28.Проблеми класифікації соціальних конфліктів на сучасному етапі.

Типологія соціальних конфліктів досить складна. Залежно від типу протиріччя соціальні конфлікти діляться на внутрішні і зовнішні, основні і неосновні, головні і другорядні, антагоністичні і неантагоністичні. Залежно від предмета конфлікту, характеру інтересів соціальні конфлікти діляться на екологічні, виробничі, економічні, політичні, духовні (естетичні, наукові, релігійні і тому подібне). Залежно від суб'єктів, мети і результату соціальні конфлікти діляться на формаційні і цивілізаційні. В результаті цих конфліктів відбувається перехід суспільств від однієї формації і цивілізації до іншої. Залежно від суб'єктів, характеру протиборства, цілей соціальні конфлікти діляться на цивільні і військові (громадянська війна, локальна війна, світова війна, міжнародний тероризм і тому подібне).

Існують різноманітні класифікації соціальних конфліктів:

— за включеністю до системи організаційних зв'язків — функціональні та дисфункціональні;

— за специфікою впливу на організацію — конструктивні та деструктивні;

— за тривалістю — короткотермінові й довготермінові тощо.

Конфлікти бувають (примиримі) й (непримиримі).

Соціально-економічний конфлікт. Виникає внаслідок незадоволення існуючим економічним становищем Національно-етнічний конфлікт. Спричиняється проблемами державного суверенітету, вирішенням територіально-статусних питань, міжклановими суперечками тощо. Політичний конфлікт. Пов'язаний зі свідомо регульованими цілями, спрямованими на перерозподіл влади. класифікація конфліктів:

Конфлікти ресурсів. Причиною їх є обмеженість ресурсів (економічних, матеріальних та ін.), що існує практично завжди. Саме у зв'язку з розподілом ресурсів і виникають суперечності.

Конфлікти цілей. Як правило, це позиційні конфлікти. Вони виникають, коли сторони, що виконують одне й те саме завдання, займають різні позиції, переслідують свої цілі.

Конфлікти цінностей. Спричинюють їх певні цінності різних індивідів та соціальних груп щодо значущих аспектів соціального життя.

Конфлікти комунікацій. Передумовою їх є або недостатня передача інформації, або її викривлення.

Беручи за основу рівень конфліктуючих сторін, конфлікти класифікують на: міжіндивідуальні;міжгрупові (групи інтересів, етнонаціональні групи); конфлікти між асоціаціями (партіями); внутрі- та міінституційні конфлікти; конфлікти між секторами суспільного розподілу праці; конфлікти між державними утвореннями; конфлікти між культурами або типами культур.

30.Динаміка розвитку конфлікту: основні періоди та етапи розвитку конфлікту.

Три основні періоди:

І. Латентний (прихований). Етапи:1. Виникнення об’єктивної проблемної ситуації. На цьому етапі виявляються межі об’єкту конфлікту, але самі протиріччя ще остаточно не усвідомлені і відсутні кроки щодо реальної конфронтації. 2. Суб’єктивні сторони конфлікту. Сторони усвідомлюють конфліктну ситуацію; перевага власних інтересів; поява підстав для розв’язання конфліктної ситуації неконфліктними засобами; сторони фіксують свої позиції.3. Остаточне проявлення конфліктної ситуації. Сторони сприймають проблему, як небезпеку; значне напруження у стосунках у т.ч. і по другорядним питанням; пошук резервів для підсилення своєї позиції; прогнозування дій суперників; підготовка до дій.

ІІ. Відкритий. Етапи:1. Інцидент. Виникає протидія.2. Ескалація. Збільшення інтенсивності боротьби; наявність альтернативного виходу:А). баланс (тривалість: можливість переговорів)Б). дисбаланс (короткочасність; руйнівні наслідки).3. Розв’язання конфлікту: вирішення;врегулювання;придушення; виключення;переростання.

ІІІ. Післяконфліктний: нормалізація відносин:1.часткова (загроза роздмухування нового конфлікту) 2.повна (конструктивна взаємодія)

Періоди дають можливість швидко і плідно подолати труднощі.