- •1. Поняття, предмет і метод кримінального права
- •2.Завдання кримінального права
- •3. Кримінальне право і суміжні галузі права
- •4. Система кримінального права України
- •5. Принципи кримінального права України
- •6. Становлення і розвиток кримінального законодавства України
- •7. Кримінальний закон як джерело кримінального права
- •8. Система і загальна характеристика чинного кримінального кодексу України
- •9. Поняття, структура і види кримінально-правових норм
- •10. Чинність кримінального закону в просторі
- •11. Чинність кримінального закону щодо осіб
- •12.Чинність кримінального закону в часі
- •13. Поняття та види тлумачення кримінального закону
- •14. Поняття злочину
- •15. Ознаки злочину
- •16. Поняття і ознаки малозначного діяння, що формально містить ознаки злочину
- •17. Класифікація злочинів
- •18. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •20. Кримінальна відповідальність за готування до злочину
- •21. Поняття та види замаху на злочин
- •22. Поняття і значення добровільної відмови від вчинення злочину
- •23. Поняття кримінальних правовідносин
- •24. Поняття і ознаки кримінальної відповідальності
- •25.Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •26. Межі кримінальної відповідальності
- •27. Підстава кримінальної відповідальності
- •28.. Поняття і значення складу злочину
- •29.Співвідношення понять злочин і склад злочину
- •30.Елементи і ознаки складу злочину
- •31.Класифікація складів злочинів
- •32.Поняття класифікації злочинів
- •33.Види класифікації злочинів
- •34.Принципи класифікації злочинів
- •35.Поняття і значення класифікації злочинів
- •36.Класифікація об’єктів злочину
- •37.Загальний об’єкт злочину і його значення
- •38.Родовий об’єкт злочину і його значення
- •39.Безпосередній об’єкт злочину і його значення
- •40.Поняття предмета злочину, його відмінність від об’єкту злочину,знарядь і засобів вчинення злочину.
- •41. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони складу злочину
- •42. Суспільно небезпечне діяння як основна ознака об’єктивної сторони складу злочину
- •43. Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види
- •44. Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
- •45. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
- •46. Поняття і ознаки суб’єкта злочину
- •47. Поняття та види спеціального суб’єкта складу злочину
- •48. Фізична особа як суб’єкт злочину
- •49. Вік як ознака суб’єкта злочину
- •50. Осудність як ознака суб’єкта злочину
- •51. Поняття і критерії неосудності
- •52. Обмежена осудність
- •53. Поняття, мета примусових заходів медичного характеру та особи, до яких вони застосовуються
- •54. Види примусових заходів медичного характеру
- •55. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння
- •56. Поняття, ознаки і значення суб’єктивної сторони складу злочину
- •57. Поняття і форми вини
- •58. Поняття та види умислу
- •59. Поняття та види необережності
- •60. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості
- •61. Складна (подвійна) форма вини
- •62. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину: мотив і мета злочину, емоційний стан
- •63. Помилка в кримінальному праві та її вплив на кримінальну відповідальність
- •64. Поняття співучасті
- •65. Ознаки співучасті:
- •66. Види співучасників
- •67. Форми співучасті:
- •68. Кримінальна відповідальність співучасників
- •69. Невдала співучасть.
- •70. Ексцес виконавця.
- •71. Посереднє виконавство.
- •72. Співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом.
- •73. Добровільна відмова при незакінченому злочині
- •11. Причетність до злочину-умисна дія,або бездіяльність,яка пов'язана зі здійсненням злочинної діяльності
- •74. Відмінність співучасті від причетності до злочину.
- •75. Поняття та види одиничних злочинів.
- •76. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика.
- •77. Поняття повторності злочинів.
- •78. Види повторності злочинів:
- •79. Поняття сукупність злочинів
- •80. Види сукупності злочинів:
- •81. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм.
- •82. Поняття та види рецидиву злочинів.
- •83. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
- •84. Поняття та види обставин, що виключаюьб злочинність діяння.
- •85. Кримінально-правове значення обставин що виключають злочинність діяння.
- •86. Поняття і ознаки необхідної оборони.
- •87. Поняття і ознаки уявної оборони.
- •88. Перевищення меж необхідної оборони.
- •89. Затримання особи, що вчинила злочин: поняття, ознаки, перевищення меж затримання.
- •90. Фізичний або психічний примус.
- •91. Поняття та ознаки крайньої необхідності.
