- •Теорія механізмів і машин
- •Лекції з курсу “Теорія механізмів і машин”
- •Лекція 16 планетарні механізми
- •Лекція 1 загальні відомості значення і зміст курсу теорії механізмів і машин
- •1) Структурний аналіз;
- •2) Кінематичний аналіз;
- •3) Динамічний аналіз.
- •Деякі відомості з історії розвитку науки про машини
- •Механізм
- •Основна література
- •Лекція 2 структура і класифікація механізмів кінематичні пари та їх класифікація
- •Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •Кінематичні з'єднання
- •Структурна формула п.Л.Чебишова.
- •Зайві ступені вільності і умови зв'язку
- •Заміна вищих кінематичних пар нижчими
- •Лекція 3 основний принцип утворення механізмів
- •Структурні групи плоских механізмів задовольняють умову
- •Структурна класифікація плоских механізмів
- •Структурні групи і механізми II класу
- •Структурні групи і механізми III класу
- •Структурні групи і механізми IV класу
- •Приклади структурного аналізу плоских механізмів
- •Лекція 4 кінематичне дослідження механізмів задачі і методи кінематичного дослідження механізмів
- •Плани швидкостей
- •План прискорень
- •Плани швидкостей і прискорень кулісного механізму
- •Підставивши (5.9) у (5.8), одержимо
- •Метод засічок
- •Побудова діаграм переміщення
- •Дослідження руху механізмів методом кінематичних діаграм
- •Метод хорд
- •1) Зростанню ординат кривої, що диференціюється, відповідають додатні значення ординат диференціальної кривої, а зменшенню — від'ємні значення;
- •2) При максимумі кривої, що диференціюється, диференціальна крива переходить через нуль від додатних значень ординат до від'ємних, а при мінімумі — від від'ємних значень ординат до додатних;
- •3) Точці перегину кривої, що диференціюється, відповідає максимум або мінімум на диференціальній кривій. Аналітитчне дослідження кінематики механізмів
- •Лекція 7
- •Силовий розрахунок плоских механізмів
- •Без урахування сил тертя
- •Основні задачі силового розрахунку
- •Статична визначеність структурної групи
- •Методика і порядок силового розрахунку механізмів
- •Силовий розрахунок групи II класу і виду
- •Силовий розрахунок механізму і класу
- •Рівняння (7.5) набуває вигляду:
- •Лекція 8 зведення сил і моментів сил
- •Підставивши вирази (8.2) у рівняння (8.1), дістанемо:
- •Підставляючи рівність (8.4) і (8.5) у рівняння (8.1), знаходимо:
- •Зведення мас і моментів інерції
- •Лекція 9 рівняння руху механізму
- •При обертовому русі початкової ланки після зведення сил і мас маємо:
- •Режими руху механізму
- •Механічний коефіцієнт корисної дії
- •Коефіцієнт корисної дії машини
- •Послідовне з'єднання механізмів
- •Паралельне з'єднання механізмів
- •Лекція 10 важіль м.Є. Жуковського
- •Дослідження руху механізмів методом віттенбауера
- •Дослідження руху механізмів методом жуковського
- •Середня швидкість і коефіцієнт нерівномірності руху машини
- •Визначення коефіцієнта нерівномірності руху машини за допомогою кривої віттенбауера
- •Підставляючи у формулу (11.10) вирази (11.9), маємо:
- •Визначення моменту інерції маховика методом віттенбауера
- •Розв'язуючи рівняння (11.6) і (11.7) відносно і знаходимо:
- •Підносячи праві і ліві частини цих рівнянь до квадрата, записуємо
- •Підставляючи (11.22) у рівняння (11.10), знаходимо:
- •Визначення розмірів маховика
- •Якщо маса обода маховика практично може бути взята як
- •Регулятори швидкості
- •Лекція 13 передачі. Загальні відомості
- •Основні характеристики передач
- •Фрикційні передачі
- •Фрикційні передачі з гнучкими ланками
- •Зубчасті передачі. Загальні відомості
