Бухгалтерський облік фінансової оренди

Відповідно до П(С)БО 14, об'єкт, отриманий за договором фінансового лізингу, в обліку лізингоодержувача, залежно від різновиду об'єкта фінансової оренди, відображається:

• як актив;

• як зобов'язання перед лізингодавцем.

Згідно з п. 5 П(С)БО 14, отриманий об'єкт відображається:

• у складі основних засобів на рахунку 10 «Основні засоби»;

• у складі інших необоротних активів на рахунку 11 «Інші необоротні активи».

Лізингодержувач відображає об'єкт лізингу за найменшою на початок оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або справжньою вартістю мінімальних орендних платежів.

Протягом періоду очікуваного використання об'єкта лізингу лізингоодержувач нараховує амортизацію в порядку та розмірах, визначених П(С)БО 7 «Основні засоби».

При ввезенні об'єкта фінансового лізингу на митну територію України лізингоодержувач зобов'язаний сплатити передбачені законодавством платежі як при імпортних операціях. Таким чином, на суму митних платежів необхідно збільшити вартість об'єкта лізингу.

Об'єкт лізингу відображається у лізингоодержувача на балансі у складі основних фондів (необоротних активів), на які нараховується амортизація.

Первісна вартість об’єкта

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта лізингу, відображеною в обліку лізингоотримувача на початку терміну дії договору лізингу, є фінансовими витратами лізингоотримувача.

Фінансові витрати відображаються в обліку тільки в сумі, що відноситься до звітного періоду (п. 5 П(С)БО 14)	952 «Інші фінансові витрати»
Кредиторська заборгованість перед лізингодавцем	531 «Зобов'язання за фінансовою орендою в іноземній валюті»
Заборгованість, що буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу	612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті»

Податковий облік у лізингоодержувача

Відповідно до пп. 3.1.2 Закону про ПДВ, оподаткуванню підлягають операції з увезенням (пересиланням) на митну територію України майна за договорами оренди (лізингу). База для нарахування ПДВ визначається відповідно до п. 4.3 Закону про ПДВ, — це договірна (контрактна) вартість

об'єкта лізингу, але не менша митної вартості, зазначеної у ВМД з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з увезенням (пересиланням), акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну об'єкта лізингу. Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ВМД із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Відповідно до пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду. Наявність прав на податковий кредит залежить від того, чи переходить до орендаря право власності на об'єкт фінансового лізингу.

Варіант 1

Право власності на об'єкт фінансового лізингу переходить до орендаря

Вивезення обладнання в режимі експорту не відбудеться, тому можна застосувати пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

У разі фінансової оренди витратами на придбання будуть лізингові платежі, які, відповідно п. 16 Закону «Про фінансовий лізинг», складаються з:

• суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

• платежу як винагороди лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

• компенсації відсотків за кредит;

• інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору.

Право власності на предмет договору лізингу складається з трьох складових:

1. права володіння;

2. права користування;

3. права розпорядження.

Таким чином, сплату лізингових платежів можна вважати витратами на придбання двох складових прав власності, які є необхідними для здійснення господарської діяльності.

Після закінчення дії договору фінансового лізингу орендар доплачує залишкову вартість об'єкта і отримує повне право власності на нього, тобто отримує право розпорядження цим об'єктом.

Таким чином, відповідно до пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, підприємство має право на податковий кредит у період увезення об'єкта й оформлення ВМД.

Варіант 2

Право власності на об'єкт фінансового лізингу не переходить до орендаря

Після закінчення договору оренди, орендар повертає обладнання нерезиденту.

Права на податковий кредит орендар не має до моменту вивезення за межі України об'єкта оренди.

Повернення об'єкта здійснюється в митному режимі експорту. Тому в цьому випадку застосовується п. 8.1 Закону про ПДВ, відповідно до якого, після вивезення обладнання за належним чином оформленою ВМД у орендаря з'явиться право на бюджетне відшкодування. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної те­риторії України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Такий розрахунок необхідно подавати разом із увізною ВМД, яка підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Сплата відсотків або комісій у складі орендних (лізингових) платежів, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу згідно з договором), не є об'єктом обкладання ПДВ (пп. 3.2.2 Закону про ПДВ).

При отриманні об'єкта у фінансовий лізинг лізингоодержувач збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта лізингу (без урахування відсотків або комісій, що нараховані або будуть нараховані на його вартість згідно з договором). Збільшення вартості відповідної групи основних засобів відбувається у податковий період отримання об'єкта лізингу.

Валові витрати лізингоодержувача збільшуються на частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі відсотків або комісій, нарахованих на вартість об'єкта, без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта лізингу.

Доходи нерезидентів, які вони отримали на території України мають обов'язково оподатковуватися.

Порядок оподаткування доходів нерезидентів за джерелом їх походження з України визначено у ст. 13 Закону про прибуток.

Оподаткуванню підлягає:

1. Лізингова (орендна) плата, що виплачується нерезиденту за договорами оперативної оренди (лізингу).

2. Лізингова (орендна) плата, що виплачується нерезиденту за договорами фінансової оренди (лізингу).

При сплаті нерезиденту орендних платежів за договорами фінансового лізингу (оренди) оподаткуванню підлягає лише частина орендних (лізингових) платежів без урахування суми, що сплачується лізингодавцю на відшкодування вартості об'єкта оренди (лізингу).

3. Якщо за договором фінансового лізингу право власності на нерухоме майно, що розташоване на території України, переходить до резидента України — лізингоодержувача, то відповідно до пп. «д» п. 13.1 Закону про прибуток, доходи від такого продажу підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів.

1. Податок на доходи нерезидента зобов'язана утримувати особа, яка здійснює оплату такого доходу.

2. Ставка податку на дохід, отриманий нерезидентом на території України-15%.

3. Податок утримується із суми виплати за її рахунок (дохід, що підлягає виплаті, зменшується на суму податку).