48. Проблеми демократизації сучасної України.

За 20 років незалежності Україна повністю не оволоділа цінностями західної демократії та в достатній мірі не виробила їх, демократичних цінностей. Відчуження влади від народу і народу від влади, правова вседозволеність і корумпованість державних службовців, соціальна незахищеність більшості населення, не підконтрольність владних структур, патентне функціонування неконституційних і недержавних центрів прийняття державних рішень – все це, як і багато іншого, далеке від демократії та правової держави. В Україні в останні роки посилюється роль регіональних еліт у розподілі ресурсів, яка супроводжується шляхом перерозподілу впливу між елітами. В історії українського народу завжди маніпулювала привабливими гаслами консолідації суспільства. Серед них були і державницька ідея в різних варіантах, національна, комуністична, приватновласницька, які спотворили демократичні принципи, перетворили їх на ілюзію, на форму політичного формування владної верхівки над усім життям суспільства. Сьогодні Україна шукає свою демократичну ідентичність і елементи її вже є – це альтернативність виборів, партійно-політичний плюралізм, публічність політики.

49.Політичні погляди утопічного соціалізму 16-17ст.Томас Мор Томаззо Кампанелла

На відміну віл тих хто захищав прив. Власн., Томас Мор і Кампанелла обстоювали ідеї соц. Рівності і головним ворогом вважали прив. Власн.

Праця Т.Мора «Утопія» - засуджував злиденність, нерівність.

Кампанелла – «Місто Сонця»(1602р) – Наслідує Мора, - Причиною всіх соц.. бід вважає прив. Власн. Ідеальним сусп. ладом, який відповідає інтересам народу, є той, який заснований на сусп. власності.

50.Формування і розвиток марксистської теорії к. Маркс і ф. Енгельс

Спираючись на вчення соціалістів-утопістів, видатні німецькі мислителі Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-1895), відкрито заявили про свою позицію захисту інтересів робітничого класу і послідовно дотримувалися її протягом усього свого життя. Вони поставили за мету з'ясувати умови і вказати шляхи звільнення трудящих від будь-яких форм експлуатації та соціального гноблення.

Виник марксизм у 40-х роках XIX ст. Соціалізм перетворився з утопії в науку завдяки двом відкриттям К. Маркса - матеріалістичному розумінню історії і теорії додаткової вартості. Суть матеріалістичного розуміння історії полягає у визнанні первинності суспільного буття і вторинності суспільної свідомості.

Політику, право, державу марксизм вважає вторинними явищами суспільного життя, похідними від його економічного базису. Надбудова є відносно самостійною стосовно економічного базису і справляє на нього активний зворотний вплив.

К. Маркс і Ф. Енгельс створили теорію додаткової вартості, згідно з якою додаткова вартість утворюється шляхом привласнення капіталістами продукту неоплачуваної частини праці найманих робітників. Так була обгрунтована головна ідея марксизму - ідея всесвітньо-історичної ролі робітничого класу (пролетаріату) як могильника капіталізму і творця соціалістичного суспільства - "Маніфест Комуністичної партії" (1848), написаній як політична програма створеного ними в 1847 р. "Союзу комуністів" - першої революційної партії робітничого класу. В результаті перемоги цієї революції встановлюється політичне панування робітничого класу - "диктатура пролетаріату".

Вчення про державу диктатури пролетаріату посідає центральне місце в марксизмі. К. Маркс і Ф. Енгельс виходили з того, що за своєю сутністю держава - це знаряддя класового панування, "організація для систематичного насильства одного класу над іншим". Такою за своєю природою є й держава диктатури пролетаріату, яка приходить на зміну зламаній старій буржуазній державній машині, її принципова відмінність від буржуазної держави полягає в тому, що вона покликана покінчити з поділом суспільства на класи і з державою взагалі.