11. Чинність кримінального закону щодо осіб

Законодавство про кримінальну відповідальність поширюється на: - громадян України; - іноземців; - апатридів; - біпатридів.

Кримінальне законодавство України не поширюється на: - громадян, які користуються дипломатичним імунітетом. Повний дипломатичний імунітет поширюється на дипломатичних агентів іноземних держав, які не є громадянами держави перебування і прирівняні до них особи. Обмежений дипломатичний імунітет поширюється на дипломатичних агентів іноземних держав, які є громадянами України, а також на консульських посадових осіб та осіб до них прирівняних.

Екстрадиція (видача особи) – правовий акт допомоги України іншій державі, що здійснюється на підставі норм міжнародного права та законодавства України та полягає в передачі такої особи іншій державі для суду над цією особою або приведення до виконання рішення суду.

Основні НПА: - європейська конвенція «Про видачу правопорушень» (13.12.1957р.); - європейська конвенція «Про взаємодопомогу про передачу карних справ» (20.04.1959р.); - європейська конвенція «Про передачу кримінальних справ» (15.05.1972р.); - європейська конвенція «Про передачу засуджених осіб» (21.03.1983р.); - європейська конвенція «Про правову допомогу в цив., сімейних і кримін. справах між державами СНД» (22.01.1993р.).

12.Чинність кримінального закону в часі

Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі. 1. Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. 2. Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. 3. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі. 1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. 2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. 3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. 4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Проміжний закон Укр. про кримінальну відповідальність – це закон, який був прийнятий і чинний у проміжку після вчинення злочину і до набрання чинності новим законом, який є чинним на час розгляду справи у суді. І – 01.01.08 вчинення злочину, 10р.; ІІ – 01.01.09 д.с., 8р. (проміжний закон); - ІІІ – 01.01.10 розгляд справи в суді, 9р. → Остаточне покарання за вчинений злочин повинне бути винесене на підставі закону, який діяв на час вчинення злочину (загальне правило ч.2,3 ст.4 КрКУ) або на підставі закону, який пом’якшує або скасовує відповідальність (ст.5 КрКУ), але якщо проміжний закон передбачає найменш сувору санкцію, то остаточне покарання не повинне перевищувати максимальної межі санкції проміжного закону (теоретична позиція).