- •Тема 1. Предмет, завдання і зміст дисципліни
- •1.1 Предмет курсу та об‘єкти вивчення.
- •1.2.Основні форми зовнішньоекономічної діяльності та види зовнішньоторговельних операцій
- •1.3.Основні завдання обліку зед
- •1. 4.Принципи ведення зед
- •Тема 2 зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку
- •2.1. Зміст та структура зовнішньоекономічного контракту
- •2.2. Особливості укладання та виконання договорів у зовнішньоекономічній діяльності
- •2.3. Відображення в обліку зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами
- •Характеристика базисних умов поставки
- •Тема 3. Особливості організації зовнішньоекономічної діяльності в україні
- •3.1. Реєстрація і акредитація суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності
- •3.2. Порядок відкриття валютних рахунків
- •Підприємства, що використовують 8 клас рахунків для обліку відповідних витрат, ведуть такі рахунки
- •3.3. Об'єкти, цілі і задачі бухгалтерського обліку операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Методологічного характеру
- •2. Методичного характеру
- •3. Організаційного характеру
- •4. Технічне забезпечення
- •Тема4 облік валютно-фінансових операцій
- •4.1.Облік операцій з іноземною валютою.
- •4.3.Курсові різниці та їх відображення в обліку та звітності.
- •3. Облік купівлі та продажу іноземної валюти.
- •4.4. Страхування фінансових ризиків, факторинг.
- •Тема 5 міжнародні розрахунки та облік їх у зовнішньоекономічної діяльності підприємств в україні
- •5.1. Загальні поняття про міжнародні розрахунки
- •5.2. Форми міжнародних розрахунків та їх облік
- •Погашення податкового векселя
- •Облік дострокового погашення векселя грошовими коштами
- •Тема 6 загальні вимоги до експортно-імпортних операцій
- •6.1. Загальна характеристика цін по експортно-імпортних операціях
- •6.2 Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій
- •I етап митного оформлення
- •II етап митного оформлення
- •III етап митного оформлення
- •1. За способом нарахування:
- •6.3. Порядок формування цін
- •Тема 7 облік операцій з експорту
- •7. 1. Поняття експортних операцій та передумови їх здійснення
- •7. 2. Синтетичний та аналітичний облік експортних операцій. Оподаткування експортних операцій
- •7. 4. Облік авансів, отриманих від іноземного покупця
- •Тема 8 облік операцій з імпорту
- •8. 1. Поняття імпортних операцій та передумови їх здійснення
- •8. 2. Синтетичний та аналітичний облік імпортних операцій. Оподаткування імпортних операцій
- •Аналітичний облік
- •8.3. Особливості обліку імпорту робіт і послуг
- •8. 4. Облік авансів, сплачених іноземному постачальнику.
- •Тема 9 облік бартерних (товарообмінних) операцій та операцій з давальницькою сировиною
- •9.1. Поняття та облік бартерних операцій.
- •9.2. Особливості відображення в обліку експортної та імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі.
- •9.3. Спеціальні режими при здійсненні бартерних операцій – застава, гарантія та їх відображення в системі бухгалтерського обліку.
- •Тема 10 облік інших зовнішньоекономічних операцій
- •10.1. Загальні поняття реекспотних операцій
- •10.2. Загальне поняття реімпортних операцій.
- •Тема 11 кредитні операції у зовнішьоекономічній діяльності
- •11.1 Загальна характеристика кредитних операцій
- •11.2. Види кредитів і їх бухгалтерський облік
- •Тема 12 облік операцій на підприємствах з іноземними інвестиціям
- •12.1.Організація та регулювання іноземного інвестування в економіку України.
- •12.2.Облік, формування та зміст статутного фонду.
- •12.3.Операції, пов'язані зі зміною структури статутного фонду.
- •12.4.Облік формування та використання прибутку в спільних підприємствах.
- •Тема 13 лізингові зовнішньоекономічні операції
- •13.1 Поняття лізингу
- •13.2. Об’єкти та суб’єкти лізингу.
- •13.3. Документування лізингових операцій.