- •92. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •93. Відмежування необхідної оборони та крайньої необхідності.
- •94. Виконання наказу або розпорядження
- •95. Діяння, пов'язане з ризиком
- •96 . Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •97. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності. Відмежування звільнення від кримінальної відповідальності від суміжни правових інститутів.
- •98. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •99. Звільненння від кримінальної відповідальності у зв язку з примиренням винного з потерпілим.
- •100. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •101. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •102. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •103. Амністія і помилування
- •104. Поняття і ознаки покарання.
- •105. Мета покарання.
- •106. Поняття, ознаки і значення системи покарань. Класифікація покарань.
- •107. Штраф як вид покарання.
- •108. Позбавлення військового,спеціального звання, чину або кваліфікаційного класу
- •109. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю:
- •110. Громадські роботи як вид покарання:
- •111. Виправні роботи:
- •112. Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання:
- •113. Конфіскація майна як вид покарання:
- •114. Арешт як вид покарання:
- •115. Обмеження волі як вид покарання:
- •116. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:
- •117. Позбавлення волі на певний строк як вид покарання:
- •118. Довічне позбавлення волі як вид покарання:
- •119. Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •120. Обставини, що пом'якшують покарання.
- •121. Обставини,що обтяжують покарання.
- •122. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті:
- •123. Призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом:
- •124. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •125 Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •126. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.
- •127. Обчислення строків покарання.
- •128. Поняття та юридична природа звільнення від покарання та його відбування.
- •129. Види звільнень віл покарання та його відбування:
- •130. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
- •131. Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •132 . Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •133. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •134. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
- •135.. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •136. Звільнення від покарання за хворобою
- •137. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
- •138. Умови, порядок і правові наслідки звільнення від покарання та його відбування.
- •139. Поняття і правове значення судимості. Виникнення і припинення судимості.
- •140. Поняття і умови погашення судимості. Дострокове зняття судимості.
- •141. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •142. Особливості застосування до неповнолітніх покарання.
- •143. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •144. Особливсті звільнення неповнолітніх від відбування призначеного покарання.
- •145. Особливості припинення судимості у неповнолітніх.
60. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості
"Випадок". Від злочинної недбалості слід відрізняти "випадок" ("казус"). "Випадок" у судовій практиці зустрічається нерідко, а актуальність питань, які з ним пов'язані, досить висока, оскільки йдеться про наявність або відсутність вини у кожному випадку. Особливо часто "випадок" зустрічається у справах із заподіяння шкоди життю та здоров'ю людини, виробничого травматизму, порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту.
"Випадок" у правовій літературі розглядається як самостійний вид психічного ставлення до суспільно небезпечних наслідків. Він має місце тоді, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією (або бездіяльністю) особи, котра, однак, не тільки не передбачила можливості їх настання, а й не могла їх передбачити. "Випадок" виключає вину в поведінці особи. На відміну від недбалості "випадок" характеризується відсутністю суб'єктивного критерію, який у поєднанні з об'єктивним визначає необережність як вид вини. Неможливість передбачення суспільно небезпечних наслідків може бути зумовлена як суб'єктивними особливостями особи (відсутність необхідних знань, навичок, досвіду, слабкі розумові здібності, хвороба тощо), так і тією конкретною обстановкою, в якій було вчинене діяння, що викликало наслідки. Наприклад, М. і К. йшли польовою дорогою. М., закурюючи, кинув у зарослий травою кювет палаючий сірник, який потрапив у бочку з-під бензину, яка там лежала, внаслідок чого бензин, що залишився в бочці, запалав і стався вибух. Дном бочки, що вилетіло, К. були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Сам же М. від вибуху не постраждав, бочки, що лежала в кюветі, не бачив. У цьому випадку М. не передбачав можливості заподіяння шкоди К. і не міг її передбачити.
"Випадок" ("казус") виключає кримінальну відповідальність за відсутністю складу злочину (зокрема вини) в поведінці особи.
61. Складна (подвійна) форма вини
Відповідно до ст. 23 КК вина може бути виражена тільки у формі умислу або необережності. При цьому одні злочини можуть бути тільки умисними (крадіжка - ст. 185), другі - тільки необережними (службова недбалість - ст. 367), треті - як умисними, так і необережними (вбивство-статті 115, 119).
Проте наука кримінального права на підставі аналізу деяких статей Особливої частини КК розробила поняття змішаної форми вини (іноді її називають складною, або подвійною, формою вини).
