- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
Правила відбору проб борошна та хліба. Для дослідження борошна з кожної партії відбирають вихідний зразок. Вихідний зразок відбирають за допомогою щупа, який належить до комплекту ЛГ-1. Борошно вихідного зразка ретельно перемішують і відбирають середній зразок для лабораторних аналізів. Маса середнього зразка повинна становити 400...500 г, але не більше 2 кг. Зразок, призначений для дослідження, повинен мати супровідний документ.
Перед відбором проби хліба для аналізу ретельно оглядають всю партію, а потім відбирають середній зразок. Проби для аналізу можна відбирати не раніше ніж через 3 год і не пізніше ніж через 12 год від початку випікання.
Визначення кислотності борошна. Відважують 5 г борошна і заливають у конічній колбі 30-40 мл дистильованої води. Через півгодини суміш збовтують, додають 3 краплі 1% розчину фенолфталеїну й титрують 0,1 н. розчином їдкого натру до появи рожевого забарвлення.
Приклад. На титрування витрачено 2,3 мл 0,1 н. розчину їдкого натру, кислотність борошна становитиме
Якість помелу, кількість висівок, мінеральних домішок та свіжість борошна визначають за допомогою пробірки "Новус" за методом, описаним у главі 6.
Визначення кислотності хліба. 50 г подрібненої м'якушки кладуть у колбу, невеликими порціями доливають 250 мл дистильованої води. Хліб ретельно розтирають скляною паличкою до утворення однорідної кашки, дають їй відстоятися упродовж години, після чого фільтрують. Відбирають 50 мл фільтрату й титрують 0,1 н. розчином NaOH із фенолфталеїном до виникнення рожевого забарвлення.
Приклад. На титрування 50 мл фільтрату (що відповідає 10 г хліба; витрачено 10,8 мл 0,1 н. розчину NaOH, на 100 г хліба — 108 мл 0,1 н. розчину, а 1 н. розчину в 10 разів менше, тобто 10,8 мл. Таким чином, кислотність хліба становить 10,8°.
Визначення пористості хліба. З м'якушки вирізають кубик хліба, кожне ребро якого дорівнює 3 см, об'єм усього кубика 27 см3. Кубик подрібнюють і скочують у маленькі тугі кульки кожна завбільшки як горошина.
У мірний циліндр місткістю 50-100 мл наливають 25 мл води, куди й занурюють кульки з хліба. Зазначають поділку, до якої піднявся рівень води. Наприклад, якшо рівень установився на позначці 37, то об'єм скачаного хліба (без пор) становить 37-25=12 мл. Пористість 27-12=15 см3, або приблизно 55,5 % (Х=\5-100:27).
18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
Для визначення вмісту вітаміну С у свіжих овочах для аналізу беруть із середньої проби не менше ЗО картоплин і 15-20 головок капусти. Із картоплини беруть наважку не менше 50 г. Наважку вирізають подібно до цитринової дольки.
Підготовка овочів до аналізу. Із картоплини вирізають шматок масою 10-20 г, зрізають шкірку і, порізавши на малесенькі шматочки, розтирають у ступці, поступово додаючи 2% соляну кислоту і невелику кількість кварцового піску для кращого розтирання. Пробу, добре розтерши, зі ступки переносять у хімічну склянку і настоюють 10 хв для кращого вилучення аскорбінової кислоти. Після цього фільтрують через вату. Кислота береться в трикратному об'ємі.
Приготування розчинів аскорбінової кислоти. Розчин № 2: відважують наважку 0,1 г аскорбінової кислоти, пересипають через лійку у мірну колбу на 100 мл. Порошок змивають із лійки дистильованою водою, вміст збовтують до розчинення і доливають до мітки.
Розчин № 3: 10 мл розчину №2 переносять у мірну колбу на 100 мл, доливають до мітки дистильованої води і добре перемішують.
Визначення кількісного відношення між 1 мл розчину фарби Тільманса (розчином №1) і 1 мг аскорбінової кислоти. У три колбочки на 50 мл відмірюють піпеткою по 1 мл розчину №3, по 1 мл 2% розчину НС1 і по 3 мл дистильованої води. Суміш титрують із мікробюретки розчином №1 до стійкого рожевого забарвлення, яке утримується упродовж 0,5-1 хв. Записавши результат, для контролю додають ще дві краплі розчину №1. Якщо кінець титрування правильний, то ці дві краплі дадуть інтенсивне забарвлення (рожеве). Титрування не можна проводити на сонячному світлі. По завершенні титрування обчислюють, якій кількості аскорбінової кислоти відповідає 1 мл розчину фарби Тільманса.
Приклад. Беруть середнє з трьох титрувань. На титрування 1 мл розчину № 3, який містить точно 0,1 мг аскорбінової кислоти, пішло 1,25 мл фарби Тільманса. Звідси 1 мл фарби відповідає 0,08 мг аскорбінової кислоти.
Хід визначення аскорбінової кислоти у фільтраті. У три колбочки по 50 мл наливають по 5-Ю мл фільтрату з овочів, додають по 1 мл 2% розчину НС1 і стільки дистильованої
води, щоб загальний об'єм рідини в колбах дорівнював 15 мл, після чого титрують з мікробюретки розчином №1 до появи стійкого рожевого забарвлення (не забути додати дві контрольні краплі).
При розходженні результатів титрування більш ніж на 0,05 мл титрування повторюють. Виводять середнє з двох титрувань, опісля чого роблять розрахунок.
Розрахунок результатів аналізу.
де X — вміст аскорбінової кислоти в досліджуваних овочах, мг %; С — поправка на сліпий дослід (титрування усіх реактивів з дистильованою водою без фільтрату), С приймається за 0,05 мл; В — кількість аскорбінової кислоти в мг, яка відповідає 1 мл фарби Тіль-манса; g — узята наважка овочів; УІ — кількість фарби, що пішла на титрування; Vi — кількість фільтрату, взята на титрування; Уз — кількість доданої 2% НС1.
Приклад. Для дослідження узята наважка картоплі 20 г. На титрування 5 мл екстракту пішло 0,88 мл фарби Тільманса. НС1 додано 60 мл. С — 0,05, В — 0,084, звідси: