100. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.

Стаття 47

1. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Умови:

• Вчинення злочину вперше.

• Вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості.

• Щире каяття.

• Наявність клопотання про передачу на поруки.

• Протягом року з дня передачі на поруки виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадського порядку.

За своїм змістом клопотання включає:

• Вмотивоване прохання відповідного колективу звільнити особу від кримінальної відповідальності і передати її йому на поруки.

• Зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного характеру спрямовані на недопущення вчинення особою взятою на поруки нових злочинів.

• Протягом року з дня передачі на поруки потрібно виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадського порядку.

101. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.

Стаття 48.

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Умови:

• Вчинення злочину вперше.

• Вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості.

• Зміна обстановки:

- Внаслідок втрати діянням суспільної небезпечності.

- Внаслідок втрати особою суспільної небезпечності.

• Період розслідування або розгляду справи в суді.

Втрата діянням суспільної небезпечності – означає повну або часткову декриміналізацію, або можливу втрату суспільної небезпеки лише конкретним, окремо взятим злочином(зміна переліку відомостей, що становлять державну таємницю; зміна форм звітності).

Втрата особою суспільної небезпечності – означає виникнення обставин в результаті яких унеможливлюється вчинення злочинів даною особою в майбутньому. Вони поділяються на 2 групи:

• Обставини, що мають місце незалежно від волі особи (тяжке захворювання, призов на військову службу, тощо.).

• Обставини, які мають місце з волі даної особи (влаштування на роботу; розрив стосунків з особами, які примушували вчинити злочин, тощо).

102. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Стаття 49.

1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.