- •Тема 1. Предмет, завдання і зміст дисципліни
- •1.1 Предмет курсу та об‘єкти вивчення.
- •1.2.Основні форми зовнішньоекономічної діяльності та види зовнішньоторговельних операцій
- •1.3.Основні завдання обліку зед
- •1. 4.Принципи ведення зед
- •Тема 2 зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку
- •2.1. Зміст та структура зовнішньоекономічного контракту
- •2.2. Особливості укладання та виконання договорів у зовнішньоекономічній діяльності
- •2.3. Відображення в обліку зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами
- •Характеристика базисних умов поставки
- •Тема 3. Особливості організації зовнішньоекономічної діяльності в україні
- •3.1. Реєстрація і акредитація суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності
- •3.2. Порядок відкриття валютних рахунків
- •Підприємства, що використовують 8 клас рахунків для обліку відповідних витрат, ведуть такі рахунки
- •3.3. Об'єкти, цілі і задачі бухгалтерського обліку операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Методологічного характеру
- •2. Методичного характеру
- •3. Організаційного характеру
- •4. Технічне забезпечення
- •Тема4 облік валютно-фінансових операцій
- •4.1.Облік операцій з іноземною валютою.
- •4.3.Курсові різниці та їх відображення в обліку та звітності.
- •3. Облік купівлі та продажу іноземної валюти.
- •4.4. Страхування фінансових ризиків, факторинг.
- •Тема 5 міжнародні розрахунки та облік їх у зовнішньоекономічної діяльності підприємств в україні
- •5.1. Загальні поняття про міжнародні розрахунки
- •5.2. Форми міжнародних розрахунків та їх облік
- •Погашення податкового векселя
- •Облік дострокового погашення векселя грошовими коштами
- •Тема 6 загальні вимоги до експортно-імпортних операцій
- •6.1. Загальна характеристика цін по експортно-імпортних операціях
- •6.2 Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій
- •I етап митного оформлення
- •II етап митного оформлення
- •III етап митного оформлення
- •1. За способом нарахування:
- •6.3. Порядок формування цін
- •Тема 7 облік операцій з експорту
- •7. 1. Поняття експортних операцій та передумови їх здійснення
- •7. 2. Синтетичний та аналітичний облік експортних операцій. Оподаткування експортних операцій
- •7. 4. Облік авансів, отриманих від іноземного покупця
- •Тема 8 облік операцій з імпорту
- •8. 1. Поняття імпортних операцій та передумови їх здійснення
- •8. 2. Синтетичний та аналітичний облік імпортних операцій. Оподаткування імпортних операцій
- •Аналітичний облік
- •8.3. Особливості обліку імпорту робіт і послуг
- •8. 4. Облік авансів, сплачених іноземному постачальнику.
- •Тема 9 облік бартерних (товарообмінних) операцій та операцій з давальницькою сировиною
- •9.1. Поняття та облік бартерних операцій.
- •9.2. Особливості відображення в обліку експортної та імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі.
- •9.3. Спеціальні режими при здійсненні бартерних операцій – застава, гарантія та їх відображення в системі бухгалтерського обліку.
- •Тема 10 облік інших зовнішньоекономічних операцій
- •10.1. Загальні поняття реекспотних операцій
- •10.2. Загальне поняття реімпортних операцій.
- •Тема 11 кредитні операції у зовнішьоекономічній діяльності
- •11.1 Загальна характеристика кредитних операцій
- •11.2. Види кредитів і їх бухгалтерський облік
- •Тема 12 облік операцій на підприємствах з іноземними інвестиціям
- •12.1.Організація та регулювання іноземного інвестування в економіку України.
- •12.2.Облік, формування та зміст статутного фонду.
- •12.3.Операції, пов'язані зі зміною структури статутного фонду.
- •12.4.Облік формування та використання прибутку в спільних підприємствах.
- •Тема 13 лізингові зовнішньоекономічні операції
- •13.1 Поняття лізингу
- •13.2. Об’єкти та суб’єкти лізингу.
