- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
-
Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
Геофізичні дослідження у свердловинах служать для геологічної документації розрізів при безкерновому бурінні і дають відомості про літологію порід, потужності окремих пластів, властивості колекторів, фільтрацій і пористість навколишніх порід, наявності тих або інших копалин, оцінки їх якості. Якнайкраще рішення поставлених задач виходить при проведенні комплексних геофізичних досліджень свердловин. Раціональний комплекс методів каротажу визначається конкретними геолого-геофізичними умовами. Проте, враховуючи велику швидкість каротажних робіт і наявність у комплекті каротажних станцій апаратури майже для всіх видів досліджень, слід прагнути отримати більшу кількість параметрів по кожній свердловині.
6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
Геологічне розчленовування розрізів свердловин, і зокрема визначення літології, потужності шарів, наявність різних корисних копалин, - головне призначення геофізичних дослідженнь свердловин. Рішення цих задач, тобто інтерпретація даних каротажу, проводиться в наступній послідовності.
1. На каротажних діаграмах, отриманих різними методами, виділяються аномалії: максимуми, мінімуми, позитивні, негативні і нульові значення тих або інших параметрів поля! Проводиться розчленовування розрізу на пласти з'ясовується їх положення і потужність, яка може бути визначений по більшості аномалій (ПС, КС). Крівля або підошва пластів виділяється по екстремумах КС, зміряним градієнт-зондом, і акустичному каротажу.
2. Проводиться кореляція однакових по вигляду аномалій по сусідніх свердловинах. Спочатку виділяються опорні горизонти, або репери, тобто такі ділянки діаграм, які пов'язані з витриманих по простяганню пластами чітко відмінними по фізичних властивостях від навколишніх порід (наприклад, в піщано-глинистих відкладеннях репером може бути пласт глин, шар вапняків). Далі по каротажних діаграмах сусідніх свердловин проводиться кореляція всіх шарів з однаковою формою аномалій.
3. Зіставлення виявлених по аномаліях різних методів каротажу пластів з визначеними літологічними комплексами, тобто геологічне тлумачення результатів каротажу. Для ув'язки геофізичних даних з літологією використовуються всі данні по геологічній будові району, у тому числі дані картувального буріння, поінтервального відбору керна, аналізу зразків, отриманих за допомогою ґрунтоносів а також шламу і бурової рідини в процесі проходки свердловин.
У результаті зіставлення геологічних даних з типовими діаграмами каротажу, отриманих різними методами, складаються нормальні або зведені геолого-геофізичні розрізи які служать «еталоном» для інтерпретації всіх матеріалом каротажу в даному районі. При підготовці цих розрізів використовуються діаграми, отримані стандартними зондами, однотипною апаратурою, з урахуванням характеру бурового розчину обсадових колон і т.д.
При складанні нормальних або зведених геолого-геофізичних розрізів, а також при інтерпретації матеріалів використовуються набори типових аномалій геофізичних параметрів, отриманих теоретичним і експериментальним шляхом.
Вивержені породи на діаграмах природного поля (ПС) виділяються слабими аномаліями позитивного або негативного знака. Уявні опори (КС) у цих порід високі (сотні і тисячі омметрів), викликані потенціали (ВП) невеликі. На діаграмах ядерних методів, акустичного і магнітного каротажу вивержені породи виявляються максимумами. Поліметалеві, залізні, сульфідні руди відрізняються наступними аномаліями: інтенсивними максимумами і мінімумами ПС (особливо сульфідні руди), мінімумами КС, максимумами ВП, підвищеними значеннями природного гамма-випромінювання, швидкості розповсюдження пружних хвиль і магнітної сприйнятливості (особливо у залізняку) пониженої інтенсивністю розсіяного гамма-випромінювання.
Карбонатні породи характеризуються, як правило, негативними аномаліями ПС, високими опорами (сотні і навіть тисячі омметрів) у щільних порід і низькими опорами (десятки омметрів) у тріщинуватих і зводнених невеликими аномаліями викликаних потенціалів. На діаграмі гамма-каротажу карбонатні породи характеризуються низькими значеннями, а на діаграмах нейтронних методів - підвищеними у сухих порід і зниженими - у тріщинуватих і обводнюючих. Вони відрізняються високими швидкостями розповсюдження пружних хвиль і дуже низькими значеннями магнітної сприйнятливості.
Пісковики і піски на діаграмах потенціалів власної поляризації виділяються, як правило, негативними аномаліями, опір їх міняється від часток омметра, у пісків, насичених мінералізованими водами до сотень омметрів у зцементованих пісковиків. Викликані потенціали бувають підвищеними, особливо якщо в породі присутні глинисті частинки. Природне гамма-випромінювання пісковиків і пісків мале, а вторинне гамма-випромінювання порівняно велике.
Глини і глинисті сланці наголошуються на каротажних діаграмах позитивними аномаліями ПС, низькими опорами (1 - 50 омм), малими значеннями викликаних потенціалів. Гамма-випромінювання у глин вище, ніж у всіх інших осадових порід. На діаграмах нейтронних методів глини відрізняються мінімумами тим більшими, чим більше їх пористість і влагонасиченність. Швидкість розповсюдження пружних хвиль у глин більше, ніж у пісків, і менше ніж у пісковиків.
Вугілля відрізняється різкими позитивними значеннями ПС широким діапазоном зміни КС (від одиниць омметра у антрацитів до сотень омметрів у вугілля, що коксується і газових), максимумами викликаних потенціалів. На діаграмах ядерних, акустичних і магнітних методів пласти вугілля виділяються мінімумами.
Приведений огляд особливостей і аномалій, спостережуваних при каротажі проти різних порід, показує, що по результатам одного-двох методів важко судити про літологію порід. Маючи декілька параметрів (4 - 8) літологічну характеристику розрізу можна дати достатньо точно. Цінним тут є те, що геологічну інтерпретацію каротажних діаграм можна проводити за допомогою машин які по набору аномалій можуть дати літологічну характеристику розрізу. У результаті інтерпретації каротажу і побудови кореляційних розрізів у вивченому районі можна побудувати геологічні розрізи, структурні карти, карти потужностей і вирішувати інші геологічні задачі.