- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
Процес читання як один із основних способів сприйняття учнями навчального матеріалу й основний вид навчальної діяльності дітей пов'язаний з напруженням органа зору, ступінь якого значною мірою визначається якістю оформлення підручника. Особливе значення має якість видання для дітей молодшого шкільного віку у зв'язку з віковими особливостями зорового сприйняття і недостатнім розвитком у них навичок читання, що робить процес читання важким і втомлюючим. Отже, гігієнічні вимоги до основних елементів оформлення підручників зумовлені передусім віковими особливостями розвитку зорового аналізатора.
Ступінь зорового навантаження при читанні залежить від умов видимості тексту та його легкості для читання. Видимість тексту визначається якістю паперу (кольором, просвічуваністю, гладкістю) та друку (контрастністю літер і фону, насиченістю, кольором і міцністю фарби), легкість для читання — характером шрифту (гарнітурою, тобто виглядом або малюнком шрифту, кеглем, тобто розміра-
ми шрифту та набору), форматом полоси, довжиною рядків, апро-шем, тобто віддаллю між літерами і словами у рядку, інтерліньяжем, тобто віддаллю між рядками, розмірами полів.
Крім того, якість поліграфічних матеріалів і паперу визначає санітарний стан підручника. Низька якість палітурки, використання шорсткого, шпаруватого непроклеєного паперу, що легко вбирає вологу, призводить до швидкого забруднення і псування підручника, заважає формуванню гігієнічних навичок у дітей і спричиняє епідемічну небезпеку. Використання великих форматів, надто важких палітурок, товстого паперу, завищення обсягу підручника роблять його незручним у використанні, збільшують масу вантажу, який щоденно переносить учень, і навантаження на опорно-руховий апарат.
Згідно з "Санітарними правилами оформлення шкільних підручників" № 1405-76 і Держстандартом 7.21-80 "Підручники та навчальні посібники для 1-Х класів загальноосвітньої школи. Видавниче оформлення і поліграфічне виконання" папір має бути білого або ледь жовтуватого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,7-0,8, гладеньким, непросвічуваним і не глянцевим. Ці вимоги найбільше задовольняє папір друкарський №1 і офсетний №1 і №2. Допускається застосовувати друкарський папір №2, забороняється — друкарський папір №3 і газетний.
Друк підручника має бути чітким, насиченого чорного кольору, рівномірним. Для заголовків, позначення структурних елементів підручника, висновків і правил можна застосовувати друк голубою та червоною фарбами на білому папері, чорний друк на кольоровій (жовтій, оранжевій, світло-зеленій, світло-голубій) плашці, білий друк на червоній плашці.
Гарнітура шрифту повинна мати прості обриси з прямим накресленням літер, бути чіткою, виразною, що досягається за певних співвідношень ширини літер до їх висоти, а також товщини основних (вертикальних) і з'єднувальних (горизонтальних і нахилених) штрихів. Кегль* шрифту повинен відповідати віковим особливостям зорового сприйняття та ступеню розвитку навичок читання.
Букварі та інші підручники для 1 класу повинні набиратися гарнітурами великих кеглів з обрисами, що наближаються до квадрата, і невеликою різницею у товщині основних і з'єднувальних штрихів, без засічок на кінцях літер, що значно полегшує читання і найбільше відповідає особливостям зорового сприйняття дітей, які навчаються читати. У букварі весь текст набирається однією гарнітурою. Заміна малюнка шрифту в букварі недопустима. Нові літери у букварях виконуються не намальованими, а друкованими, не дрібніше кегля 48, за винятком взірців прописів.
Починаючи з II класу, коли діти переходять від впізнавання окремих літер до вільного читання, найбільш легко сприймається шрифт Із засічками на кінцях, які ведуть погляд дитини від літери
* Кегль - розмір шрифту, що включає висоту літери та вільних просторів над і під літерою й вимірюється у лрукурських пунктах (пункт дорівнює 0,376 мм).
до літери. У підручниках для середнього і старшого шкільного віку поступово переходять від великих кеглів до менших зі співвідношенням ширини літер і їх висоти 1:1,5 — 1:1,75 і співвідношенням товщини основних і з'єднувальних штрихів 2:1—3:1.