- •Типи зубчастих передач
- •Геометричні параметри циліндричного зубчастого колеса
- •Висота ділильної ніжки
- •Лекція 14 багатоланкові зубчасті механізми загальні відомості
- •1) Зубчасті механізми з нерухомими осями всіх коліс (такі передачі називають серіями зубчастих коліс);
- •2) Зубчасті механізми з рухомими осями окремих коліс (епіциклічні передачі, деколи — планетарні, важільно-зубчасті). Зубчасті механізми з нерухомими осями коліс
- •Ступінчаста зубчаста передача
- •Паразитна зубчаста передача
- •Лекція 15 зубчасті механізми з рухомими осями коліс
- •Диференціальні механізми
- •Комбіновані (багатоланкові) зубчасті механізми
- •Замкнуті диференціальні механізми
- •Графічне визначення передаточних відношень зубчастих механізмів
- •Лекція 15 зубчасті механізми з рухомими осями коліс
- •Диференціальні механізми
- •Комбіновані (багатоланкові) зубчасті механізми
- •Замкнуті диференціальні механізми
- •Графічне визначення передаточних відношень зубчастих механізмів
- •Лекція 16 планетарні механізми
- •Синтез планетарних механізмів
- •Вибір схеми планетарного механізму;
- •2) Вибір чисел зубів, що забезпечують задане передаточне відношення. Вибір схеми планетарного механізму
- •Вибір числа зубів планетарного механізму
- •2) Сусідство;
- •3) Можливість складання передачі;
- •4) Усунення підрізання й інтерференції зубчастих коліс та самогальмування передачі.
- •Склавши почленно залежності (16.9), після перетворень дістанемо
- •Лекція 17 основна теорема зубчастого зачеплення
- •Ковзання профілів зубів
- •Лекція 18 властивості і рівняння евольвенти кола
- •4. Евольвента починається на основному колі і завжди розташована за його межами.
- •Розв'язуючи це рівняння відносно θ, маємо
- •Теоретичні вихідний і твірний контури
- •Лекція 19 способи нарізання зубчастих коліс
- •Спосіб копіювання
- •Спосіб обкатки (огинання)
- •Геометричні та кінематичні умови існування передачі
- •1) Забезпечення плавності роботи зубчастої передачі;
- •2) Усунення підрізання зубів;
- •3) Усунення загострення зубів;
- •Коефіцієнт перекриття
- •Лекція 20 підрізання зубів
- •Загострення зубів
- •Інтерференція зубів
- •Лекція 21 кулачкові механізми
- •Загальні відомості
- •Основні типи кулачкових механізмів
- •Замикання ланок кулачкового механізму
- •Основні параметри кулачкових механізмів
- •Кінематичний аналіз кулачкових механізмів
- •Лекція 22 кінематичний синтез кулачкових механізмів
- •Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Зміщений кулачковий механізм з роликовим штовхачем Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Кулачковий механізм з роликовим коромислом Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Лекція 23 динамічний синтез кулачкових механізмів
- •Графічний спосіб
- •Аналітичний спосіб
- •Кулачковий механізм із загостреним або роликовим коромислом
- •Лекція 24 тертя і знос у машинах
- •Види тертя
- •Тертя ковзання
- •Кут і конус тертя
- •Тертя в поступальних кінематичних парах
- •Тертя на похилій площині
- •Ккд похилої площини
- •Лекція 25 тертя гнучкої ланки
- •Із співвідношення (25.3) і (25.4) випливає:
- •Тертя ковзання змащених тіл
- •Тертя кочення
- •На практиці інколи користуються умовною безрозмірною величиною
Структурні групи і механізми III класу
Розглянемо друге можливе сполучення кількостей ланок і кінематичних пар, що утворюють структурну групу (п = 4, р5= 6). Неважко побачити, що для цього сполучення можна дістати три типи кінематичних ланцюгів, структурні принципи утворення яких різні.
