117. Позбавлення волі на певний строк як вид покарання:

Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк

1. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

2. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

• Може призначатися на строк від 1 до 15 років.

• Ізоляція засудженої особи у кримінально-виконавчій установі.

118. Довічне позбавлення волі як вид покарання:

Стаття 64. Довічне позбавлення волі

1. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

2. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.

119. Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.

Стаття 65. Загальні засади призначення покарання

1. Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

3. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

4. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, може бути призначене за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 цього Кодексу.

Засади призначення покарання:

• Суд призначає покарання у межах встановлених в санкції норми особливої частини ККУ за якою засуджуються винні.

• Суд призначає покарання відповідно до положень загальної частини ККУ.

  • Суд враховує стадію вчинення злочину (стаття 68).

  • Суд враховує інститут співучасті.

  • Суд враховує множинність,посереднє виконання.

  • Чи злочин вчинено неповнолітнім,чи осудною особою, тощо.

• Суд призначає покаранням із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.

  • Характеристика особи винного-соціальна характеристика (професія, освіта, рід занять, ставлення до праці, ставлення до навчання, тощо).

  • Фізичні характеристики (стать, вік, стан здоров'я, тощо).

  • Психологічна характеристика(характер,темперамент особи).

  • Правова характеристика (наявність судимості, наявність на утриманні малолітніх дітей, непрацездатних батьків).