- •Конспект лекцій з навчальної дисціпліни “основи геофізики”
- •1. Гравіметрична розвідка (гравірозвідка)
- •1.1 Елементи теорії гравітаційного поля землі
- •1.2. Апаратура для вимірювання сили тяжіння і других похідних потенціалу
- •1.3.Методика гравіметричної зйомки
- •1.3.1. Гравіметрична зйомка
- •1.3.2. Варіометрічная зйомка
- •1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
- •1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
- •1.4.2. Кількісна інтерпретація результатів
- •1.4.3. Геологічне тлумачення гравітаційних аномалій
- •1.5. Області розвідувального застосування гравірозвідки
- •2. Розвідка магнітометрична (магніторозвідка)
- •2.1. Магнітне поле землі, його елементи і їх розподіл на земній поверхні
- •2.2. Апаратура магнітної розвідки
- •2.3. Методика магніторозвідки
- •2.3.1. Методика наземної магнітної зйомки
- •2.3.2. Методика аеромагнітної зйомки
- •2.3.3. Визначення магнітних властивостей зразків гірських порід
- •2.3.4. Основи теорії магніторозвідки
- •2.4 Інтерпретація результатів магніторозвідки
- •2.4.1 Якісна інтерпретація магніторозвідки
- •2.4.2. Кількісна інтерпретація
- •2.4.3. Геологічне тлумачення результатів магніторозвідки
- •2.5. Області застосування магніторозвідки
- •2.5.1 Загальна магнітна зйомка землі і палеомагнітні дослідження
- •2.5.2. Рішення задач регіональної структурної геології
- •2.5.3 Застосування магніторозвідки при геологічному картірованії
- •2.5.4 Застосування магніторозвідки для пошуків корисних копалин
- •3. Електрична розвідка (електророзвідка)
- •3.1. Електромагнітні властивості гірських порід
- •3.2. Апаратура і устаткування електророзвідки
- •3.3. Метод природного електричного поля
- •3.3.1. Причини виникнення природних електричних полів
- •3.3.2. Способи проведення робіт і області застосування методу природного поля
- •3.4 Потенційні методи електророзвідки
- •3.4.1. Метод зарядженого тіла
- •3.4.2. Метод еквіпотенциальних лінії
- •3.5 Методи опору
- •3.5.1. Основи теорії методів опору
- •3.5.2. Методи електропрофілірування
- •3.5.3. Електричне зондування
- •3.6 Методи несталого поля
- •3.7 Методи електророзвідки змінним струмом низької частоти
- •3.7.1 Магнітотелурічні методи
- •3.7.2. Частотні електромагнітні зондування
- •3.7.3. Індуктивні методи електророзвідки
- •3.7.4. Аероелектророзвідка
- •3.8. Високочастотна електророзвідка
- •3.8.1. Метод індукції
- •3.8.2. Радіокомпарацийний метод
- •3.8.3. Метод радіохвильового просвічування
- •4. Сейсмічна розвідка (сейсморозвідка)
- •4.1. Физико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.1.1. Швидкості сейсмічних хвиль
- •4.2. Сейсморозвідувальна апаратура і способи проведення сейсморозвідки
- •4.3. Метод відображених хвиль
- •4.3.1. Інтерпретація mob
- •4.4. Кореляційний метод заломлених хвиль
- •4.5. Різновиди сейсморозвідки і області застосування
- •4.5.1. Метод регульованого спрямованого прийому
- •4.5.2. Види сейсморозвідки
- •4.5.3. Модифікація і області застосування сейсморозвідки
- •5. Геофізичні методи дослідження свердловин (каротаж свердловин)
- •5.1. Електричний каротаж
- •5.1.1. Апаратура для електричного каротажу
- •5.1.2. Каротаж методом природного поля (пс)
- •5.1.3. Каротаж методом уявного опору
- •5.1.4. Методи електрометрії свердловин
- •5.2. Ядерний каротаж
- •Загальні відомості про ядерні явища і апаратуру їх дослідження
- •Каротаж методом вивчення природної радіоактивності (гамма-каротаж)
- •5.2.3. Каротаж методами штучного опромінювання гірських порід
- •5.3. Термічний каротаж
- •5.4. Сєїсмоакустичний каротаж
- •5.5. Магнітний каротаж
- •5.6. Методи контролю технічного стану свердловин
- •5.6.1. Кавернометрія
- •5.6.2. Інклінометрія
- •5.6.3. Прострілочні і вибухові роботи в свердловинах
- •Геологічне тлумачення результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин
- •6.1. Геологічне розчленовування розрізів свердловин
- •Оцінка пористості, проникності, колекторських властивостей і нафтагазоносності порід
1.3.2. Варіометрічная зйомка
Для детальної розвідки рудних тіл, соляних куполів і других локальних неоднорідностей застосовується варіометрична зйомка, тобто визначення других похідних потенціалу сили тяжкості за допомогою варіометрів і градієнтометрів.
