху. Оскільки поблизу пункту вибуху заломлені хвилі відсутні, то система спостережень КМЗХ повинна будуватися так, щоб найближчий до пункту вибуху сейсмоприймач був встановлений на деякій відстані порівнянному з передбачуваною глибиною залягання заломлюючої межі. Упевнена інтерпретація даних КМПВ можлива лише тоді, коли по лінії профілю можна побудувати два годографи, отримані з різних пунктів вибуху. Тому система спостереження будується так, що­б можна було побудувати стрічні або наганяючи годо­графи. Наганяючи годографи від однієї і тієї ж плоскої межі паралелі, тому по них можна будувати зведені годографи шляхом паралельних зсувів.

Звичайно застосовуються повні кореляційні системи спостереження, що забезпечують безперервне дослідження заламаних хвиль уздовж профілю спостережень. В методі КМЗХ використовують системи безперервної профілізації: через один, два або три інтервали.

У простих геологічних умовах вибираються неповні системи спостережень, коли хвилі від однієї межі виділяються не шляхом безперервної кореляції, а шляхом виявлення приламлених меж на окремих ділянках профілів, що вивчаються. Неповні системи застосовуються при постановці сейсмічних зондуваннь. Відстань між сейсмоприймачами в КМЗХ міняється від 25 до 100 м. Заломлені хвилі відрізняються зниженим спектром час­тот, тому, працюючи на низькочастотних фільтраціях, можна поз­бавитися від відображених, прямих і інших хвиль.

Інтерпретація КМЗХ зводиться до визначення глибини заля­гання заломлюючої межі, кута її нахилу і гранич­ній швидкості в заломлюючому шарі. За даними КМЗХ можна визначити і ефективну швидкість у перекриваючій заломлюючу межу товщі. Проте практика сейсморозвідки показує, що отримані ефективні швидкості визначаються з великими погрішностями тому кути знаходять лише по годографах MOB або сейсмокаротажу. Інтерпретація годографів заломлених хвиль є задачею складнішої, ніж відображених хвиль, і не може бути точно проведений по одиночних годографах. Надійно інтерпре­туються лише стрічні годографи. Інтерпретація КМПВ починається з визначення граничної швидкості, яка, як правило, співпадає або дещо вищий швидкості в шарі, що підстилає заломлюючу межу. Далі використовуючи рівняння годографа заломленої хвилі і знаючи її в перекриваючій товщі і підстилаючому шарі, різними спо­собами визначається кути і будують заломлюючу межу.