- •13.3. Документування лізингових операцій.
- •Лізингоодержувач — резидент України
- •Лізингодавець — резидент України
- •13.4. Види та форми лізингу
- •13.5. Лізингові платежі.
- •13.6. Облік лізингових операцій.
- •Податковий облік розрахунків в іноземній валюті
- •Бухгалтерський облік оперативного лізингу
- •Лізингоотримувач-резидент
- •Орендодавець-резидент
- •Бухгалтерський облік фінансової оренди
- •Податковий облік у лізингоодержувача
- •Податковий облік резидента-лізингодавця
- •Тема 14 облік консигнаційних та комісійних операцій
- •14.1. Загальні поняття комісійних та консигнаційних операцій
- •14.2. Загальна характеристика консигнаційних та митних складів
- •Карта митного режиму митного складу
- •14.3. Облік консигнаційних операцій
- •14.4. Облік комісійних операцій.
- •1.Облік за методом “першої події”:
- •2.Облік за ”касовим методом”:
- •Тема 15 облік міжнародних автотранспортних перевезень пасажирів і вантажів
- •15.1. Організація зовнішньоекономічних автоперевезень
- •15.3. Облік міжнародних автоперевезень
- •Література
1. За способом нарахування:
адвалорне мито, яке нараховується у відсотках від митної вартості товарів та інших предметів, на які нараховується мито;
специфічне митно, яке нараховується у визначеній сумі коштів на одну одиницю товарів та інших предметів, на які нараховується мито;
комбіноване мито, до складу якого можна віднести і адвалорне, і специфічне.
За об’єктом стягнення: імпортне, фіскальне, експортне, транзитне.
За сферою діяльності: антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне (сезонне, протекціоністське).
За походженням: автономне, конвенційне, преференційне.
За типами митних ставок: постійні, змінні.
Митні тарифи класифікуються за загальною ознакою.
Генеральне (граничне) ввізне мито – застосовується до товарів із країн, в торговельно-політичних відносинах з якими Україна використовує режим найбільшого сприяння нації, встановлений законодавчими органами.
Преференційні тарифи – пільгові застосовуються, наприклад, до слабо розвинутих країн.
Конверсійні тарифи – тарифи, які встановлюються в результаті угоди між країнами.
Автономні тарифи – тарифні ставки, що встановлюються самостійно кожною країною.
Також бувають:
Прості – складаються із одного стовпчика, в якому митні ставки не диференціюються в залежності від країни виникнення товару. В цих випадках застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, які передбачені Єдиним митним тарифом України.
Складні – пільгові ставки застосовуються до слаборозвинених країн або до країн, які користуються в Україні режимом найбільш сприятливим, який визначає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн мають пільги під час оплати мита.
Відповідно до ЗУ «Про єдиний митний тариф в Україні» розрізняють:
ввізне мито (нараховується з товарів, які ввозяться в Україну);
вивізне мито (нараховується з товарів, які вивозяться з України).
Вивізне мито застосовується для обмеженої кількості товарів. Основна мета – це обмеження об’ємів вивезення окремих товарів за межі України шляхом підвищення їх вартості після вивезення.
Базою для нарахування мита є митна вартість товарів, яка визначається на момент перетину митниці України.
Нарахування мита здійснюється митними органами за ставками, які встановлені Митним тарифом України, чинним на день подання ВМД.
Митний тариф – це зведення ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон та систематизація відповідно до Товарної номенклатури ЗЕД.
Оплата може здійснюватися як у вітчизняній валюті України, так і в іноземній валюті за курсом, який діє на день подання митної декларації.
Митний збір нараховується за митне оформлення товарів та інших предметів, які перетинають кордон, а також за їх перебування під митним контролем.
До митних зборів, які нараховуються відповідно до ВМД, належать такі їх види:
за митне оформлення товарів та інших предметів;
за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під обов’язки про його повернення безпосередньо ввезенням (вивезенням);
за митне оформлення товарів під час транзиту;
за митне оформлення товарів під час ввезення на митний ліцензійний склад;
за перебування товарів та інших предметів під митним контролем;
за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, які зберігають такі товари та інші предмети, або в неробочий час, який встановлений для митниці.
