- •1. Поняття, предмет і метод кримінального права
- •2.Завдання кримінального права
- •3. Кримінальне право і суміжні галузі права
- •4. Система кримінального права України
- •5. Принципи кримінального права України
- •6. Становлення і розвиток кримінального законодавства України
- •7. Кримінальний закон як джерело кримінального права
- •8. Система і загальна характеристика чинного кримінального кодексу України
- •9. Поняття, структура і види кримінально-правових норм
- •10. Чинність кримінального закону в просторі
- •11. Чинність кримінального закону щодо осіб
- •12.Чинність кримінального закону в часі
- •13. Поняття та види тлумачення кримінального закону
- •14. Поняття злочину
- •15. Ознаки злочину
- •16. Поняття і ознаки малозначного діяння, що формально містить ознаки злочину
- •17. Класифікація злочинів
- •18. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •20. Кримінальна відповідальність за готування до злочину
- •21. Поняття та види замаху на злочин
- •22. Поняття і значення добровільної відмови від вчинення злочину
- •23. Поняття кримінальних правовідносин
- •24. Поняття і ознаки кримінальної відповідальності
- •25.Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •26. Межі кримінальної відповідальності
- •27. Підстава кримінальної відповідальності
- •28.. Поняття і значення складу злочину
- •29.Співвідношення понять злочин і склад злочину
- •30.Елементи і ознаки складу злочину
- •31.Класифікація складів злочинів
- •32.Поняття класифікації злочинів
- •33.Види класифікації злочинів
- •34.Принципи класифікації злочинів
- •35.Поняття і значення класифікації злочинів
- •36.Класифікація об’єктів злочину
- •37.Загальний об’єкт злочину і його значення
- •38.Родовий об’єкт злочину і його значення
- •39.Безпосередній об’єкт злочину і його значення
- •40.Поняття предмета злочину, його відмінність від об’єкту злочину,знарядь і засобів вчинення злочину.
- •41. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину
- •42. Суспільно небезпечне діяння як основна ознака об’єктивної сторони складу злочину
- •43. Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види
- •44. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •45. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
- •46. Поняття і ознаки суб’єкта злочину
- •47. Поняття та види спеціального суб’єкта складу злочину
- •48. Фізична особа як суб’єкт злочину
- •49. Вік як ознака суб’єкта злочину
- •50. Осудність як ознака суб’єкта злочину
- •51. Поняття і критерії неосудності
- •52. Обмежена осудність
- •53. Поняття, мета примусових заходів медичного характеру та особи, до яких вони застосовуються
- •54. Види примусових заходів медичного характеру
- •55. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння
- •56. Поняття, ознаки і значення суб’єктивної сторони складу злочину
- •57. Поняття і форми вини
- •58. Поняття та види умислу
- •59. Поняття та види необережності
- •60. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості
- •61. Складна (подвійна) форма вини
- •62. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину: мотив і мета злочину, емоційний стан
- •63. Помилка в кримінальному праві та її вплив на кримінальну відповідальність
- •64. Поняття співучасті
- •65. Ознаки співучасті:
- •66. Види співучасників
- •67. Форми співучасті:
- •68. Кримінальна відповідальність співучасників
- •69. Невдала співучасть.
- •70. Ексцес виконавця.
- •71. Посереднє виконавство.
- •72. Співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом.
- •73. Добровільна відмова при незакінченому злочині
- •11. Причетність до злочину-умисна дія,або бездіяльність,яка пов'язана зі здійсненням злочинної діяльності
- •74. Відмінність співучасті від причетності до злочину.
- •75. Поняття та види одиничних злочинів.
- •76. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика.
- •77. Поняття повторності злочинів.
- •78. Види повторності злочинів:
- •79. Поняття сукупність злочинів
- •80. Види сукупності злочинів:
- •81. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм.
- •82. Поняття та види рецидиву злочинів.
- •83. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
- •84. Поняття та види обставин, що виключаюьб злочинність діяння.
- •85. Кримінально-правове значення обставин що виключають злочинність діяння.
- •86. Поняття і ознаки необхідної оборони.
- •87. Поняття і ознаки уявної оборони.
- •88. Перевищення меж необхідної оборони.
- •89. Затримання особи, що вчинила злочин: поняття, ознаки, перевищення меж затримання.
- •90. Фізичний або психічний примус.
- •91. Поняття та ознаки крайньої необхідності.
- •92. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •93. Відмежування необхідної оборони та крайньої необхідності.
