- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
Для повного аналізу відбирають 5 л води, для скороченого — 2л. Проби забирають у тій точці водойми і на тій глибині, звідки проводиться або планується відбір води для потреб споживання. При відборі проб води з глибини послуговуються батометром або бутлем із прикріпленим до нього вантажем і закритим пробкою, закріпленою на мотузці (мал. 42). На потрібній глибині бутель відкривають і після наповнення піднімають на поверхню, де закривають пробкою так, щоб під пробкою залишалася невелика бульбашка повітря.
У супровідному документі, що додається до проби, наводяться дані про дату відбору проби (рік, місяць, число, година), найменування та місце розташування джерела, місце відбору проб (для відкритих водойм — відстань від берега, від поверхні води та від дна водойми, для свердловин і колодязів — позначка гирла і дна, тривалість та інтенсивність відкачування), метеорологічні умови (температура повітря, сила та напрямок вітру, опади в день відбору, а також опади за попередні десять днів), температуру води (мал. 43). Крім того, у супровідному документі формулюється мета дослідження води, а також зазначаються посада і місце праці особи, яка відбирала пробу.
У тому випадку, якщо для транспортування води потрібно понад 5 год, уживають заходів, щоб запобігти нагріванню або замерзанню води, утеплюючи її взимку та обкладаючи льодом влітку. Оптимальною для транспортування води слід вважати температуру 4°С.
Мал. 43. Термометр для
вимірювання температури
води у водоймі.
Мал. 42, Прилад для відбору проб води на хімічний аналіз.
Беручи до уваги те, що в період між відбором проб води та її аналізом можуть швидко змінюва-
тися температура води, рН, вимірювання температури води і її кис-« лотності здійснюють під час відбору. Призначені для аналізу проби води необхідно досліджувати у день відбору. Якщо аналіз не можна провести в день відбору, зразок води слід зберігати в холодильнику при температурі 4°С. Не консервують воду перед визначенням твердості та БПК. Не пізніше ніж через 2 год після відбору проб досліджують запах, смак, присмак і колірність води.
У деяких випадках, зокрема при визначенні у воді азотовмісних речовин, пробу води можна консервувати, додаючи до неї концентровану сірчану кислоту (1 мл на 1 л води) або хлороформ (2-4 мл на 1 л води). Для подальшого аналізу окисності води як консервант додають по 2 мл розчину (1:2) сірчаної кислоти на кожні 100 мл проби.
3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
Визначення прозорості води. Досліджувану воду наливають у циліндр з плоским дном до висоти ЗО см. Циліндр установлюють на підставці над спеціальним шрифтом Снеллена або іншим шрифтом з висотою літер 2 мм і товщиною штрихів 0,5 мм таким чином, щоб відстань між шрифтом і дном циліндра становила 4 см, а потім читають шрифт крізь шар води, розглядаючи його зверху в прохідному світлі. Доливаючи або відливаючи воду, знаходять максимальну висоту стовпчика води в сантиметрах, з якої ще можна прочитати шрифт. Отримане значення характеризуватиме прозорість досліджуваної води (мал. 44). Вода вважається прозорою, якщо шрифт Снеллена можна прочитати крізь шар води завтовшки не менше ЗО см.
Визначення запаху води. Досліджувану воду (100 мл) наливають у колбу місткістю 250 мл зі шліфом і закривають притертим корком. Вміст колби декілька разів збовтують, після чого, відкривши корок, аналізують характер та інтенсивність запаху. Інтенсивність запаху визначають при температурі 20 і 60°С і оцінюють за п'ятибальною системою (табл. 46).
Інтенсивність запаху питної води, що визначається при 20°С та при нагріванні її до 60°С, не повинна перевищувати двох балів (Держстандарт 2874-82).
Визначення смаку та присмаку води (одорація). Розрізняють чотири основні види смаку: солоний, кислий, срлодкий, гіркий. Усі інші відчуття називаються присмаками. Невелику кількість досліджуваної води при 20°С набирають (не ковтаючи) у рот на 3-5 с,
після чого рот прополіскують дистильованою водою. Одорацію належить проводити у світлому, добре провітрюваному приміщенні, де відсутні будь-які інші запахи. Інтенсивність смаку або присмаку оцінюють за п'ятибальною системою.
Інтенсивність смаку або присмаку води при 20°С не повинна перевищувати двох балів (Держстандарт 2874-82).
Визначення колірності води. Колірність води відкритих водойм зумовлюється насамперед наявністю у ній гумінових речовин і сполук заліза. Колірність досліджуваної води порівнюють із колірні-стю сумішей розчину хлорплатинату калію і хлориду кобальту чи біхромату калію і сульфату кобальту.
Таблиця 46 |
||
Оцінка запаху, смаку та присмаку води |
||
Інтенсивність запаху, смаку або присмаку |
Характер вияву запаху, смаку або присмаку |
Інтенсивність, бал |
Немає |
Не відчувається |
0 |
Дуже слабкий |
Не відчувається споживачем, але виявляється при лабораторному дослідженні |
1 |
Слабкий |
Зауважується споживачем, якщо звернути на це його увагу |
2 |
Помітний |
Легко зауважується і створює несхвальний відгук про воду |
3 |
Сильний |
Змушує утримуватися від пиття |
4 |
Дуже сильний |
Настільки сильний, що робить воду непридатною до вживання |
5 |
Колірність виражається в градусах. За один градус колірності беруть забарвлення контрольного зразка води, в 1 мл якої розчинено 0,1 мг платини.
Для визначення колірності 100 мл відфільтрованої води наливають у циліндр Несслера, а потім її забарвлення порівнюють зверху в прохідному світлі на білому тлі з забарвленням стандартної шкали. Якщо колірність води перевищує 70°, то її розводять дистильованою водою, беручи до уваги ступінь розведення при визначенні забарвлення.
Колірність води повинна становити не більше 20° (Держстандарт 2874-82), за узгодженням з органами санітарно-епідеміологіч-ної служби допускається її збільшення до 35°.
Визначення каламутності води. Каламутність води встановлюють фотометричним порівнянням зі стандартними розчинами з вмістом 0,1, 0,25, 0,5, 1,0, 2,0 та 5,0 мг/л каоліну, які є основою для побудови калібрувальної кривої. Досліджуваний зразок води коло-риметрують у кюветі з товщиною поглинального шару 5 см при довжині хвилі 530 нм. З метою контролю використовують дистильовану воду з видаленими внаслідок центрифугування завислими речовинами. Вміст каламутності (мг/л) розраховують за градуюваль-ним графіком.
Каламутність води не повинна перевищувати 1,5 мг/л (Держстандарт 2874-82).