2.Визначити жанрову своєрідність та ідейно-тематичну спрямованість роману Івана Багряного «Тигролови»

Зразком українського авантюрного роману є роман Івана Багряного (Лозов’ягіна) «Тигролови», написаний письменником у 1944 році в Німеччині. Цим твором Іван Багряний розпочав головну тему у своїй прозі – тему невпокореної людини, тему волі до вчинку і здійснення його, тему екзистенційного вибору. Жанр роману – авантюрно-пригодницький. У цьому романі письменник виступив новатором, оскільки утвердив не просто жанр українського пригодницького рои ану, а українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характерами.

В основі твору – автобіографічні події відбування заслання на Далекому Сході, втечу з ГУЛАГу. Сам автор роману майже два роки жив одним життям із тайгою, глибоко пізнав і полюбив цей суворий край та його мешканців. То ж головний герой роману увібрав у себе чимало багрянівських рис характеру.

Тематика роману широка – висвітлити теми свободи, життя і смерті, вибору людиною місця в історії, межі людських можливостей.

Головна ідея роману – виявити справжні причини трагічності буття людини в тоталітарному суспільстві й переконати, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися Людиною.

Сюжет роману захоплюючий і динамічний, постійно тримає читача в емоційному напруженні. Сюжет побудований на полюванні майора НКВС Медвина – новітнього тигролова – за гордим і не прирученим тоталітарною системою молодим «тигром» України Григорієм Многогрішним, який у тайзі знайшов земляків, друзів і кохання.

Пригоди героя розпочинаються тоді, коли він втікає з ешелону смерті , поїзда-дракона, в якому перевозили в’язнів-смертників сталінських таборів. Головний герой – Григорій Многогрішний – правнук гетьмана Запорозької Січі Дем’яна Многогрішного – сильна, непересічна людина, здатна чинити опір тій нелюдській системі, яку створив більшовизм у величезній країні. Автор відтворює важкий шлях до свободи Григорія. Це величний, але ворожий світ суворої сибірської природи, снігові нетрі, двобій із ведмедицею, полювання на тигрів…Усі ці випробування і їх подолання характеризують головного героя, як людину волелюбну, нескорену, здатну долати всі життєві перешкоди. Не можна не задуматися над життєвим кредо героя: «Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи…» Ми бачимо, що потужна система знищення людей виявилася безпорадною проти волі до життя Григорія. Навіть у коханні до Наталки Сірківни Григорій виявляє відданість, щирість, ніжність.

Основна композиційна особливість роману – наявність двох сюжетних ліній, які розгортаються то паралельно, то зіставляються, то протиставляються. Головна сюжетна лінія твору – це полювання майора НКВС Медвина за ворогом існуючої системи, втікачем Григорієм Многогрішним.

Паралельно розвивається романтична сюжетна лінія – зародження і розвиток високого почуття кохання між Григорієм і Наталкою Сірко.

Важливу композиційну роль відіграють пейзажі: вони то контрастують із настроєм арештантів, то вияскравлюють, підсилюють розгортання подій.

Цікавим постає у творі образ України. У сприйнятті Григорія вона постає через світлі спогади дитинства та юності – синьо волошкова, дзвінкоголоса, чебрецева. Тихий і сонячний край живе у серці старої Сірчихи, яка часто згадує сади вишневі, степи широкі, зоряні ночі, сповнені чарами барвінку і чорнобривців. Символічно, що родина Сірків серед чужого світу тайги єство

Білет № 7