41.Конфліктологічні умови завершення конфліктів.

• Припинення конфліктної взаємодії у формі боротьби — перша та найбільш очевидна умова початку вирішення проблеми.

.• Одночасно слід припинити бачити в опоненті ворога, супротивника, якого слід перемогти. Важливо зрозуміти, що спірна проблема створена двома сторонами, тому й вирішуватися вона повинна об’єднаними зусиллями обох сторін

• Слід зменшити розпал негативних емоцій.

• Важливою умовою конструктивного розв’язання конфліктів є обрання опонентами адекватної до поведінки протилежної сторони стратегії вирішення — суперництво, компроміс, ухилення, пристосування, співробітництво чи іншої.

суб’єктивних факторів, які суттєво впливають на завершення конфліктів, особливе значення мають: культура спілкування та ведення ділових відносин, єдність цінностей, досвід поведінки у конфліктній ситуації, сприятливий розклад сил, оптимальний вибір часу та інші. Чим раніше сторони перейдуть до фази врегулювання конфліктів, тим менше буде накопичено образ і претензій, менше завдано шкоди, більше буде можливостей укласти обопільну угоду.Динамічна рівновага сил між конфліктуючими сторонами — також на користь мирному вирішенню проблемної ситуації. Вирішення конфлікту — це результат сумісної діяльності сторін, який характеризується припиненням протиборства і вирішенням проблемної ситуації, що переросла у конфлікт. Для вирішення конфлікту необхідна зміна позицій (принаймні у однієї сторони), які відстоювалися в боротьбі, зміна ставлення опонентів один до одного чи до об’єкта суперечки.

Урегулювання конфлікту відбувається на основі поступок сторін, переходу від стану боротьби до стану співробітництва або на основі компромісу. Урегулювання часто відбувається за участю третьої сторони.

42.Правила раціональної поведінки у конфліктній взаємодії.

Для ефективного спілкування треба застосовувати технології еективного спілкування-способи, прийоми, що повною мірою відповідають забезпеченню взаємопорозуміння партнерів по спілкуванню.

Треба виділити 3 головні аспекти раціонального спілкування:

-Комунікативний-бажання партнерів обмінюватися інфою

-Інтерактивний-потяг до активного впливу на співрозмовника

-Перцентивний-потреба суб’єктів у прихильному ставленні до об’єкта і суб’єкта спілкування

Нормами спілкування є

1)концентрування уваги на тому, що говорить вам опонент та уважно його слухати

2)Доречно уточнювати і загальний зміст і деталі обговорення

3)Недоцільно перебивати-критикою, порадою, підсумками

4)Намагайтесь щоб почули

5)Підтримувати атмосферу поваги і довіри

6)наблюдати за невербальними засобами спілкування

Невід”мною частиною раціонального спілкування є також самоконтроль емоцій-темп речі, візуалізація.

43.Емпатія та її значення для розв’язання конфлікту.

Эмоциональная восприимчивость - фундаментальная характеристика эмоционального поведения, свойственного человеку. Эмоциональная восприимчивость проявляется в частоте, разнообразии и интенсивности "подключения" энергии эмоций к реагированию на значимые для личности воздействия.

А в любом конфликте мы эмоционально реагируем только на значимые воздействия. Реагируем сильно и практически всегда негативно.

Каждый из нас чаще всего демонстрирует конкретную, обусловленную природой, здоровьем и воспитанием удобную и привычную для себя форму эмоциональной восприимчивости:

• эмоциональную отзывчивость,

• эмоциональную ригидность,

• эмоциональную сопротивляемость.

Личность проявляется в том, на что и как она эмоционально реагирует. Согласитесь, что для урегулирования любого конфликта понять своего оппонента, значит, решить половину проблемы.

Если стоит задача понять личность, надо выявить, на что она эмоционально отзывается, чем она интересуется, чему радуется, удивляется; в связи с чем испытывает горе, гнев, отвращение, презрение; что у нее вызывает страх, стыд, вину.

И вот для этого прежде всего требуется эмоциональная отзывчивость и эмпатия. Эмоциональная отзывчивость как устойчивое свойство человека проявляется в том, что он легко, быстро, гибко и в широком диапазоне эмоционально реагирует на весьма различные воздействия - социальные события, процесс общения, особенности партнеров, идеи, эмоциональные проявления окружающих и т. д.

Необходимость в эмпатии возникает в тех случаях, когда надо выявить, понять, предвосхитить индивидуальные особенности другого и затем воздействовать на него в нужном направлении. В таком смысле эмпатия - ценнейшее орудие познания человеческой индивидуальности, а не просто способность демонстрировать соучастие и сопереживание.