- •94. Виконання наказу або розпорядження
- •95. Діяння, пов'язане з ризиком
- •96 . Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •97. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності. Відмежування звільнення від кримінальної відповідальності від суміжни правових інститутів.
- •98. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •99. Звільненння від кримінальної відповідальності у зв язку з примиренням винного з потерпілим.
- •100. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •101. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •102. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •103. Амністія і помилування
- •104. Поняття і ознаки покарання.
- •105. Мета покарання.
- •106. Поняття, ознаки і значення системи покарань. Класифікація покарань.
- •107. Штраф як вид покарання.
- •108. Позбавлення військового,спеціального звання, чину або кваліфікаційного класу
- •109. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю:
- •110. Громадські роботи як вид покарання:
- •111. Виправні роботи:
- •112. Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання:
- •113. Конфіскація майна як вид покарання:
- •114. Арешт як вид покарання:
- •115. Обмеження волі як вид покарання:
- •116. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:
- •117. Позбавлення волі на певний строк як вид покарання:
- •118. Довічне позбавлення волі як вид покарання:
- •119. Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •120. Обставини, що пом'якшують покарання.
- •121. Обставини,що обтяжують покарання.
- •122. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті:
- •123. Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом:
- •124. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •125 Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •126. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.
- •127. Обчислення строків покарання.
- •128. Поняття та юридична природа звільнення від покарання та його відбування.
- •129. Види звільнень віл покарання та його відбування:
- •130. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
- •131. Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •132 . Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •133. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •134. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
- •135.. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •136. Звільнення від покарання за хворобою
- •137. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
- •138. Умови, порядок і правові наслідки звільнення від покарання та його відбування.
- •139. Поняття і правове значення судимості. Виникнення і припинення судимості.
- •140. Поняття і умови погашення судимості. Дострокове зняття судимості.
- •141. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •142. Особливості застосування до неповнолітніх покарання.
- •143. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •144. Особливсті звільнення неповнолітніх від відбування призначеного покарання.
- •145. Особливості припинення судимості у неповнолітніх.
42. Суспільно небезпечне діяння як основна ознака об’єктивної сторони складу злочину
Суспільно небезпечне діяння є обов'язковою, стержньовою ознакою щодо інших ознак об'єктивної сторони. Без суспільно небезпечного діяння нема злочину.
Поняття «діяння» містить у собі дві форми поведінки особи, що вчиняє злочин,- дію та бездіяльність.
Переважна більшість злочинів вчинюється дією. Це, наприклад, такі злочини, як: державна зрада (ст. 111 КК), зґвалтування (ст. 152 КК), грабіж (ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК), контрабанда (ст. 201 КК), обман покупців та замовників (ст. 225 КК), бандитизм (ст. 257 КК), незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) і багато інших злочинів.
Шляхом бездіяльності вчинюються, зокрема: ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК), ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК), ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК) тощо.
Ряд злочинів може вчинятися як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Це, зокрема: порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК), порушення ветеринарних правил (ст. 251 КК), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК), розголошення державної таємниці (ст. 328 КК), службова недбалість (ст. 367 КК).
Вчинення злочину шляхом дії означає активну вольову поведінку особи, що вчиняє злочин. Ця дія є суспільно небезпечною, протиправною, вона спричиняє шкоду об'єкту кримінально-правової охорони. Якщо дія особи не є суспільно небезпечною, то діяння не може бути визнано злочинним (ч. 2 ст. 11 КК). Це положення закону повною мірою стосується і вчинення злочину шляхом бездіяльності.
Бездіяльність у кримінальному праві розуміється як суспільно небезпечна вольова пасивна поведінка особи, що полягає у невиконанні того діяння, яке особа повинна була і могла виконати чи попередити настання суспільно небезпечного наслідку.
Бездіяльність має кримінально-правове значення за умови, що вона є протиправною. Обов'язок діяти ґрунтується на правовій нормі і може випливати з: а) закону (наприклад, обов'язок нести військову службу); б) підзаконного акта (наприклад, обов'язок водія зупинити автомашину при червоному світлі світлофора); в) законного наказу чи розпорядження (наприклад, військового начальника); г) характеру сімейних відносин (наприклад, обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей; ґ) характеру професії (наприклад, обов'язок лікаря надавати медичну допомогу).
Свідоме невиконання цих обов'язків за наявності реальної можливості їх виконати тягне за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК.
