- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
Якісний склад води істотно впливає на організм людини, оскільки надлишок або нестача у воді хімічних речовин призводять до виникнення різноманітних захворювань.
Для оцінки якості води визначають йод, фтор, бром, кобальт, мідь, цинк, марганець, залізо та інші речовини. Виявлення у районі водо-джерел хворих домашніх тварин та гризунів, від яких через воду можуть передаватися інфекційні захворювання, править за основу при з'ясуванні причин захворюваності населення. Токсичну дію на організм чинять пестициди, мінеральні добрива, що потрапляють з водою, а також компоненти побутових та промислових відходів.
Отже, методика вивчення впливу води на здоров'я людини передбачає обстеження вододжерел і санітарний аналіз якості води. Необхідно також провести анкетне опитування мешканців у районі розташування обстежуваних вододжерел, яке містить паспортні дані, а також дані про передбачувані джерела викидів, інтенсивність запаху та забарвлення, характер забруднень, про обмеження використання води і наявність проявів захворювань унаслідок використання води. Для вивчення впливу хімічних забруднень води на здоров'я доцільно обстежувати дитячі колективи. Результати досліджень і дані про захворюваність населення проходять статистичну обробку та відповідний аналіз.
Гігієна грунту
4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
Ґрунт як складовий елемент довкілля відіграє значну роль у забезпеченні санітарно-гігієнічного благополуччя населення. Ґрунт — цс передусім призначене природою місце, де відбувається самоочищення довкілля від рослинних та тваринних залишків. Санітарно-гіі 1< нічна характеристика ґрунту, зокрема його фізичні властивості (ВОДОПРОНИКНІСТЬ, водомісткість, капілярність, повітропроникність тощо), що зумовлюють висоту стояння ґрунтових вод у цій місцевості, беруться до увпги при виборі місця під забудову міст, громадських та промислових споруд, житла тощо. З вмістом хімічних речовин у ґрунті поп'ямаїю виникнення "біогеохімічних ендемічних захворювань", зихпорюшшь, що виникають у населення "геохімічних провінцій" - рс'ґіоніи (районів), що характеризуються надлишком, нестачею або відсутністю тих чи інших хімічних речовин у ґрунті.
Останнім часом почастішало забруднення ґрунту відходами промислового виробництва, продуктами автомобільних викидів, зокрема сполуками свинцю та 3,4-бенз(а)піреном, агрохімікатами, пестицидами.
Отрутохімікати (пестициди) — хімічні засоби боротьби зі шкідниками та хворобами — широко використовуються в різних галузях народного господарства. Залежно від призначення отрутохімікати (пестициди) поділяються на гербіциди — для знищення бур'янів, інсектициди — для знищення комах, акарициди — для знищення кліщів, лімациди — для знищення слимаків, зооциди — для знищення тва-рин-шкідників, фунгіциди — для знищення грибків, дефоліанти — для знищення листя рослин, репеленти — засоби для відлякування комах тощо. За хімічною структурою більшість використовуваних пестицидів належить до хлорорганічних та фосфорорганічних речовин. Серед пестицидів є також ртутьорганічні сполуки, похідні карбаміно-вої, оцтової, масляної, роданисто-водневої кислот, препарати міді, сірки, миш'яку тощо. Найбільшу небезпеку серед пестицидів становлять ті, що характеризуються стійкістю в зовнішньому середовищі та високим ступенем накопичення в об'єктах довкілля.
Хімічні речовини — забруднювачі ґрунтів становлять неабияку небезпеку для здоров'я людини, мігруючи з ґрунту біологічними ланцюжками (через воду, рослини, тварини) в організм людини, а також, що не менш важливо, порушують природні механізми самоочищення довкілля. Щоб запобігти негативному впливу хімічних речовин-забруднювачів ґрунту на здоров'я населення та довкілля, розробляють так звані гранично допустимі концентрації (ГДК), тобто визначають такий рівень хімічного забруднювача в ґрунті, при прямому контакті якого з людиною або опосередковано через екологічні системи не змінюються стан здоров'я населення, санітарні умови його проживання та не порушуються процеси самоочищення ґрунтів.