У підручниках ІІІ-Х(ХІ) класів додаткові тексти (примітки, пояснення, покажчики, словники тощо) допускається друкувати шрифтом прямого або курсивного, нормального чи напівжирного накреслення, а також курсивом із кеглем не нижче 8. Слова і фрази в тексті рекомендується виділяти прямим напівжирним або жирним шрифтом, розбивка допускається лише для окремих слів. Заголовок на титулі і шмуцтитулі набирається шрифтами великих кеглів.
Забезпечення оптимальної зорової працездатності досягається також правильним поєднанням вимог до друку і набору, зокрема зменшення кегля шрифту з віком дітей вимагає вкорочення довжини рядків. При оформленні підручників для молодшого і середнього шкільного віку не можна використовувати набір у дві колонки, оскільки часті переходи від рядка до рядка утруднюють сприйняття тексту і зумовлюють зорову втому. У підручниках для VIII-XI класів з предметів, що не вимагають тривалого безперервного читання (анатомія та фізіологія людини, географія, словники, покажчики тощо), допускається набір у дві колонки кеглем 10 при довжині рядків не менше 63 мм і віддалі між колонками не менше 9-10 мм. Легкість читання тексту визначається також чіткістю обмеження полоси набору оточуючими полями, які повинні контрастувати з полосою набору, бути білими, мати достатні розміри, щоб при русі очей вздовж рядка і при переході від рядка до рядка бічним зором чітко сприймалися кінець і початок рядка. Оптимальні розміри полів визначаються за різницею рекомендованих форматів видання і полоси набору. Для забезпечення чіткого сприйняття тексту між ним і малюнками створюються пробіли не менше 12 пунктів для чорно-білих і 18 пунктів для кольорових малюнків. Щільність набору, тобто кількість знаків на площі 1 см2, повинна становити не більше 10 знаків при розмірах кегля 14 і вище та не більше 15 знаків при розмірах кегля 9-12. Щільність набору вважається задовільною, якщо на 1 см2 припадає не більше двох рядків. Усі рядки за винятком заголовків і абзаців повинні починатися з одного вертикального рівня, що продиктовано правильним ритмом руху очей вздовж рядка. Додатковий текст подається з невеликим відступом від вертикалі, що дає змогу швидко знаходити його у підручнику. Кількість переносів на сторінку обмежується, зокрема у підручниках для молодших класів трьома-чотирма. У підручниках, особливо для дітей молодшого шкільного віку, рекомендуються кольорові ілюстрації, виконані світлими, малонасиченими фарбами з чітко проробленими деталями.
Гігієнічні вимоги до форматів підручників визначаються зручністю користування книгою і рекомендаціями до набору. Палітурка підручника повинна бути міцною, зробленою з матеріалу, який мінімально забруднюється. Для підручників використовують тверді па-
літурки, вкриті паперовою, плівковою або суцільнотканинною обкладинкою з кантом, тканинною або паперовою спинкою, та м'які палітурки на паперовій або нетканій основі. Синтетичні матеріали, що використовуються для обкладинки, не повинні чинити шкідливого впливу на організм дітей. Підручники зшивають нитками, не допускається безниткове (клейове або дротяне) скріплення.
Загальна маса підручників з розрахунку на один навчальний день у комплекті з письмовим приладдям (без маси ранця або портфеля) не повинна перевищувати допустимих норм перенесення тягарів на віддаль до 3 км учнями І—III класів від 1,5 до 2 кг, IV-V — від 2 до 2,5 кг, VI-VII - від 3 до 3,5 кг, VIII-X(XI) - від 4 до 4,5 кг. Максимальна маса шкільного підручника не повинна перевищувати 300 г.
Вимоги до гарнітур, кеглів шрифтів та їх розмірів, набору підручників для школярів різного віку наведені в табл. 77. Фактичні розміри шрифтів визначають шляхом вимірювання малої літери "н". Розміри шрифтів, інтерліньяж, апрош вимірюють за допомогою мікроскопа з мікрометричним окуляром або мікрометричної лупи (ціна поділки 0,1 мм), довжину рядків — металевою лінійкою з міліметровими поділками. Чіткість друку визначають із застосуванням лупи з 2 —5-разовим збільшенням. Щільність набору досліджують шляхом накладання на сторінку спеціальної металевої пластинки з п'ятьма отворами площею 1 см2 кожний, коефіцієнт відбиття паперу — фотометром, просвічуваність паперу — за різницею коефіцієнтів відбиття до і після підкладання під сторінку чорної пластинки. Всі вимірювання роблять у трьох місцях підручника (на початку, в середині та в кінці).