Оскільки злочинне діяння (дія чи бездіяльність) є поведінкою свідомою, вольовою, то вчинення його, наприклад, неосудною особою виключає кримінальну відповідальність навіть тоді, коли ним завдано істотної шкоди.
Особа не несе кримінальної відповідальності, якщо вона вимушена діяти проти власної волі під впливом фізичного примусу, внаслідок якого воля особи була повністю паралізована і вона не могла керувати своїми вчинками (ст. 40 КК). Наприклад, сторож не може нести кримінальної відповідальності, якщо при нападі на об'єкт, який він охороняє, його було зв'язано чи йому було спричинено тяжкі тілесні ушкодження і тим самим позбавлено реальної можливості виконувати свій обов'язок щодо охорони цього об'єкта і припиняти злочинні дії нападаючих.
Психічний примус (погроза вбивством, завданням тілесних ушкоджень, знищенням майна, шантаж, інші подібні дії) та фізичний примус, внаслідок якого особа зберігала можливість керувати своїми діями, виключають кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо особа, що зазнала такого впливу, була у стані крайньої необхідності. Наприклад, касир не повинен нести кримінальну відповідальність за те, що віддав гроші злочинцям, які погрожували йому вбивством.
Кримінальна відповідальність не настає при непереборній силі, під якою розуміється дія сил природи, механізмів, людей, звірів та інших факторів, через які особа реально позбавлена можливості виконати покладений на неї обов'язок. Наприклад, призовник не підлягає кримінальній відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу внаслідок тяжкого захворювання, яке позбавило його можливості з'явитися на призовний пункт.
Об'єктивна сторона складу злочину може складатися з одноактного діяння, декількох діянь, тривати значний проміжок часу, характеризуватися іншими ознаками.
Залежно від викладених положень злочини в теорії кримінального права поділяються на: прості, складні (складені), триваючі, продовжувані.
Особливістю простих злочинів є те, що при їх вчиненні: а) посягання здійснюється на один безпосередній об'єкт; б) об'єктивна сторона складається з одного діяння; в) діяння виконується однією і тією ж особою; г) суб'єктивна сторона характеризується однією формою вини; ґ) кваліфікація дій винної особи здійснюється за однією статтею Особливої частини КК.
До простих злочинів віднесені, зокрема, умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), крадіжка (ст. 185 КК), втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329 КК).
Складними є злочини:
а) об'єктивна сторона яких складається з двох або більше різних дій, кожна з яких за умови окремого (ізольованого) вчинення являла б собою самостійний злочин, кожен із яких кваліфікувався б за окремою статтею КК. Наприклад, незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого (ч. З ст. 289 КК). Вчинення зазначених дій у різний час необхідно було б кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК та як відповідний злочин проти здоров'я;
б) які посягають на два і більше безпосередніх об'єктів. Наприклад, розбій (ст. 187 КК) посягає на власність та на здоров'я особи, що зазнала нападу;
в) об'єктивна сторона яких характеризується двома і більше злочинними наслідками. Наприклад, умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого настала смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК);
г) зі змішаною (складною) формою вини. Наприклад, незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК). У даному разі психічне ставлення до факту проведення аборту характеризується умисною формою вини, а щодо настання зазначених наслідків — необережністю.
Триваючі злочини характеризуються:
по-перше, безперервним здійсненням злочинного діяння (дії або бездіяльності). Об'єктивна сторона такого злочину протікає, тягнеться протягом певного часу. Наприклад, незаконне носіння або зберігання вогнепальної зброї (ст. 263 КК) може продовжуватись до певної події, яка припиняє його вчинення, - втрати, викрадення, збуту тощо. Прикладами подібних злочинів є ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК) тощо;
по-друге, - одноактним діянням і подальшим безперервним злочинним станом винної особи, який зберігається невизначено тривалий час і припиняється з моменту явки з повинною, затриманням, смертю чи іншою подією. Прикладами таких злочинів є, зокрема: втеча зі спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394 КК), дезертирство (ст. 408 КК).
Продовжувані злочини складаються з низки тотожних дій, об'єднаних єдиним наміром. Такі дії становлять у своїй сукупності одиничний злочин і кваліфікуються за однією статтею Особливої частини КК. При вчиненні продовжуваного злочину суб'єкт посягає на один і той же об'єкт, діяння вчинюється одним і тим же способом, всі дії цього злочину об'єднані одним умислом і спрямовані на досягнення єдиної мети.