- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
Фізіологічні та психофізіологічні зміни в організмі працюючих, динаміка їх працездатності в процесі трудової діяльності слугують за об'єктивні критерії оцінки впливу факторів виробничого середовища, характеру, режиму праці та відпочинку, свідчать про розвиток утоми. Методи дослідження фізіологічних і психофізіологічних реакцій широко застосовуються при обґрунтуванні гігієнічних норм факторів виробничого середовища, оптимізації режимів праці та відпочинку, виробничого обладнання та оснащення робочого місця, розв'язанні питань трудової експертизи і працевлаштування робітників, їх професійного добору тощо.
Вибір методів оцінки фізіологічних зрушень в організмі і порядок їх застосування визначається метою дослідження. Зокрема, при оцінці існуючого режиму праці та відпочинку фізіологічні показники порівнюють у динаміці робочої зміни (на початку, перед обідньою перервою, після неї, наприкінці зміни). При визначенні важкості та напруженості праці фізіологічні показники оцінюють за зміною показника наприкінці робочого дня порівняно з вихідним рівнем його на початку роботи. Фізіологічні і психофізіологічні показники в процесі профвідбору визначають на основі кількісних та якісних еталонів, передбачених методом визначення показника.
Основні вимоги до методів дослідження функціонального стану працюючого — достатня інформативність і адекватність до тих змін, виникнення яких можна очікувати в організмі під час роботи, простота виконання та мінімальне відволікання робітника від роботи (одноразово не більше 3-5 хв).
Серед показників, що характеризують функціональний стан працюючого, важливе місце посідають дослідження центральної нервової системи, психічних процесів та аналізаторів, серцево-судинної, дихальної, м'язової систем тощо. Стан центральної нервової системи в умовах виробництва вивчають за латентним періодом простих слухо-і зоромоторних реакцій, а також за латентним періодом і кількістю помилкових відповідей у реакції з диференціюванням умовного подразника, психофізіологічними (показниками пам'яті, психомотори-ки, мислення, уваги), електроенцефалографічними показниками, даними хронорефлексометрії, стан аналізаторних систем — за порогами сприйняття подразників, критичною частотою злиття світлового мигтіння та звукових коливань. Про стан серцево-судинної системи свідчать частота пульсу, артеріальний тиск, хвилинний і ударний об'єми крові, функціональні проби, дані електрокардіографії, дихальної — частота дихання, легенева вентиляція, спірометрія, оксиге-мометрія, м'язової системи — ергографія, динамометрія, електроміографія, треморометрія. Методи дослідження провідних показників функціонального стану організму наведені у параграфах 1.7, 2.5, 10.2, 12.2, 12.3 цього посібника, а також у посібниках з нормальної фізіології.
Гігієна лікувально-профілактичних закладів — розділ гігієни, що розробляє гігієнічні норми і вимоги до розташування, планування, санітарно-технічного благоустрою, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму стаціонарів і поліклінік з метою створення оптимальних умов перебування хворих, ефективного проведенння лікування, забезпечення сприятливих умов праці медперсоналу, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.
Створення належних умов у лікувальних закладах визначається особливостями планування й забудови ділянки, упорядкуванням та внутрішнім плануванням будинків, їх санітарно-технічним благоустроєм (ефективністю опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізації тощо), а також дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в процесі експлуатації.
На етапі проектування й будівництва нових та реконструкції діючих лікувально-профілактичних закладів величезна роль належить організаторам охорони здоров'я, головним лікарям лікарень і поліклінік. Забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму під час експлуатації лікувальних закладів є обов'язком всього медичного персоналу. Це неможливо без знання лікарями різних спеціальностей гігієнічних норм проектування, вимог до експлуатації лікувально-профілактичних закладів, обов'язків при створенні та функціонуванні медичних установ різних типів.
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