19. Становлення м. Костомарова як літературного критика. Оцінка ним «народних оповідань» Марка Вовчка 231-234.

«Народні оповідання» Марка Вовчка представляю! со- брание рассказов из простонародного бьіта, передаваемьіх народною речью, больиіею частью от лица женщин. автор довольствуется характеристическими чертами, и на всех его рассказах лежит отпечаток сжатости и вьіпук- лости образов. них есть что-то антич- ное: Все непринужденно, все ес¬тественно: зто речь народа, но не рассказчика-народа, не списанная со слов хотя народного человека. «Козачка», «Одарка», «Панська воля», «Знай, ляше» и «Викуп»—изображают случаи в жизни малороссийско¬го поселянина, порождаемьіе неестественннм и ненормаль¬ним отношением земледельцев к землевладельцам, «Сестра», касается положення бедной работници, зависящен от зажи- точньїх хозяев. Таким образом, «Народні оповідання» вм- ступают с голосом правди н человеколюбия за слабих і беззащитньїх.

18. Журнал «Основа» (1861-1862) та його роль у розвитку української літературної критики.

Журнал «Основа» являє собою кульмінацію в сюжеті розвитку української журналістики першого періоду. Він почав виходити в 1861 році. Наприкінці 1850-х років у С.-Петербурзі зібралося велике україн­ське тріо кирило-мефодіївців: Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Ку­ліш. Їїхня спільна праця й уможливила появу «Основи». «Основа» замислювалася за типом російського «толстого» жур­налу того часу. Журнал обіцяв дру­кувати твори українською мовою або такі, що відображають життя й природу України; історичні дослідження та джерела з її історії; праці з етнографії; статті, присвячені проб­лемам виховання й освіти; обіцялося широко висвітлювати пи­тання землеробства, сільського господарства, промисловості й торгівлі; подавати урядові постанови, які стосуються південно-руського краю; вміщувати критику й бібліографію з україніки. Перший номер журналу вийшов з друку 12 січня 1861 року. На його обкладинці стояли слова: «Основа  южно-русский литературно-ученый вестник». Часопис проіснував майже два роки і при­пинився на десятому числі 1862 року. Перший номер журналу вийшов з друку 12 січня 1861 року. На його обкладинці стояли слова: «Основа  южно-русский литературно-ученый вестник». Часопис проіснував майже два роки і при­пинився на десятому числі 1862 року. Найголовнішим автором «Основи» слід вважати Т.Шевчен­ка, твори якого друкувалися щономера. Другою постаттю в літературно-художньому відділі була Марко Вовчок. Марко Вовчок стала знаменитою в 1858 році, коли з'явилася її книжка «Народні оповідання», Третім (після Т.Шевченка й Марка Вовчка) з найбільш знаме­нитих авторів художнього відділу «Основи» був Олекса Стороженко. Четвертим автором, який визначав характер белетристичного відділу журналу, був Пантелеймон Куліш. Він взагалі був дуже плідним письменником «Основи», дуже часто виступав у ній як з російськими, так і з українськими творами. З інших авторів «Основи» варто відзначити Леоніда Глібова. У журналі були опубліковані його класичні твори: бай­ки «Вовк та Кіт», «Вовк та Мишеня». Кілька творів опублікував в «Основі» Данило Морд овець (наприклад, оповідання «Солдатка» (1861, № 5))..Степан Руданський опублікував в «Основі» ліричні вірші, серед них знамениту «Пісню». Публікував журнал і «шухлядні» твори. Так, у № 11-12 за 1861 рік вперше вийшла друком у світ драма Якова Кухаренка. Головна властивість історичних праць М.Костомарова, опу­блікованих в «Основі»,  їхня історіософічність. «Думки про федеративне начало в давній Русі», «Дві руські народності». «Риси народної південноруської історії». В цілому діяльність П.Куліша  теоретика й історика літератури  була кориснішою для «Основи». Серед них найбільшої уваги заслуговує стаття Воло­димира Антоновича «Моя исповедь», опублікована в першій книжці журналу 1862 року. ричини припинення видання «Основи» були такі: вичерпання коштів,, брак передплатників. внутрішні суперечності в редакційному колективі. Супереч­ності між В.Білозерським, реальним редактором, який ніс відпо­відальність за всі матеріали, надруковані в ньому, і П.Кулішем, негативне враження на читачів та передплатників справля­ла несвоєчасність виходу номерів «Основи». «Основа» спричинилася до різкого зростання ук­раїнської національної свідомості в усій Росі, Основа» відіграла роль прикладу, якоюсь мірою навіть не­досяжного ідеалу художньої творчості, публіцистичної майстер­ності, «Основа» створила взірцевий ідеал єдності українських діячів,, журнал мав величезний вплив на розвиток української літе­ратурної мови, яка до «Основи» розвивалася майже виключно в межах стилю художньої літератури. «Основа» пробудила громадянство до української творчості, стимулювала й активізувала діяльність О.Стороженка, С.Руданського, О.Кониського А.Свидницького, Т.Рильського, В.Антоно­вича. Дехто з майбутніх громадівців (В.Антонович, Т.Рильський, О.Кониський. «Основа» продемонструвала рівень сучасної української літе­ратури, Основа» гідно підсумувала перший період розвитку україн­ської журналістики.