На практиці інколи користуються умовною безрозмірною величиною

(25.16)

яка називається зведеним (умовним) коефіцієнтом тертя кочен­ня. Тоді залежність (25.15) набуває такого ж вигляду, як і при терті ковзання:

(25.17)

Втрати енергії при терті кочення, як правило, значно менші, ніж при терті ковзання. Ось чому в техніці намагаються якомога більше замінити тертя ковзання тертям кочення. Для цього ши­роко використовується колісний транспорт, підшипники кочен­ня, шарикові або роликові напрямні тощо.

Оскільки на практиці, звичайно, тертя кочення супрово­джується тертям ковзання, то важливо розглянути, за яких умов яке тертя має місце. Тут можливі три випадки.

1. Якщо , а , де f— коефіцієнт тертя ковзання, то коток буде тільки котитися. Об'єднавши ці нерівності, одержимо умову чистого кочення:

(25.18)

Отже, при чистому коченні необхідно, щоб зведений ко­ефіцієнт тертя кочення (k/h) був меншим від коефіцієнта тертя ковзання.

2. Якщо ж f Q < F, а , то циліндр буде тільки ковзати.

Тоді умова чистого ковзання зображується так:

(25.19)

При чистому ковзанні необхідно, щоб коефіцієнт тертя ков­зання був меншим за зведений коефіцієнт тертя кочення.

3. Якщо ж , то можливе спільне кочення і ковзання, тобто з'являється невизначеність у русі.

1 Пафнутій Львович Чебишов – росийський математик і механик, автор робіт з теорії наближення функцій, теорії чисел і теорії імовірностей. Написав 15 робіт з теорії механізмів.

2 Іван Іванович Артоболевський – академік АН СРСР, автор багатьох робіт, присвячених структурі, синтезу і динаміці механізмів.

3 Леонід Володимирович Ассур (1878-1920) видав у 1914-1918 р.р. роботу “Дослідження плоских стрижневих механізмів з точки зору їхної структури і класифікації”

65