Змішана форма вини являє собою різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об'єктивних ознак одного і того ж злочину.
При змішаній формі вини щодо одних ознак складу злочину має місце умисел (прямий чи непрямий), щодо інших - необережність (злочинна самовпевненість чи злочинна недбалість).
Питання про змішану форму вини виникає в тих складах злочину, в яких об'єктивна сторона за своїм характером є складною. Оскільки зміст вини визначається психічним ставленням особи не тільки до об'єкта, а й до об'єктивної сторони конкретного злочину, то вина повинна відображати складний характер об'єктивних ознак конкретного складу злочину.
Можна виділити дві групи злочинів зі змішаною формою вини. Перша - це злочини, в яких діяння, що становить собою порушення яких-небудь правил безпеки, саме по собі, у відриві від наслідків є адміністративним чи дисциплінарним правопорушенням, і тільки настання суспільно небезпечних наслідків, причинно пов'язаних з діянням, робить все вчинене злочином. До таких злочинів належать, наприклад, порушення вимог законодавства про охорону праці, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 271); порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо такі діяння спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 286); порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ст. 291); незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин, що спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 269), та ін. У цих злочинах порушення правил може бути як умисним, так і необережним, але ставлення до наслідків виражається тільки в необережності: злочинній самовпевненості або злочинній недбалості. Тому, коли винний порушує правила умисно, і має місце змішана форма вини: щодо діяння
- умисел, а щодо наслідків - необережність.
У другій групі злочинів складність об'єктивної сторони полягає в тому, що передбачене законом умисне діяння спричиняє два різних наслідки: перший (найближчий) є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, другий (віддалений) - кваліфікуючою ознакою, В цих злочинах відповідно до закону щодо діяння і щодо першого, обов'язкового наслідку суб'єктивна сторона виражається в умислі (прямому чи непрямому), а щодо другого (кваліфікованого) наслідку - тільки в необережності (злочинної самовпевненості або злочинної недбалості). До таких злочинів належать, наприклад, умисне знищення або пошкодження майна, яке спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 194); умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, якщо ці дії спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 278) та ін. Так, якщо проаналізувати суб'єктивну сторону умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121), то щодо діяння (наприклад, удару ножем) і заподіяння тяжкого тілесного ушкодження у винного може бути тільки умисел (прямий чи непрямий), а щодо другого наслідку - смерті потерпілого - лише необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).
При наявності змішаної форми вини слід вирішити питання про те, яким у цілому є злочин, вчинений винним, - умисним або необережним. Це має важливе практичне значення. Наприклад, відповідно до статей 14 і 15 КК тільки в умисних злочинах можливі готування і замах; відповідно до ст. 26 обов'язковою ознакою співучасті є умисна участь в умисних злочинах. Під рецидивом як найбільш небезпечним видом множинності розуміється вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин (ст. 34). Тому при змішаній формі вини необхідно визначити, до яких злочинів - умисних чи необережних - слід віднести вчинений злочин. Вирішення цього питання залежить від того, яка об'єктивна ознака конкретного складу злочину є найважливішою для визнання діяння злочином і оцінки ступеня його суспільної небезпечності.
У першій групі злочинів зі змішаною формою вини, в яких діяння саме по собі не є злочином, а стає ним тільки за умови, що воно спричинило тяжкі наслідки, вирішальне значення має необережне ставлення до цих наслідків.
Саме воно і визначає віднесення цих злочинів у цілому до необережних.
У другій групі злочинів, де щодо діяння і найближчого (обов'язкового) наслідку передбачається умисел (прямий чи непрямий), а щодо віддаленого - необережність, злочин у цілому визнається умисним, тому що саме умисне ставлення до діяння і найближчого наслідку визначає спрямованість злочину, його суспільну небезпечність.
Значення змішаної форми вини полягає в тому, що вона дає можливість: 1) конкретизувати ступінь суспільної небезпечності злочину; 2) визначити правильну кваліфікацію; 3) відмежувати близькі за об'єктивними ознаками склади злочинів. Так, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть, кваліфікуватиметься як умисне вбивство (ст. 115), якщо щодо тілесного ушкодження і смерті був умисел; якщо ж і щодо тілесного ушкодження, і смерті була необережність, то особа відповідатиме за необережне вбивство (ст. 119). Лише за наявності умислу щодо тяжких тілесних ушкоджень, а щодо смерті - необережності матиме місце склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 - умисні тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть.