- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
Гравірозвідка з розвідувальною метою застосовується для пошуків і розвідки нафтових структур, розвідки вугільних басейнів, пошуків і розвідки рудних і нерудних корисних копалин, для розвідки наступних нафтогазоносних структур, соляних куполів, антиклінальних складок, рифових масивів, куполовидних платформних структур.
Найбільш сприятливі для розвідки соляні куполи, оскільки сіль відрізняється низькою густиною в порівнянні з навколишніми породами і різкими крутими схилами. Соляні куполи виділяються ізометричними інтенсивними негативними аномаліями по яких можна судить не тільки про їх місцеположення і форму, але і про глибину залягання.
Антиклінальні складки виділяються витягнутими ізолініями аномалій позитивного і негативного знака у залежності від густини порід, що залягають у ядрі складок. Інтерпретація результатів якісна, зрідка кількісна.
Багато родовищ нафти і газу приурочено до рифових масивів, але розвідка останніх методом гравірозвідки є задачею нелегкої. Для розвідки рифових вапняків серед осадових теригенних порід використовується аналіз як регіональні, так і локальних аномалій, причому рифові вапняки виділяються, як правило, позитивними аномаліями.
Куполовідні платформні підняття, до яких нерідко приурочені родовища нафти і газу, відрізняються малою амплітудою і великою глибиною залягання і тому важко розвідати. Проте застосування високоточних гравіметрів дозволяє вести розвідку і цих структур, що виділяються слабими негативними аномаліями за рахунок ущільнення пород над підняттям.
У зв'язку з розвідкою вугільних родовищ гравіметрія застосовується як для визначення меж вугільного басейну, так і для безпосередніх пошуків окремих родовищ і пластів вугілля.
Гравірозвідка застосовується в комплексі з іншими геофізичними методами і для розвідки рудних і нерудних копалин, причому вона притягується як для великомасштабного картування і виявлення тектонічних зон і структур сприятливих заляганню тих або інших копалин, так і для безпосередніх пошуків і розвідки родовищ. Істотна відмінність рудної гравіметрії від нафтової полягає у меншій глибинності, більшій детальності і точності розвідки.
На залізорудних родовищах спостерігаються локальні позитивні аномалії за рахунок високої густини руд. Роботи проводяться спільно з магніторозвідкою, що дозволяє визначати розміри, глибини, потужності рудних покладів. У рудній розвідці часто застосовується варіометрична зйомка.
Через високу густину хромітів гравірозвідка практично є єдиним методом пошуків і розвідки хромітових руд. Не дивлячись на невеликі розміри рудних жив при детальній розвідці можна розвідати навіть окремі жили.
На рудних колчеданових і поліметалевих родовищах основним методом розвідки є електророзвідка. Проте гравірозвідка є добрим методом для відділення рудних від без рудних електричних аномалій. З покладами колчеданових руд пов'язані інтенсивні позитивні аномалії за рахунок їх підвищеної густини. Застосовуються як гравіметрична, так і варіометрична зйомки, за допомогою яких оцінюються розміри і глибина рудних тел. Гравірозвідка застосовується не тільки для наземної зйомки, але і для зйомки в шахтах і рудниках з метою пошуків сліпих рудних тел.
Широке застосування знаходить і при розвідці нерудних копалин. Інтенсивними позитивними локальними аномаліями виділяються пегматитові, кварцові, корундові, баритові жили, алмазні трубки кімберліту, родовища слюди марганцю, бокситу і багатьох інших копалин. Мінімумами виділяються родовища мінеральних солей.