Варіометрична зйомка буває, як правило, площадкової. Вона вимагає більш ретельної, високоточної інструментальної топо-геодезичної підготовки і перш за все нівелювання навкруги пункту спостережень у радіусі до 50 м. Густина точок залежить від масштабу зйомки і розмірів тіл і змінюється від 5 до 100 м. Продуктивність варіометричної зйомки залежить від типу приладу, густина точок, рельєфу і може мінятися від 2 до 10 пунктів спостережень за зміну.
У значення других похідних потенціалів сили тяжіння Uxz, Uyz і інших вводяться поправки за рельєф, за нормальне поле земного сфероїда і обчислюються аномальні значення. Результати варіометричної зйомки зображаються у вигляді карт і графіків других похідних потенціалу, векторів градієнта, карт кривизни рівневої поверхні.
1.4. Інтерпретація результатів гравітаційної розвідки
Інтерпретацію результатів гравітаційної розвідки (карт і графіків Uxz, Uyz і т. п.) можна розділити на геофізичну інтерпретацію і геологічне тлумачення. Розрізняють якісну і кількісну інтерпретацію гравіметричних даних. При якісній інтерпретації карт і профілів g виділяють гравітаційні аномалії, тобто відхилення g від нормального фону. За формою ізоліній (ізоаномал) і графіків можна судити про місцеположення, зразкових розмірах тих або інших геологічних тел.
Кількісна інтерпретація має на меті визначення форми, розмірів, глибини залягання тіл і їх густини. Кількісна інтерпретація, або рішення зворотної задачі гравірозвідки зв'язана із значними трудностями і не завжди може бути проведений однозначно.
1.4.1. Якісна інтерпретація результатів
Першим етапом інтерпретації результатів гравірозвідки (а в деяких складних умовах і за відсутності відомостей про густину розрізу - єдиним) є якісна інтерпретація. При якісній інтерпретації дається візуальний опис характеру аномалій сили тяжкості по картах і профілям. При цьому наголошуються форма аномалій, їх простягання, приблизні розміри, амплітуда. Встановлюється зв'язок гравітаційних аномалій з геологічною будовою; виділяються регіональні аномалії, пов'язані з будовою земної кори, регіональними структурами і тектонічними зонами, і локальні аномалії часто представляючи великий розвідувальний інтерес, оскільки вони пов'язані з будовою осадової товщі і вказують на місцеположення окремих структур, родовищ корисних копалин.
Виділення регіональних аномалій (плавних змін аномалій на значних відстанях) від локальних називається зняттям регіонального фону. Воно проводиться, як правило, графічним шляхом. По картах і графікам легко зробити якісні висновки про геологічні об'єкти, що створили дані аномалії. Так, центри аномалій розташовуються над центрами обурюючих мас напрям ізоаномал і їх форма приблизно відповідають простяганню і формі аномальних тел. Ширина аномалій в 2 - 6 разів більше глибини залягання верхньої кромки покладів, а інтенсивність аномалій пропорційна надмірній масі. Позитивні аномалії відповідають місцеположенню більш щільних порід у порівнянні з вміщуючими, негативні - менш щільних.