4. Система кримінального права України

Це внутрішня його будова, заснована на певних принципах. Складається з загальної та особливої частини. Загальна: вчення про злочин, судимість, вина, особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, звільнення від кримінальної відповідальності тощо. Особлива: питання пов’язані із забороняючи ми нормами особливої частини, а також питання про регулювання кримінально-правових відносин.

5. Принципи кримінального права України

Це втілені в кримінальному законодавстві загально-керівні засади, які відображають соціальну суть кримінального права, його завдання та закономірності кримінально-правового регулювання. Принципи поділяються на конституційні (загально правові) та галузеві (кримінально-правові): - законодавчого визначення злочину (немає злочину без покарання), - особистої відповідальності (ніхто не може відповідати за діяння вчинене іншою особою), - винної відповідальності, - пропорційності покарання тяжкості вчиненого злочину (повинна бути чітка відповідальність між ступенем вини і покарання) та ін.

6. Становлення і розвиток кримінального законодавства України

В 1992р створення комісії по підготовці Крим-Кодексу-України, яку очолив Тацій В.Я. при Каб-Міну-Укр., ( ККУ-харківський). проект було підготовлено за 2 роки → Науково практична конференція → відпр. до ради Європи-допрацьований і в 3 редакціях-відпр до ВРУ( де і перебував 3-4-роки). АЛЕ-5.04. 2001 нарешті був прийнятий ВРУ. Набрав чинності 1.09.2001 (зазнав чітких змін).

Недоліки (особливої частини КрКУ): → нечітка, неієрархічна послідовність розділів (людину ставлять на друге місце, а державу на перше місце). → наявність в нормах великої кількості оціночних ознак: тяжка шкода, значна шкода, великі розміри та ін. (розділ 6 особливої частини). → визначення поняття «вбивство» ст.15 КрКУ злочин – умисне, протиправне заподіяння смерті людини. Розділ 2 особл. част. КрКУ (ст.117, 118) вбивство (злочин): 1) умисне -//- (ст.117, 118); 2) необережне -//- вчинене з необережності (ст.119). → додаток до кримінального права України (не зазнав змін нажаль). «Перелік майна, що не підлягає конфіскації» (ставить в нерівне становище осіб за рівнем проживання).

Позитивні сторони: → законодавець чітко визначив законодавче визначення «підстави притягнення особи до кримінальної відповідальності» (лише одна). → майже на 100 % чітке визначення «злочин» (майже ідеальне). → положення ч.2 ст.22 КрКУ «вік кримінальної відповідальності» - з 14 років. → зміст ст.12 КрКУ «Класифікація злочинів на 4 види», критерії для злочинів, до якого виду їх відносити: невеликої тяжкості – не більше двох років, середньої тяжкості – 2-5р., тяжкі – 5-10р. та особливо тяжкі – понад 10р. або довічно.

7. Кримінальний закон як джерело кримінального права

Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність

1. Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

2. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності.

3. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

4. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

5. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі

1. Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

2. Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

3. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі

1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або

іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Ознаки кримінального законодавства: - єдиним джерелом кримінального права є КрКУ, який відповідає КУ і нормам міжнародного права. – кримінальний кодекс приймається ВРУ або Всеукраїнським референдумом. – законодавство про кримінальну відповідальність містить норми права, котрі є обов’язковими правилами поведінки і розраховані на невизначену кількість випадків та коло суб’єктів. – вид та міра покарання, встановлені в нормах кримінального кодексу, призначаються виключно судом.

Функції кримінального законодавства: - регулятивна (регулює суспільні відносини між суб’єктами кримінальних відносин); - охоронна (вичерпний перелік забороняючи норм…); - превентивна (попередження).