Тема 14. Ухилення від сплати та перекладання податків

Згідно зі ст. 67 Конституції України сплата податкових платежів є конституційним обов’язком кожного громадянина України. Разом з тим, дедалі більшого значення в українському економічному просторі набуває проблема ухилення від сплати податків. Це призводить до розвитку ряду негативних тенденцій в економіці і соціальній сфері  порушення правил чесної конкуренції, росту корупції, недостатнього фінансування суспільного сектора господарства, відтоку капіталів за кордон та ін.

Дана проблема не є виключно українським надбанням. Але масштаби порушень податкового законодавства не можуть не визивати тривогу. За оцінками фахівців, рівень тінізації економіки України залишається дуже високим. Так, за офіційними даними Міністерства економіки України в 2008 р. рівень тіньової економіки становив 31,1 % від офіційного ВВП і збільшився порівняно з 2007 р. на 2,3 %, а в 2009 р. досяг рівня – 36 %. За оцінками інших фінансових установ, як вітчизняних, так і зарубіжних, даний показник є ще більшим. На думку Рахункової палати України, частка тіньового обігу на кінець 2009 р. перевищила 40 %, а за розрахунками Світового банку, рівень тінізації української економіки перевищив межу в 50 %. Отже, за найменшими оцінками, державний бюджет недоотримує понад 100 млрд грн.

У сучасних умовах найбільшої уваги потребує попередження податкових правопорушень у таких сферах національної економіки: кредитно-фінансовій, паливно-енергетичній, зовнішньоекономічній, діяльності суб’єктів господарюван-ня, пов’язаною з виробництвом і реалізацією підакцизних товарів, на іпотечному, торговельному ринках та ін.

Способи ухилення від оподаткування:

 нелегальна діяльність із виробництва товарів і надання послуг, яка передбачає повну несплату податків і зборів і може провадитись у таких формах: заняття підприємницькою діяльністю без відповідної державної реєстрації, імітація зупинення діяльності підприємства, здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню без відповідної ліцензії, нелегальне виробництво товарів і надання послуг у межах легальної діяльності та ін.;

 приховування об’єктів оподаткування в межах легальної діяльності, що передбачає: неподання податкових декларацій, або подання їх із перекручуванням, приховування виручки, заниження сум фактично виплаченої заробітної плати, завищення виробничої собівартості тощо;

 фальсифікація обліку, що передбачає ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства, наприклад: відображення підприємцем своїх особистих витрат як загальних витрат підприємства, невідображення у податковому обліку деяких операцій  товари продаються фактично, але продовжують обліковуватись на складах продавця і навпаки;

 маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридичними ситуаціями, що може здійснюватися шляхом створення фіктивних фірм, оформлення операцій з продажу як дарунок, оформлення оплати праці як участі у прибутках або відносин позики тощо;

 псевдоекспорт, що передбачає незаконне відшкодування ПДВ;

 неумисні правопорушення і помилки, які виникають унаслідок складності чинного законодавства, частої зміни податкових норм, необізнаності платників через причини недостатнього інформування та роз’яснення податковими органами та ін.

Стимулювати процеси ухиленню від оподаткування можуть макроекономічні фактори (табл. 14.1).

Таблиця 14.1