2.Розказати про Тараса Шевченка –художника

Слово «художник» у життєписі Великого Кобзаря мало б посідати перше місце, оскільки саме завдячуючи цьому талантові Шевченко здобув волю й перед ним відкрився широкий світ. У творчості Шевченка-художника виділяють кілька періодів: до академічний, Академія і ранній період творчості, заслання, творчість після заслання.

Відомо, що Тарас Шевченко почав малювати ще в школі, брав уроки малювання у Вільшаній у професійного художника Превлоцького, перебуваючи у Вільно, відвідував короткочасні студії у професора Яна Рустема. Любов до мистецтва привела кріпака Тараса Шевченка в Літній сад. На той час він вже створив історичні композиції «Смерть Олега- князя древлянського», « «Козацький бенкет», «Смерть Богдана Хмельницького», «Смерть Сократа».Ці роботи були настільки майстерними, що світило російського живопису Карл Брюллов , не лише зробив усе можливе для викупу талановитого кріпака з кріпацтва, а й узяв його до свого класу в Академії мистецтв. Під час навчання в Академії Шевченкабуло тричі відзначено срібними медалями за визначні успіхи в живопису. Заслуговують на увагу такі живописні твори другого періоду: акварелі «Марія» - 1840р.,»Циганка-ворожка» - 1841 р.(удостоєна срібної медалі), олійне полотно, зразок побутового жанру «Катерина» - 1842р., ілюстрація до трагедії Шекспіра «Король Лір» - 1843р., олійне полотно побутового жанру «Селянська родина» - 1843р. Високою майстерністю відзначено жіночі портрети 1843-1847 років: Маєвської, Закревської, Кейкуатової, Горленко, на яких психологічна характеристика поєднана із високим гуманістичним поглядом на людину.

Подорожуючи 1843 року Україною, Шевченко знаходить відраду у живописній красі рідної природи. Так виник задум створення серії гравюр «Живописна Україна». І вже 1844 року вийшов перший випуск, що містив шість відтисків із дванадцяти запланованих: «Дари в Чигирині 1649року», «Судня рада», «Старости», «Казка», «У Києві», «Видубецький монастир у Києві».Робота в Археографічній експедиції протягом 1845-1847 років дала змогу Шевченкові втілити в пейзажі своє розуміння цінності пам’яток історії України. У цей час він створює багато майстерних пейзажів аквареллю, сепією, олівцем.

Перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко багато працює над створенням пейзажів того суворого краю. Відгомін баченого і зображеного часто читається у поезіях цього періоду .

Зі щирою симпатією та співчуттям Шевченко зображує казахів- мешканців краю, де відбував заслання. З особливою теплотою змальовував дітей. Це «Байгуші»-1853р., «Байгуші під вікном. Державний кулак.» -1855-1856рр. Хочеться відзначити, що саме Тарас Шевченко вважається основоположником художнього мистецтва у Казахстані.

На засланні Шевченко також плідно працює над портретами, створює сепією «Портрет А.Ускової з донькою», «Портрет А.Ускової», «Портрет К. і М. Бажанових», «Портрет А.Алєксєєва». У цей же час створює серію сепій.

робіт.Це є ще одним підтвердженням багатогранності таланту Великого Кобзаря. Після заслання Т.Шевченко створює олівцем «Портрет М.Щепкіна», «Портрет Д.Олдріджа». Недовгий вік, що залишила доля Шевченкові , він захоплено вивчає світову гравюру, працює над удосконаленням цієї мистецької техніки. На підставі поданих на розгляд академічної ради гравюр Академія мистецтв, присвоїла Шевченкові звання академіка гравюри. Серед досягнень Шевченка-гравера можна назвати такі роботи: «Автопортрет зі свічкою», «Автопортрет у шапці та кожусі», «Портрет Ф.Толстого».

Як бачимо, поезія і живопис у Шевченка нерозривно пов’язані. У живописі він був поетом, у поезії – живописцем. Малювання і поезія стали для нього життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності. А це 240 поетичних творів і 1200 мистецьких

Білет №8