- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
ТА ПЛАНУВАННЯ РАДІОЛОГІЧНИХ, РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ ТА РЕНТГЕНКАБІНЕТІВ
Рентгенологічні відділення проектуються, як звичайно, у великих багатопрофільних лікарнях. Планування таких відділень повинно передбачити найкоротші комунікації з лікувальними відділеннями та поліклінікою. Вікна відділень не повинні бути орієнтовані в бік лікувальних корпусів лікарні, житлових будинків та основних пішохідних переходів. Передбачається головним чином штучне освітлення.
Крім приміщень для рентгенкабінетів у таких відділеннях є кабінет завідуючого відділенням (12 м2); кімната персоналу (3,25 м2 на одну людину); чекальня (4,8м2 на один кабінет); кімната для перегляду знімків (15 м2); кімната для приготування розчину барію (4 м2); матеріальна (10 м2); приміщення для тимчасового зберігання рентгенівської плівки (8 м2); кімната особистої гігієни персоналу (3 м2); вбиральні для персоналу та хворих (3 м2 на один кабінет).
Рентгенологічні кабінети різного призначення при їх розташуванні у стаціонарно-поліклінічному комплексі слід об'єднувати в окреме відділення (за винятком кабінетів інфекційних, туберкульозних та акушерських відділень). При цьому входи в рентгенкабінети стаціонару та поліклініки повинні бути розділеними. Кількість рентгенкабінетів для загальних досліджень у стаціонарах передбачається з розрахунку один кабінет на 200-250 ліжок, у поліклініках — один кабінет на 400 відвідувань за зміну.
Рентгенкабінет для загальних досліджень згідно з діючими СанПіН 2.08.02.89 має такі приміщення: процедурна з поворотним столом-штативом, стійкою для знімків, підсилювачем рентгенівського зображення (34-48 м2); кімната управління (10 м2); кабінет лікаря (10 м2); фотолабораторія (10-12 м2); ксеролабораторія (10-12 м2); вбиральня для пацієнтів (3 м2).
Рентгенофлюорографічний кабінет повинен мати такі приміщення: процедурна (20 м2); фотолабораторія (б м2); роздягальня (15 м2); чекальня (15 м2). Площі функціональних приміщень рентгенкабінетів спеціального призначення — гомографічних, стоматологічних, урологічних, артеріо- і венографії, бронхоскопічних та інших незначною мірою відрізняються від наведених.
7
ВІЙСЬКОВА ГІГІЄНА
Військова гігієна — це наука, що вивчає вплив фізичних, хімічних, біологічних та психологічних факторів середовища на організм військовослужбовців з метою збереження і зміцнення здоров'я та працездатності (боєздатності) особового складу частин і підрозділів. Військова гігієна включає питання гігієни праці, комунальної гігієни (гігієна житла військовослужбовця, водопостачання), гігієни харчування особового складу, особистої гігієни тощо. В зв'язку з цим практичні завдання медичної служби Української армії охоплюють комплекс заходів контролю за розташуванням, харчуванням, водопостачанням військ, умовами праці в окремих родах військ, дотриманням правил особистої та колективної гігієни.
Медичний контроль за розташуванням військ
Розрізняють казармене та польове (табірне) розташування військ. До завдань медичної служби належить вибір ділянки під планування табору і оцінка перебування особового складу в польових спорудах. Нижче наводимо методику контролю за перебуванням військовослужбовців у польових герметизованих сховищах.
Сховища — колективний засіб захисту військовослужбовців від несприятливих факторів у бойовій обстановці. Сховище складається з основного приміщення завдовжки 4-6 м, завширшки 0,9-1,9 м і заввишки 1,6-2,1 м, тамбура та передтамбура й уміщує 6-20 осіб. Усередині сховища встановлюють фільтровентиляційний агрегат, опалювальний прилад і побутове обладнання.
За типом повітропостачання сховища поділяються на вентильовані, з регенерацією повітря та невентильовані.
Фільтровентиляційне обладнання складається з фільтровентиляційного агрегату типу Ф В А-100 або ФВА-50, повітрозабірного та захисного пристроїв, засобів герметизації — герметичних дверей у тамбурі й завіси в передтамбурі. Цей агрегат призначений для очищення повітря від найдрібніших частинок та радіоактивного пилу, що залишилися в ньому після проходження фільтра грубої очистки й сітчастого олійного фільтра, а також від отруйних речовин (ОР)
та бактеріальних засобів (БЗ) і для подавання чистого повітря в приміщення сховища. Повітря очищується в фільтрах-поглиначах, що діють як протигазова коробка. Повітря подається у сховище повітроводами за допомогою вентилятора з електричним або ручним приводом.
Для визначення умов перебування військовослужбовців у проектованих та діючих вентильованих сховищах можна використовувати такі формули:
(для обчислення кратності повітрообміну);
(для обчислення вмісту вуглекислоти);
(для обчислення оптимальної кількості осіб у сховищі за даної потужності ФВА та кубатури);
V — SK (для обчислення фактичного й необхідного об'єму вентилювання), де К — об'єм сховища, м3; V — об'єм вентиляційного повітря, м3/год; S — кратність обміну повітря; N — кількість осіб у сховищі; Р — вміст вуглекислоти в повітрі сховища, %; ЗО — кількість вуглекислоти, що видихається одним військовослужбовцем за годину, л; 10 — коефіцієнт, який дає змогу виразити вміст вуглекислоти в проміле.
Тривалість перебування військовослужбовців у герметичному ізольованому сховищі обчислюють за формулою
де t — допустимий час перебування військовослужбовців у сховищі, год; К — об'єм приміщення, м3; С — допустима концентрація вуглекислоти, %; А — кількість вуглекислоти, що виділяється одним військовослужбовцем за годину, л; N — кількість осіб у сховищі.
Якщо потрібно визначити необхідну кратність обміну повітря, необхідний об'єм вентиляції чи допустиму кількість осіб, то вміст вуглекислоти у формулі проставляється на рівні гігієнічних нормативів для даного типу сховища.
Визначаючи тривалість перебування військовослужбовців у не-вентильованих сховищах, слід враховувати нормативи площі на одного військовослужбовця в таких приміщеннях: в позі сидячи — 0,5 — 0,75, в позі лежачи — 2,5-3,0 м2.
Для підтримання в сховищах умов, що забезпечують збереження боєздатності військ, при спорудженні необхідно забезпечити такі санітарні нормативи повітряного середовища:
|
Військове сховище |
Спеціальне сховище |
Вміст кисню, % |
16-18 |
17-20 |
Вміст двоокису вуглецю, %: |
|
- |
під час роботи ФВА |
1 |
0,5 |
при повній ізоляції |
3-2 |
2 |
Температура повітря, °С |
16-30 |
18-28 |
Швидкість руху повітря, м/с |
— |
0,5 |
Відносна вологість повітря, % |
до 80 |
до 80 |
Об'єм вентиляції на 1 людину, м3/год |
2 |
4 |