Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка (Податкова система-2011)_31.05.2011.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
6.02 Mб
Скачать

Порядок тимчасового звільнення від оподаткування платників податків

з/п

Найменування платника податку

Термін дії податкових канікул

1

Підприємства, що виготовляють і реалізують на митній території України товарну продукцію для впровадження енергоефективних технологій

(звільняється від оподаткування 80 % прибутку таких підприємств)

Упродовж 5 років з моменту отримання першого прибутку

2

Підприємства, що запроваджують і реалізують на митній території України енергоефективні заходи та енергоефективні проекти

(звільняється від оподаткування 50 % прибутку таких підприємств)

3

Поліграфічні підприємства, видавництва та організації, що здійснюють діяльність і отримують прибуток з виготовлення книжкової продукції

до 01.01.15 р.

4

Суб’єкти кінематографії (виробники фільмів) та суб’єкти мультиплікації в частині доходів, що спрямовані на виробництво національних фільмів

до 01.01.16 р.

5

Підприємства, що здійснюють виробництво та отримують прибуток від реалізації біопалива

до 01.01.20 р.

7

Підприємства, що виготовляють техніку, обладнання та устаткування, у т. ч. самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива та отримують прибуток від їх реалізації

8

Підприємства, що здійснюють видобування та отримують прибуток від використання газу (метану) з вугільних родовищ

9

Підприємства, що отримують прибуток з надання готельних послуг у готелях категорії «5 зірок», «4 зірки» і «3 зірки», у т. ч. новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрацію

до 01.01.21 р.

10

Підприємства, що здійснюють діяльність і реалізують продукцію легкої промисловості, крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині

11

Підприємства електроенергетики, що отримують прибуток від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії

Якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками звітного періоду є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат наступного кварталу. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів і року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

У разі, якщо від’ємне значення декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган ДПС має право провести позапланову перевірку правильності визначення об’єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від’ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

До доходів, які платники податку зобов’язані враховувати при обчисленні об’єкта оподаткування, належать:

1) доходи від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг у розмірі договірної (контрактної) вартості;

2) інші доходи:

а) доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, від володіння борговими вимогами;

б) доходи від операцій оренди/лізингу;

в) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

г) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, та суми безповоротної фінансової допомоги та ін.

Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування:

 суми ПДВ, отримані платником податку від продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість;

 сума попередньої оплати й авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

 суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів;

 суми коштів або вартість майна у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій, емітовані платником у збільшення корпоративних прав та ін.;

До числа витрат, які платник податку зобов’язаний враховувати при обчисленні об’єкта оподаткування, належать:

а) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що прямо пов’язана з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, і формується з:

 прямих матеріальних витрат (вартість сировини, основних матеріалів, придбаних напівфабрикатів, комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат);

 прямих витрат на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат);

 амортизації виробничих основних засобів і нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

 вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

 інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об’єкт витрат).

Собівартість придбаних і реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку.

б) загальновиробничі витрати:

 витрати на управління виробництвом;

 витрати на обслуговування виробничого процесу;

 витрати на вдосконалення технології та організації;

 амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

 витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень;

в) адміністративні витрати;

г) витрати на збут;

ґ) інші операційні витрати;

д) фінансові витрати.

Із числа зазначених вище витрат ті витрати, які мають офшорне походження, на зменшення суми оподаткованого прибутку дозволено відносити лише частину  в межах 85 % від їхньої загальної вартості.

Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, платники податків зобов’язані обліковувати виключно на підставі первинних документів обліку, що ідентифікують як самі витрати, так і того, хто їх здійснив.

Із числа загальних витрат, які платники податку мають право також враховувати при визначенні суми оподаткованого прибутку, Податковим кодексом виділено окремі витрати, що отримали назву витрати подвійного призначення.

До їхнього складу належать:

 витрати на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків у межах норм, затверджених КМУ;

 витрати на навчання, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації як своїх працівників, так і сторонніх осіб враховуються при розрахунку об’єкта оподаткування за умови, що між підприємством і такою особою укладено письмовий договір про зобов’язання відпрацювати на цьому підприємстві не менше трьох років після закінчення навчального закладу;1

 витрати у вигляді роялті, що виплачуються нерезиденту. До складу витрат дозволяється зараховувати суми в обсязі, що не перевищують 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (за вирахуванням ПДВ, АП) за рік, що передує звітному;

 будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, попередньо оприлюднених платником податку;

 витрати на проведення реклами;

 витрати на відрядження по Україні  до 0,2 мінімальної зарплати, що діє на 1 січня звітного року. Для відряджень за кордон  до 0,75 мінімальної зарплати, що діє на 1 січня звітного року. Кількість днів у відрядженні визначається не за відмітками на посвідченні про відрядження, а на підставі наказу про відрядження.

 витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, у межах 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року та ін.

До складу витрат, що формують їхній загальний фонд, платник податків має право включити також суми витрат, що не були не віднесені до їхнього числа у минулих звітних податкових періодах у зв’язку з втратою, знищенням або зіпсуванням документів, що підтверджують здійснення таких витрат, а також суми витрат, не врахованих у минулих звітних періодах у зв’язку з допущенням помилок.

Податковим кодексом України визначено перелік витрат, які заборонено враховувати при визначенні оподатковуваного прибутку. Це:

 витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності (організація та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків і пожертвувань неприбутковим організаціям);

 витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у СПД  ФО, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації);

 витрати, понесені у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються такі платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус;1

 суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

 суми отриманих позик, кредитів банків (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів);

 витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів і витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також із придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

 суми податку на прибуток, податку на додану вартість, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів;**

 дивіденди;

 роялті, які виплачуються на користь нерезидента, що: має офшорний статус; не підлягає оподаткуванню стосовно роялті у своїх країнах; не є бенефіціарним (фактичним) власником роялті;

 суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами та ін.

Амортизація, це  процес систематичного розподілу вартості основних засобів, інших необоротних і нематеріальних активів, протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Для цілей визначення оподаткованого прибутку основними засобами визнають матеріальні активи, що призначені для використання у господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний термін корисного використання яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Нематеріальні активи, це  право власності на результати інтелектуальної діяльності платника податку, а також право користування майном і майновими правами, у т. ч. права користування природними ресурсами.

Амортизації підлягають:

 витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів для використання в господарській діяльності;

 витрати на самостійне виготовлення основних засобів для використання в господарській діяльності, у т. ч. витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

 витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

 витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

 сума переоцінки вартості основних засобів та ін.

Не підлягають амортизації та повністю належать до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

 утримання основних засобів, що перебувають на консервації;

 ліквідацію основних засобів;

 вартість гудвілу;

 витрати на придбання або самостійне виготовлення, ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів (необоротних матеріальних активів, які не використовуються в господарській діяльності);

 витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

 витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

 витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

 придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис. грн театральними підприємствами;

 витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Амортизація основних засобів і нематеріальних активів розраховується із застосуванням п’яти методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого.

У табл. 6.2 наведено узагальнені дані стосовно методів нарахування амортизації об’єктів основних засобів для визначення оподаткованого прибутку.

Таблиця 6.2