- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
Контроль за умовами роботи персоналу, що здійснюється за допомогою дозиметрів, рентгенометрів та інших приладів, часто не забезпечує розв'язання всіх завдань, пов'язаних з організацією радіаційної безпеки персоналу, наприклад, при виникненні радіаційних аварій і не може бути використаний на стадії проектування радіаційних об'єктів.
Методи розрахунку доз опромінення полягають у використанні фізичних закономірностей послаблення енергії випромінювання. Розрізняють такі принципи захисту: кількістю (активністю) речовини, часом роботи, віддаллю від джерела, а також екрануванням. Очевидно, що доза опромінення прямо пропорційна активності та часу роботи з радіоактивною речовиною і обернено пропорційно квадрату віддалі від джерела.
Математична залежність між цими величинами при розрахунку захисту під час роботи з джерелами гама-випромінювання виражається такими формулами:
де Д — доза, Р; Q — активність джерела, мКі; і — час роботи, год.; 7<ГУ — гама-стала джерела гама-випромінювання; 8,4 — гама-стала радію-226; т — активність, мг-екв. радію; R — віддаленість працюючого від джерела, м.
Для розрахунку захисту при роботі з бета-випромінювачами використовується формула
де Р — допустима потужність дози, виражена щільністю потоку частинок з 1 см2 поверхні джерела за 1 с; Q — активність джерела, мКі; 3,7-Ю7 — кількість розпадів у масі радіоактивної речовини, активність якої відповідає 1 мКі; R — віддаль від джерела, м; п — коефіцієнт виходу р-частинок на 1 розпад.
Користуючись наведеними формулами, можна обчислити фактичну дозу за даних умов роботи, а також визначити допустиму активність на робочому місці, максимальний час роботи та мінімальну віддаль від джерела, при яких доза не перевищувала б допустиму.
Часто, особливо при здійсненні розрахунків при проектуванні радіаційних об'єктів, наприклад, радіологічних відділів, радіоізотопних лабораторій, через характер виробничого завдання не вдається довести величину параметрів активність — час — віддаль до варіанта, в якому Д (фактична доза) не перевищувала б ГДД. Тоді доводиться визначати потужність додаткового елемента захисту — екрана.
Основний принцип екранування: потужність дози випромінювання на зверненій до людини поверхні екрана, розташованого між ДІВ і працівником, не повинна перевищувати допустиму. Екранами можуть бути огороджувальні конструкції приміщень, переносні ширми, контейнери для транспортування радіоактивних речовин, засоби індивідуального захисту. Потужність екрана визначається насамперед товщиною матеріалу, з якого він зроблений. Використовуються свинець, свинцеве скло (зі свинцевим еквівалентом 1:5), просвинцьо-вана гума — для захисту від гама- та рентгенівського випромінювання; алюміній, оргскло — для захисту від бета-випромінювання; вода, графіт — від нейтронного випромінювання. При всіх перелічених видах випромінювання екранами є будівельні матеріали — залізо, бетон, цегла, що мають відповідні свинцеві еквіваленти. При роботі з чистими альфа-випромінювачами екрани не використовуються через незначну довжину пробігу частинок у повітрі (декілька сантиметрів).
Потужність екрана визначають через кратність +послаблення К, що являє собою відношення фактичної дози (чи потужності дози) до допустимої: К=Д : До (Р : Ро). При цьому враховується енергія випромінювання.
Розрахунок захисту від рентгенівського випромінювання має деякі відмінності і здійснюється через визначення коефіцієнта кратності послаблення, який залежить від фізичних характеристик рентгенівської трубки: сили анодного струму Іа та напруги
Потужність захисту зі свинцю (мм) для послаблення первинного пучка рентгенівських променів наведена в табл. 125.
