- •1. (Конфуцій, Лао-цзи, Мо-цзи, Сунь у).
- •2.(Геракліт, Арістотель, Демокріт, Платон).
- •3. Августин Блаженний).
- •4. Н. Маккіавеллі та е. Роттердамський
- •5. Т. Гоббса і ф. Бекона.
- •6. А. Сміта, ж.-ж. Руссо, і. Канта, г. Гегеля.
- •8.Соц. Т. Конфлікту р. Дарендорфа і л. Козера.
- •10.Раціональне тлумачення конфліктів у творах «семи мудреців» Стародавньої Греції.
- •9.Психологічний підхід до теорії конфлікту (з. Фройд, е. Еріксон, к. Хорні, е. Фром).
- •11.Приписи Корану та Суни в ісламі щодо вирішення конфліктних ситуацій.
- •12.Сучасні західноєвроп. Конфліктологічні вчення.
- •13.Сучасна конфліктологія представників американської науки.
- •14.Конф-я як комплексна система знань: роль сусп..Наук у станов. Предмету конфліктології.
- •15.Визначення об’єкта, предмета та методів дослідження конфлікту.
- •16.Конфліктологія як комплексна система знань: фун. Знач. Та методи досл. Конфлікту.
- •17.Поняття конфлікту та його внутрішня будова: природа й визначення конфлікту.
- •20.Вплив соціального оточення, часових й просторових характеристик на перебіг конфлікту.
- •21.Зміст мотивів та причини сучасних конфліктів у сфері зовнішньополітичних відносин.
- •23.Вітчизняні дослідження типів конфлікту та на теренах снд.
- •24.Теоретичні основи типологізації конфліктів.
- •26.Ос.Типи конфліктів: дестр-і конфлікти.
- •27.Наукове та практичне значення типологізації конфліктів.
- •28.Проблеми класифікації соціальних конфліктів на сучасному етапі.
- •30.Динаміка розвитку конфлікту: основні періоди та етапи розвитку конфлікту.
- •31.Життєвий цикл конфлікту: динамічна характеристика ескалації.
- •32.Стиль поведінки особистості в конфліктній ситуації к. Томаса та р. Кілмена.
- •33.Розв’язання конфлікту як процес вирішення протиріч.
- •34.Управління поведінкою в конфліктній ситуації.
- •35.Сутність 9-ти стадійної моделі ескалації конфлікту х. Бродаля і ф. Газла.
- •36.Особливості 4-х фазової концепції динаміки конфлікту а. Ішмуратова.
- •37.Етапи та стратегії виходів з конфліктів.
- •38.Способи та прийоми спілкування в конфліктній ситуації.
- •39.Правила спілкування та тактика аргументації у конфлікті.
- •40.Значення невербальних засобів спілкування.
- •41.Конфліктологічні умови завершення конфліктів.
- •42.Правила раціональної поведінки у конфліктній взаємодії.
- •43.Емпатія та її значення для розв’язання конфлікту.
- •44.Основні фактори нормалізації стресової ситуації.
- •45.Способи подолання гніву у кризових ситуаціях.
- •46.Характерні психологічні ознаки деструктивної поведінки у конфлікті.
- •47.Методичні принципи дослідження конфліктів.
- •48.Етапи та програма конфліктологічного дослідження.
- •49.Основні методи вивчення та діагностики конфлвктів.
- •50.Загальна характеристика зооконфліктів.
- •51.Модульний соціотест як метод діагностики взаємовідносин у групі.
- •52.Типи воєнних конфліктів.
- •53. Особливості сучасних конфліктів з глибинними причинами
- •54.Причини сучасних смертоносних конфліктів та шляхи їх врегулявання.
- •55.Типи конфліктних осіб та їх характерні ознаки.
- •56.Зміст керівництва та ознаки впливу і влади.
- •57.Особливості ситуаційного дослідження конфлікта.
- •59.Поняття і форми транснаціональних конфліктів.
- •60.Особливості управління етнонаціональними конфліктами.
- •61.Поняття асиметричного конфлікту: природа, причини і типологія.
- •63.Джерела та засоби управління симетричних і асиметричних конфліктів.
- •64.Специфіка та врегулювання інноваційних конфліктів.
- •1.(Конфуцій, Лао-цзи, Мо-цзи, Сунь у).
- •2.(Геракліт, Арістотель, Демокріт, Платон).
39.Правила спілкування та тактика аргументації у конфлікті.
1. правило Гомера: порядок наведення аргументів впливає на їх переконливість: сильні, середні, найпотужніші.
2. правило Сократа: за допомогою навідних питань вилучати знання, що приховані в людині. Велика вірогідність того, що людина відповість «так» на третє запитання, якщо на перші 2 відповіла також «так».
3. правило паскаля: не заганяти співрозмовника у кут. Ніщо так не роззброює як умови почесної капітуляції.
4. Імідж і походження людини підсилюють аргументи.
5. Не заганяйте себе у кут: долати невпевненість, уникати зайвих вибачень.
6. До аргументів приємного нам опонента ми ставимося прихильно до неприємного – навпаки.
7. Уникайте слів, дій і емоцій, що можуть призвести до конфлікту.
Закони аргументації:1. закон упровадження. Аргументи варто вплітати в розміркування партнера.2. закон спільності мови мислення.3. закон мінімізації аргументів (5-7 максимум).4. закон об’єктивності і доказовості. Не плутати аргументи і думки, говорити не тільки про плюси, а й про мінуси. 5. закон демонстрації рівності і авторитету. 6. закон рефрейнінга: не відкидати аргументи опонента, а визнавати їх правомірність. Треба вірно оцінити силу і важливість аргументів партнера. Не намагатися швидко переконати партнера (тиск, агресія, напад). Налагодити зворотній зв’язок з опонентом.
Всі ці кроки допоможуть нам конструктивно вирішити проблему. Спілкування – важливий елемент нашої діяльності. Відсутність навичок безконфліктного спілкування свідчить про професійну непридатність. Вміле використання оптимальних прийомів і дій у дискусіях дає значну користь у вирішенні проблеми.
40.Значення невербальних засобів спілкування.
Люди можуть обмінюватись різними типами інформації на різних рівнях. Відомо, що спілкування не вичерпується усними або письмовими повідомленнями. В цьому процесі важливу роль грають емоції, манери партнерів, жести. Психологами встановлено, що в процесі взаємодії людей від 60 до 80% комунікацій здійснюється за рахунок невбальних засобів вираження і лише 20-40% інформації передається за допомогою вербальних. Ці дані заставляють нас замислитись над значенням невербального спілкування для взаємопорозуміння людей, звернути особливу увагу на значення жестів і міміки людини, а також породжують бажання оволодіти мистецтвом тлумачення цієї особливої мови, якою ми усі розмовляємо, навіть не усвідомлюючи цього.
Особливістю невербальної мови є те, що її виявлення обумовлене імпульсами нашої підсвідомості, і відсутність можливості підробити ці імпульси дозволяє нам довіряти цій мові більше, ніж звичайному вербальному каналу спілкування.
Успіх будь-якого контакту в значній мірі залежить від уміння встановлювати довірливий контакт зі співбесідником, а такий контакт залежить не стільки від того, що ви говорите, скільки від того, як ви тримаєтесь. Саме тому особливу увагу слід звертати на манеру, позу і міміку співбесідника, а також на те, як він жестикулює.
Розуміння мови міміки та жестів дозволяє більш точно визначити позицію співбесідника. Читаючи жести, ви здійснюєте зворотну дію, котра грає визначну роль в цілісному процесі ділової взаємодії, а сукупність жестів є важливою складовою такого зв’язку.