- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
12.1. Виробничий мікроклімат
Мікроклімат виробничих приміщень — це метеорологічні умови в робочій зоні, які визначаються діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості та швидкості руху повітря, а також температури оточуючих поверхонь і теплового опромінення. Під робочою зоною розуміють простір, обмежений захисними конструкціями, заввишки до 2 м над рівнем підлоги або площадки, на яких розташовані місця постійного (понад 50 % робочого часу або понад 2 год безперервно) або непостійного перебування працюючих.
Параметри мікроклімату вимірюють у холодну (середньодобова температура зовнішнього повітря +10°С й нижче) і теплу (середньодобова температура вище +10°С) пори року упродовж дня на початку, в середині та наприкінці робочої зміни. При коливаннях мікрокліматичних умов, зумовлених технологічними або іншими причинами, вимірювання необхідно проводити також при найбільших і найменших термічних навантаженнях на працівників. Температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1,0 м від підлоги або робочої площадки при роботах, які виконують сидячи, і на висоті 1,5 м — при роботах, які виконують стоячи. Вимірювання проводять одноразово на постійних та непостійних робочих місцях при їх мінімальній і максимальній віддаленості від джерел локального тепловиділення, охолодження або во-логовиділення. При відсутності цих джерел у приміщеннях з великою щільністю робочих місць мікрокліматичні параметри вимірюють на чотирьох рівномірно розташованих дільницях при площі приміщення до 100 м2, восьми при площі 101-400 м2, а в приміщеннях площею понад 400 м2 кількість одиниць визначається віддаллю між ними, яка не повинна перевищувати 10 м. Для визначення різниці температури повітря та швидкості його руху по вертикалі робочої зони слід проводити вибіркові вимірювання на висоті 0,1, 1,0 і 1,7 м від підлоги або робочої площадки. Інтенсивність теплового опромінювання визначають у напрямку максимуму теплового випромінювання від кожного з джерел на висоті 0,5, 1,0 і 1,5 м від підлоги або робочої площадки.
Температуру та відносну вологість повітря вимірюють приладами, дія яких грунтується на психрометричному принципі (аспіра-ційний психрометр та ін.). При відсутності джерел променистого тепла температуру та відносну вологість можна оцінювати добови-
ми та тижневими термографами і гігрографами за умови порівняння їх показів із показами аспіраційного психрометра. Швидкість руху повітря вимірюється анемометрами ротаційного типу (крильчасті анемометри), а також електроанемометрами, циліндричними і кульовими кататермометрами у випадку малих значень швидкості (менше 0,3 м/с) при наявності різноспрямованих потоків. Теплове опромінювання, температуру оточуючих поверхонь вимірюють приладами, влаштованими за принципом термоелектричного ефекту (актинометри, електротермометри та ін.).
Оптимальні й допустимі показники мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень" № 4088-86, поданих у табл. 90. Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Допустимі мікрокліматичні умови можуть зумовлювати такі зміни теплового стану організму, які минають і швидко нормалізуються, супроводжуючись напруженням механізмів терморегуляції, що не виходить за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. Допустимі значення встановлюють у тих випадках, коли з технологічних, технічних та економічних причин немає змоги забезпечити оптимальні норми.
При забезпеченні оптимальних показників мікроклімату температура оточуючих поверхонь не повинна виходити більш ніж на 2°С за межі оптимальних температур повітря. Інакше робочі місця мають бути віддалені від них на відстань не менше 1 м. Перепади температури повітря по висоті й горизонталі робочої зони не повинні виходити за межі оптимальних температур.
При забезпеченні допустимих показників мікроклімату температура оточуючих поверхонь не повинна виходити за межі допустимих значень температури повітря. Перепади температури повітря по висоті робочої зони допускаються до 3°С по горизонталі, а також упродовж зміни — до 4~6°С, причому абсолютні значення температури повітря не повинні виходити за межі допустимих показників.
Інтенсивність теплового опромінювання працівників не повинна перевищувати 35 Вт/м2 при опромінюванні 50% і більше поверхні тіла, 70 Вт/м2 при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50% і 100 Вт/м2 — при опромінюванні не більше 25 % поверхні тіла. Інтенсивність теплового опромінювання від відкритих джерел (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) не повинна перевищувати 140 Вт/м2 при опромінюванні не більше 25% поверхні тіла й обов'язковому використанні засобів індивідуального захисту.