(Україна набула членства у СОТ 16.05.2008 р.)
При ратифікації вступу до СОТ митний збір здіймається за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів. Вартість оформлення буде залежати від часу і дати оформлення: якщо воно проводиться в понаднормовий, нічний час і у вихідні дні – 40 дол. США, а якщо у світкові і неробочі дні – 50 дол. США. Ці суми встановлені за 1 час роботи однієї посадової особи митного органа під час митного оформлення однієї партії або одного транспортного засобу.
Митні збори мають бути оплачені до або на момент здійснення митного оформлення.
Разом з оплатою мита і митного збору суб’єкти ЗЕД, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, сплачуються акцизний податок. Обов’язки з оплати акцизного податку виникають також і у виробників підакцизних товарів, які реалізують такі товари. Але при реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту акцизний податок не стягується.
Акцизний податок розраховують:
за ставкою у відсотках до митної вартості імпортних товарів, яка збільшена на суму ввізного мита без урахування митного збору;
за твердими ставками у євро з одиниці імпортного товару.
Сума акцизного податку сплачується в нац. валюті.
Сума акцизного податку, якщо її встановлено у відсотках до митної вартості, яка збільшена на суму ввізного мита, обчислюється за формулою:
Саз = Вм х А,
де Саз – сума акцизного податку;
Вм – митна вартість;
А – ставка акцизного податку.
Сума акцизного податку, якщо її встановлено у грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:
Саз = Н х А,
де Н – кількість товару у фізичних одиницях виміру (л, кг).
Акцизним податком з метою застосування митних процедур називається непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, який включається до їх ціни.
Об’єктом оподаткування акцизом імпортних товарів є їх митна вартість з урахуванням суми ввізного мита.
При ввезенні підакцизних товарів на митну територію України акцизний податок сплачується разом з оплатою ПДВ і митом.
Товари, що ввозяться на митну територію України підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (20 %) незалежно від того, є імпортер платником ПДВ чи ні. Базою для нарахування ПДВ є митна вартість товару, сума сплаченого акцизного податку та ввізного мита. Митні збори до бази оподаткування ПДВ не включаються. Таким чином, сума ПДВ імпортних товарів визначається за формулою:
Спдв =(Вм +Саз +М) х 20%,
де Спдв – сума податку на додану вартість; М – сума ввізного мита.
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо ПДВ при імпортуванні товарів є дата оформлення ввізної ВМД із зазначенням у ній суми податку, яка підлягає сплаті. Разом з тим, одночасно зі сплатою вказаного податку у суб’єкта господарювання виникає право на податковий кредит.
Об’єктом оподаткування при експорті є вивіз товарів за межі митної території України та надання послуг для їх використання за межами України. Ставка ПДВ під час експорту товарів і послуг складає 0 % до бази оподаткування.
Використання «нульової» ставки передбачає, що у підприємства виникають податкові зобов’язання в сумі, яка дорівнює «0», що означає виникнення податкового кредиту. ПДВ сплачений при експорті підлягає відшкодуванню з бюджету.
На сучасний момент єдиною умовою для одержання права на бюджетне відшкодування є оплата вартості товару українському постачальнику, а також наявність податкової накладної. Крім того, підставою для одержання податкового відшкодування є тільки ВМД.
Товари тільки тоді вважаються експортованими за межі митної території України, коли їх експорт підтверджено оформленою ВМД.
Вантажна митна декларація – заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.
Суб’єкти ЗЕД з 1 січня 2008 року декларують товари і транспортні засоби за допомогою нових бланків вантажно-митної декларації (ВМД):
основний лист форми МД-2;
додатковий лист форми МД-3;
доповнення до ВМД форми МД-6:
специфікація форми МД-8.
За рахунок цих дій вітчизняну документацію привели у відповідність зі стандартами країн Європейського Союзу.