- •Лізингоодержувач — резидент України
- •Лізингодавець — резидент України
- •13.4. Види та форми лізингу
- •13.5. Лізингові платежі.
- •13.6. Облік лізингових операцій.
- •Податковий облік розрахунків в іноземній валюті
- •Бухгалтерський облік оперативного лізингу
- •Лізингоотримувач-резидент
- •Орендодавець-резидент
- •Бухгалтерський облік фінансової оренди
- •Податковий облік у лізингоодержувача
- •Податковий облік резидента-лізингодавця
- •Тема 14 облік консигнаційних та комісійних операцій
- •14.1. Загальні поняття комісійних та консигнаційних операцій
- •14.2. Загальна характеристика консигнаційних та митних складів
- •Карта митного режиму митного складу
- •14.3. Облік консигнаційних операцій
- •14.4. Облік комісійних операцій.
- •1.Облік за методом “першої події”:
- •2.Облік за ”касовим методом”:
- •Тема 15 облік міжнародних автотранспортних перевезень пасажирів і вантажів
- •15.1. Організація зовнішньоекономічних автоперевезень
- •15.3. Облік міжнародних автоперевезень
- •Література
Тема 5 міжнародні розрахунки та облік їх у зовнішньоекономічної діяльності підприємств в україні
5.1. Загальні поняття про міжнародні розрахунки
5.2. Форми міжнародних розрахунків та їх облік
5.1. Загальні поняття про міжнародні розрахунки
Міжнародні розрахунки України пов'язані з різними формами економічних та неекономічних відносин із закордонними країнами, тому основним завданням при здійсненні цих розрахунків є правильно обрати форму їх здійснення, за допомогою якої можна уникнути економічних, податкових, політичних та інших ризиків.
Міжнародні розрахунки — система організації, регулювання і проведення платежів в іноземній та національній валюті під час здійснення суб'єктами України зовнішньоекономічної діяльності.
Міжнародні розрахунки виникають між державами, юридичними особами та громадянами різних країн на основі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин.
Умови платежу визначають спосіб і порядок фінансових розрахунків, а також гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. У сучасних умовах зовнішньоторговельної діяльності застосовується три поширені способи платежу — платіж готівкою, авансовий платіж та платіж у кредит.
Платіж готівкою в міжнародному платіжному обороті не означає, що розрахунки ведуться готівкою (банкнотами). Вони, практично, тут не застосовуються. У цьому випадку поняття «готівковий платіж» використовується як протиставлення авансовому і кредитному засобам платежу.
Валюта розрахунків:
національна;
іноземна;
умовно грошова одиниця клірингових розрахунків.
Національна валюта застосовується під час розрахунків з нерезидентами за надані послуги та імпортні товари, що поставляються, через постійні представництва, які мають рахунки в уповноважених банках України. і
Іноземна валюта застосовується при розрахунках з резидентами та нерезидентами України.
У роздрібній торгівлі і сфері послуг резиденти мають право, за наявності індивідуальної ліцензії НБУ» реалізовувати товари і послуги в інвалюті по пластикових картках та чеках.
Дозволені також безготівкові розрахунки в іноземній ВКВ між юридичними особами — резидентами за умови, що резидент — одержувач засобів має перереєстровану ліцензію на здійснення роздрібної чи оптової торгівлі і надання послуг, або, за наявності індивідуальної ліцензії НБУ, на розрахунки з резидентами України в інвалюті.
Клірингові розрахунки передбачають розрахунки при міжурядових угодах про торгово-економічне співробітництво із країнами з замкнутими чи частково конвертованими валютами та розрахунки по визначених товарах (роботах, послугах). Порядок таких розрахунків визначається окремими міжурядовими та платіжними угодами клірингового типу, у яких вказується:
система розрахунків;
перелік товарів й обсяг клірингу;
валюта клірингу і валюта застереження;
порядок надання і обсяг кредиту за клірингом.
Клірингові рахунки відкриваються в державному експортно-імпортному банку України чи спеціально уповноваженому урядом України комерційному банку.
Розрахунки здійснюються через банківські установи чи інші кредитно-фінансові установи.