|
Таблиця 125 |
||||||||
Товщина свинцеве рент |
го захисту для послаблення первинного пучка генівського випромінювання, мм |
||||||||
|
Напруга на рентгенівській трубці, кВ |
||||||||
к |
60 |
75 |
100 |
125 |
150 |
180 |
200 |
220 |
250 |
0,001 |
|
|
|
0,1 |
0,6 |
1,2 |
1,8 |
1,9 |
2,2 |
0,002 |
— |
— |
0,2 |
0,3 |
0,8 |
1,5 |
2,2 |
2,3 |
2,8 |
0,003 |
_ |
— |
0,4 |
0,5 |
1,0 |
1,7 |
2,4 |
2,7 |
3,4 |
0,004 |
— |
0,1 |
0,5 |
0,7 |
1,1 |
1,9 |
2,6 |
2,9 |
3,7 |
0,005 |
_ |
0,2 |
0,6 |
0,8 |
1,3 |
2,0 |
2,7 |
3,1 |
4,1 |
0,0075 |
0,1 |
0,4 |
0,9 |
1,0 |
1,5 |
2,3 |
3,0 |
3,5 |
4,7 |
0,01 |
0,1 |
0,5 |
1,0 |
1,2 |
1,7 |
2,4 |
3,2 |
3,7 |
5,1 |
0,05 |
0,4 |
1,0 |
1,7 |
1,9 |
2,5 |
3,7 |
4,1 |
5,0 |
7,2 |
0,1 |
0,5 |
1,2 |
2,0 |
2,3 |
2,9 |
3,7 |
4,6 |
5,6 |
8,2 |
0,5 |
0,8 |
1,7 |
2,7 |
3,0 |
3,6 |
4,5 |
5,5 |
7,0 |
10,2 |
1,0 |
0,9 |
2,0 |
3,0 |
3,4 |
4,0 |
5,0 |
6,0 |
7,6 |
11,2 |
3,0 |
1,1 |
2,3 |
3,5 |
3,9 |
4,5 |
5,5 |
6,6 |
8,4 |
12,6 |
5,0 |
1,2 |
2,5 |
3,7 |
4,1 |
4,8 |
5,8 |
7,0 |
8,8 |
13,2 |
10,0 |
м |
2,7 |
4,1 |
4,5 |
5,2 |
6,3 |
7,3 |
9,5 |
_ |
30,0 |
1,5 |
3,0 |
4,4 |
5,0 |
5,7 |
6,8 |
8,1 |
10,4 |
— |
50,0 |
1,6 |
3,2 |
4,8 |
5,3 |
6,0 |
7,1 |
8,4 |
10,8 |
— |
100,0 |
1,8 |
3,5 |
5,1 |
5,6 |
6,3 |
7,5 |
8,7 |
11,4 |
— |
Таблиця 126 |
|||||||
Свинцеві еквіваленти будівельних матеріалів |
|||||||
Матеріал |
Об'ємна вага, г/см3 |
Товщина свинцю, мм |
Товщина матеріалу (мм) при напрузі в кіловольтах |
||||
|
|
|
75 |
100 |
125 |
150 |
200 |
Барито-бетон |
2,7 |
1 |
18 |
20 |
20 |
22 |
25 |
|
|
3 |
59 |
65 |
65 |
65 |
75 |
|
|
6 |
— |
— |
— |
150 |
150 |
|
|
10 |
— |
— |
— |
— |
250 |
Бетон |
2,3 |
1 |
80 |
85 |
85 |
85 |
85 |
|
|
3 |
210 |
210 |
220 |
230 |
240 |
|
|
6 |
— |
_ |
— |
350 |
400 |
|
|
10 |
— |
_ |
— |
_ |
670 |
Цегла |
1,6 |
1 |
120 |
130 |
130 |
130 |
130 |
|
|
3 |
350 |
340 |
340 |
340 |
340 |
|
|
6 |
— |
— |
_ |
350 |
590 |
|
|
10 |
- |
- |
- |
- |
740 |
Сила анодного струму при напрузі на трубці до 75 кВ становить 1 мА, 90-100 кВ — 3 мА, понад 100 кВ — 5 мА. Обчисливши за формулою товщину свинцевого екрана, далі для визначення необхідної товщини будівельних матеріалів користуються таблицею свинцевих еквівалентів цих матеріалів (табл. 126).