Для встановлення ГДК хімічної речовини в ґрунті в експерименті передусім вивчають токсичність досліджуваної сполуки для теплокровних при надходженні ЇЇ в організм різними шляхами (токсикологічний показник шкідливості (ПШ)). Крім того, досліджують зміни харчової цінності рослин, які вирощують на ґрунтах, що містять досліджувану речовину, а також фіксують зміну запаху атмосферного повітря, смаку, колірності та запаху води і харчових продуктів у зв'язку з внесенням у ґрунт досліджуваної речовини (органолептичний ПШ), вплив досліджуваної речовини на самоочищення ґрунту та його біологічну активність (загальносанітарний ПШ), здатність її переходити з ґрунту в рослину та накопичуватись у ній (фіто-акумуляційний або транслокаційний ПШ). Визначають максимальну кількість речовини в ґрунті, при якій надходження її в атмосферне повітря та воду не перевищує ГДК цієї речовини відповідно в повітрі та воді (міграційно-повітряний та міграційно-водний ПШ). Як лімітуючий показник хімічної речовини в ґрунті обирають той із шести поданих вище, який має найменшу порогову та підпорогову
концентрації, а його числове значення приймають за ГДК. Визначена ГДК є основою для розрахунку граничне допустимого рівня внесення (ГДРВ) та безпечної залишкової кількості (БЗК) для конкретних ґрунтово-кліматичних умов.
Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ґрунт деяких областей нашої країни забруднено продуктами радіоактивного розпаду.
З огляду провідної ролі ґрунту в поширенні низки інфекційних захворювань (газової гангрени, сибірки, правця, ботулізму, холери, черевного тифу, дизентерії тощо) та геогельмінтозів (аскаридозу, трихоцефальозу, анкілостомозу, некаторозу, стронгілоїдозу) оцінюють його епідемічну безпеку за бактеріологічними, гельмінтологічними та ентомологічними показниками.
Для санітарно-гігієнічної оцінки ґрунту використовують різні методики та показники. Наявність та ступінь забруднення ґрунту можна визначити шляхом порівняння показників досліджуваного зразка ґрунту з відносно чистим. Більш об'єктивною є оцінка відповідності якості ґрунту вимогам законодавчих, директивних та нормативних документів, зокрема таких, як Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (1994), Земельний кодекс України (1992), Держстандарт 17.4.2.01-81 "Охорона природи. Ґрунти. Номенклатура показників санітарного стану", Держстандарт 17.4.1.02-83 "Охорона природи. Ґрунти. Класифікація хімічних речовин для контролю забруднень"; "Оцінні показники санітарного стану ґрунту населених пунктів" (1977).
Для оцінки здатності ґрунту до самоочищення використовують санітарне число — відношення кількості ґрунтового білкового (гумусного) азоту до кількості органічного азоту ґрунту. Перелік найбільш уживаних показників, що використовуються для комплексної санітарно-гігієнічної оцінки ґрунту, наведено в табл. 47.
Таблиця 47 |
|||||
Оцінка санітарного стану ґрунту за комплексом показників |
|||||
Стан грунту |
Тиір-perfringens |
Колітитр |
Число яєць гельмінтів на 1 кг грунту |
Число личинок і лялечок мух на 0,25 м2 грунту |
Санітарне число |
Чистий |
0,1 і вище |
1 і више |
0 |
0 |
Більше 0,98 |
Мало |
0,1-0,001 |
1,0-0,01 |
до 10 |
одиничні |
|
забруднений |
|
|
|
екземпляри |
0,85-0,98 |
Забруднений |
0,001-0,0001 |
0,01-0,001 |
10-100 |
10-25 |
0,70-0,85 |
Сильно забруднений |
0,0001 і нижче |
0,001 і нижче понад 100 |
25 |
Менше 0,70 |
|
|
|
Відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 р. № 173, для оцінки придатності ґрунту ділянки під забудову населеного пункту використовують показники, наведені в табл. 48.
Таблиця 48 |
||
Оцінка придатності ґрунту під забудову |
||
№ з/п |
Показники (для шару грунту 0-20 см) |
Норматив |
1 |
Хімічні токсичні речовини, мг/кг |
Не більше ГДК, ОДК |
2 |
Сумарний показник забруднення хімічними речовинами, для яких не визначено ГДК (безрозмірна величина) |
До 16 |
3 |
Кишкова паличка, клітин в 1 г грунту |
1-9 |
4 |
Ентерокок, клітин в 1 г грунту |
1-9 |
5 |
Патогенні ентеробактерії, клітин в 1 г грунту |
Відсутність |
6 |
Ентеровіруси, клітин в 1 г грунту |
Відсутність |
7 |
Яйця геогельмінтів, екземплярів в 1 кг грунту |
Відсутність життєздатних форм |