Більшість міжнародних розрахунків здійснюється через банки безготівковим шляхом. Для цього банки використовують свої закордонні відділення та кореспондентські відносини з іноземними банками, при яких відкриваються рахунки «Лоро» та «Ностро».
Банківські кореспондентські відносини можуть бути прямі таза допомогою банку-кореспондента.
Прямі кореспондентські відносини передбачають наявність кореспондентських рахунків типу «Лоро» (кореспондентські рахунки іноземних банків у даному банку) і «Ностро» (кореспондентські рахунки даного банку в іноземних банках).
За переведення грошових засобів банки одержують комісійну винагороду, що визначається фіксованою сумою або у визначеному відсотку в іноземній чи національній валюті. Розмір винагороди залежить від форми розрахунків, суми переводу, кореспондентських можливостей банку.
При прямих кореспондентських відносинах витрати на комісійну винагороду менші, оскільки в розрахунковій операції задіяні лише два банки — банк одержувача товарів (послуг) та банк постачальника.
Система Свіфт більш дорога, однак тільки ця система дає можливість проведення міжнародних розрахунків протягом декількох хвилин, що дозволяє швидко одержувати і втягувати в оборот валютний виторг. Обсяг переданих повідомлень досягає 1 млн. у день, а їхня швидкість:
звичайних — 15 хвилин;
термінових — 5 хвилин.
У багатьох випадках у міжнародній торгівлі при розрахунках використовується принцип дотримання гарантії. У процесі її надання (одержанні) задіяні три юридичні особи:
головний боржник;
його кредитор;
гарант.
Гарант бере на себе зобов'язання за оплату грошей перед своїм кредитором у випадку, якщо головний боржник несе тимчасові фінансові труднощі. Ця вимога викладена в «Уніфікованих правилах для гарантій за вимогою» у редакції Міжнародної торговельної палати за 1992 р. Розрізняють гарантії за вимогою та умовні.
Гарантії за вимогою передбачають положення, за якого гарант повинен здійснити платіж з першої вимоги бенефіціара (кредитора).
При безумовній гарантії платіж здійснюється на попередньо обговорених умовах, що передбачають різні варіанти щодо строку оплати боргу тощо.
Найбільш часто гарантію надають банки. У світі існує 100 так званих перших банків, гарантії яких приймаються без заперечень. Ці банки мають високу боргову репутацію на міжнародному фінансовому ринку.
Якщо контрактом передбачено надання банківської гарантії, то вона має містити такі дані: хто надає гарантію, її вид (за вимогою чи умовна), строк дії, можливість внесення корективів у контракт без зміни умов гарантії тощо.
Чинним законодавством встановлений термін розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, який дорівнює 90 календарних днів. Контроль за дотриманням зазначеного терміну покладений на уповноважені банки, які зобов'язані інформувати НБУ про суб'єктів ЗЕД, що порушили зазначений термін. Якщо за якихось умов здійснити розрахунки з іноземним партнером у встановлений строк неможливо, керівництво підприємства
має звернутися за індивідуальним дозволом на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків. Індивідуальний дозвіл на продовження строку розрахунків може досягати 90 днів, в окремих випадках цей дозвіл може бути пролонгований ще на 90 днів. Загальний термін перевищення термінів розрахунків не може перевищувати 270 днів. Після закінчення встановлених термінів нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоотриманого виторгу в іноземній валюті чи від вартості недоотриманої продукції, переліченої за курсом НБУ на день нарахування пені. Загальний розмір нарахування пені не може перевищувати розміру заборгованості. У випадку неможливості одержання резидентом від іноземного партнера валютного виторгу з експортних операцій, моментом припинення застосування штрафних санкцій до резидента вважається дата списання дебіторської заборгованості, за якою минув строк позову. Законодавством України загальний строк для захисту своїх прав з позову юридичних осіб в умовах ЗЕД визначений до 1 року.
У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі Закон) у статті 37 передбачено, що до суб'єктів ЗЕД можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
штраф;
індивідуальний режим ліцензування;
тимчасова зупинка зовнішньоекономічної діяльності у випадку порушення Закону або пов'язаних з ним інших Законів України, проведення дій, які можуть нашкодити інтересам національної економічної безпеки.