- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
3.8.2. Радіокомпарацийний метод
Серед методів електророзвідки найбільшою простотою відрізняється радіокомпараційний метод (метод «радіокіп»). Його іноді називають методом радіохвильового картування. Суттєвість цього методу зводиться до вимірювання електромагнітних полів довгохвильових (довжина хвилі 1 - 2 км) широкомовних радіостанцій. Радіополе такої станції в дальній зоні (на відстанях понад 50 - 100 км від радіостанції) на планшеті у декількох десятків квадратних кілометрів залишається практично постійним якщо електричні властивості порід під пунктами вимірювання напруженості не змінюються.
Довгі радіохвилі розповсюджуються у вигляді земних хвиль. Вплив іоносферної хвилі в цьому випадку невеликий, а на середніх і коротких хвилях воно більше. В методі «радіокіп» напруженістю радіополя вимірюється уздовж розвідувальних ліній за допомогою чутливого батарейного радіоприймача з індикатором напруженості на виході. Найзручнішим для цієї мети є польовий вимірник напруженості поля (ПІНП), що випускається спеціально для радіокомпараційної зйомки. ПІНП - це високовиборче мікровольтметр-радіоприймач з феритовою (магнітної) антеною яка для вимірювання різних магнітних компонент поля може обертатися навкруги вертикальної і горизонтальної осі.
При радіокомпараційній зйомці на кожній крапці вимірюється вертикальна (Нг) і максимальна горизонтальна (Нр) складові поля. Профілі задаються вкріст передбачуваного простягання шарів. Відстань між точками вимірювань змінюється від 20 до 50 м а при деталізації може бути і меншим. Заміри на кожній крапці проводяться швидко (близько хвилини), тому продуктивність радіокомпараційного методу велика (100 - 300 крапок в зміну). Зйомку можна вести і з транспорту, що рухається (машина, літак). В результаті будуються графіки уздовж профілів спостережень. Над однорідним середовищем Нр залишається постійною, а Нг рівно нулю. Наявність меж розділу шарів з різними електромагнітними властивостями або провідних струм рудних жив приведе до спотворення поля.
У теорії методу «радіокіп» показано, що над провідною рудною жилою виходить максимум, а відстань між останніми дорівнює подвоєній глибині залягання верхньої кромки рудного тіла. Над контактом двох середовищ спостерігається максимум, розташовані між максимумом і мінімумом Нр. Над провідними середовищами (море, низькоомні породи) значення Нр більше, ніж над ділянками, складеними породами з високим опором. Радіокомпарационний метод, на жаль, володіє невеликим глибинністю (до 20 - 30 м).
Радіокомпараційний метод застосовується для: 1 - розвідки витягнутих провідних рудних копалин (сульфіди, поліметалеві руди, оксиди і ін.); 2 - рішення задач геологічного картування закритих районів при потужності наносів меншої 20-30 м; 3 - виявлення тектонічних порушень, зон дроблення, тріщинуватості, обводнює; 4 - пошуків і розвідки прісних і мінералізованих вод.
Не сприяють проведенню радіокомпараційної зйомки велика потужність і неоднорідність наносів, сильно перетнутий рельєф і ряд інших чинників. Тому не всі контакти відбиваються цим методом але через простоту і швидкість вимірювань його слід застосовувати при маршрутній геологічній зйомці, для вивчення крутошаруватих середовищ.