Перший кінематичний ланцюг (рис. 3.6,a) складається з ланки 3 (базисної), яка входить у три кінематичні пари з ланками 2, 4, 5 (повідки). Такий кінематичний ланцюг є групою ПІ класу III порядку, або триповідковою групою. Приєднання цієї групи до основного механізму здійснюється за допомогою трьох повідків (елементи кінематичних пар В, F, G вільні).
Особливістю цієї групи є наявність у ній ланки 3, яка входить у три кінематичні пари і утворює деякий жорсткий трикутний контур, ніби складений з трьох ланок ЕС, СD, DЕ, що входять до складу трьох кінематичних пар (рис. 3.6 б). Відносна ступінь вільності такого контуру W= 0.
Рис. 3.6
Групи III класу можуть бути різних видів, які одержують шляхом заміни обертових пар поступальними. Приклади таких груп показані на рис. 3.6, в, г. Очевидно, що кількість видів груп III класу значно більша, ніж II класу.
Групи III класу у своєму складі можуть мати кількість ланок, більше чотирьох, і пар, більше шести (рис. 3.6,д).
Механізми, до складу яких входять групи, не вище за групи III класу, називаються механізмами III класу. Приклади таких механізмів зображено на рис. 3.7.
Структурні групи і механізми IV класу
Другий можливий кінематичний ланцюг з чотирьох ланок і шістьох нижчих пар показано на рис. 3.8,а. Характерною особливістю цієї групи є те, що до її складу входить чотирикутний рухомий контур DЕFG (рис. 3.8,б), відносний ступінь вільності якого W= 1. Група, до складу якої входить чотирикутний замкнутий рухомий контур, належить до групи IV класу. Отже, група, зображена на рис. 3.8, а, буде групою IV класу II порядку, оскільки вона приєднується до основного механізму вільними елементами кінематичних пар В, С. На рис. 3.8, в зображено приклад механізму, до складу якого входить ця група.
Механізми, до складу яких входять групи не вище IV класу, називаються механізмами IV класу.
Третій можливий вид кінематичного ланцюга з чотирьох ланок і шістьох кінематичних пар показано на рис. 3.9. Бачимо, що цей ланцюг розпадається на дві групи II класу (групу 2—3 і групу 4—5), тобто цей ланцюг не дає нової групи.
Рис. 3.7
Рис. 3.8
Якщо перейти до подальших сполучень ланок і пар, що задовольняють умову структурної групи, то до складу груп V класу увійде п'ятикутний контур (W= 2), до складу груп VI класу — шестикутний (W= 3) іт.д.
На основі зазначеного можна зробити такі висновки: до складу групи III класу входить так званий контур III класу (див. рис. 3.6), групи IV класу — контур IV класу (див. рис. 3.8) тощо.
Клас контуру визначається кількістю кінематичних пар, до складу яких входять ланки, що його утворюють (рис. 3.10).
Клас групи визначається найвищим класом контуру, що входить до її складу.
Клас механізму визначається найвищим класом груп, що входять до його складу. Наприклад, якщо механізм утворений двома групами — групою III класу і групою IV класу, — то він належить до механізмів IV класу.
Рис. 3.9
Визначаючи клас механізму, необхідно вказати, які з ланок є початковими, оскільки залежно від добору початкових ланок можна змінювати клас механізму. Наприклад, якщо у механізмі, схему якого зображено на рис. 3.7,а, за початкову ланку прийняти не ланку 1, а ланку 4 або 5, то весь механізм буде механізмом II класу, утвореним двома групами II класу (у першому випадку — групами 3—5 і 2—1, у другому — групами 3—4 і 2—1).
Склад і послідовність приєднання структурних груп механізму можна виразити формулою будови механізму, наприклад формули будови для механізмів, які зображені:
Рис. 3.10
на рис. 3.5 – I (1) II (2,3)
на рис. 3.7 – I (1) III
де І — механізм І класу; II, III — класи груп. Номера ланок, що входять до складу механізму I класу або структурних груп, указані в дужках. У групі III класу окремо виділена базисна ланка.
Якщо до складу механізму поряд з нижчими парами входять ще й вищі, то, користуючись методом заміни вищих пар, замінюють такі пари нижчими, після чого визначають клас механізму.