Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції зєд.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
2.64 Mб
Скачать

Податковий облік резидента-лізингодавця

Відповідно до пп. 6.2.1 Закону про ПДВ, при продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, застосовується нульова ставка податку. Таким чином, лізингодавець має право на експортне відшкодування сум ПДВ, сплачених при купівлі об'єкта лізингу.

Не є об'єктом оподаткування операції зі сплати відсотків або комісій у складі орендних (лізингових) платежів, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу згідно із договором)

Під час вивезення об'єкта фінансового лізингу за межі митної території України, до митної вартості об'єкта застосовується нульова ставка (операції з передання об'єкта фінансового лізингу в користування з метою оподаткування прирівнюються до продажу).

Не підлягає оподаткуванню фінансовий дохід лізингодавця (суми відсотків або комісійних у складі орендного платежу).

Відповідно до пп. 7.9.6 Закону про прибуток, передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець:

а) збільшує валові доходи;

б) у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними для їх продажу.

При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи на частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі відсотків або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Питання для самоконтролю.

  1. Що таке лізинг, які його форми та види ви знаєте?

  2. Якими документами оформлюються лізингові операції?

  3. Яким чином проводяться розрахунки по лізингових угодах?

  4. Які лізингові операції відображаються на рахунках бухгалтерського обліку?

  5. Як в бухгалтерському обліку відображаються внески іноземних засновників до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями?

  6. Як оподатковуються товарно-матеріальні цінності, ввезені на територію України як внесок до статутного капіталу.

  7. Що таке представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності та яким чином організовується бухгалтерський облік на ньому.

Тема 14 облік консигнаційних та комісійних операцій

14.1 Загальне поняття комісійних та консигнаційних операцій.

14.2. Загальна характеристика консигнаційних та миних складів.

14.3. Облік консигнаційних операцій.

14.4. Облік комісійних операцій.

14.1. Загальні поняття комісійних та консигнаційних операцій

Консигнація (від лат. consignation — письмовий доказ) — різновид агентської комісійної угоди, відповідно до якої товари, що поставляються на експорт, після перетину кордону країни експортера поміщаються на склад тимчасового зберігання (консигнаційний склад) та поступово, в міру реалізації чергової партії, розмитнюються агентом-комісіонером та реалізу­ються на внутрішньому ринку країни імпортера.

Учасниками консигнаційних операцій є консигнант та консигнатор.

Консигнант — принципал (комітент), який віддає агенту (консигна­тору) свої товари на консигнацію для реалізації за кордоном.

Консигнатор —; особа, що одержує від консигнанта товари, продає їх зі свого складу, за винагороду, яку консигнант сплачує консигнатору за договором консигнації.

Консигнатор може бути оптовим покупцем або промисловим агентом.

Оптовий покупець є представником тільки покупців — роздрібних торговців, за дорученням яких на комісійній основі він купує товари у ви­робників або у їх представників.

Промисловий агент займається збутом на певній території товарів декількох підприємств-виробників, що не конкурують між собою. Як пра­вило, такі посередники торгують товарами тривалого користування. Промис­ловий агент веде торгівлю або із своїх складів, або товар відвантажується

покупцю безпосередньо виробником. Головне завдання промислового аген­та — одержання замовлень.

Договори комісії та консигнації

Цивільне законодавство України передбачає можливість реалізації зовнішньоекономічних угод з використанням посередницьких послуг на підставі договорів доручення і комісії. Вони мають багато спільного, однак між ними є ряд істотних відмінностей (рис. 14.1).

Договір комісії — договір, за яким комісіонер (консигнатор) зобов'я­зується за дорученням комітента (консигнанта) за винагороду здійснити одну або декілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому:

Якщо договором передбачається оплата за рахунок посередника ос­новної суми і суми винагороди за комісію, то складається договір комісії;

Якщо розрахунки будуть проводитись безпосередньо з підпри-ємством-імпортером, а посередник має отримати винагороду тільки за комісію, то з ним укладається договір-доручення.

Консигнаційна операція здійснюється на підставі договору консигнації, до якого застосовуються норми законодавства про договір комісії. Консиг­наційні договори (контракти) за особливостями укладання та виконання та­кож можна віднести до посередницької зовнішньоторговельної діяльності.

Під договором консигнації розуміють такий договір, за яким одна сто­рона (консигнатор) зобов'язується протягом певного часу (строку догово­ру консигнації) за обумовлену винагороду продати від свого імені та за ра­хунок консигнанта доставлені на склад в країні консигнатора товари.

Зовнішньоекономічний договір комісії та консигнації може укладатись:

із зазначенням певного терміну дії або без його зазначення;

із зазначенням території його виконання або без її зазначення;

з умовою або без умов щодо асортименту. Зовнішньоекономічний контракт комісії є договором консигнації за

умов укладання його між нерезидентом та резидентом України. При цьо­му немає значення, яка із сторін буде комітентом, а яка — комісіонером. Комітентом може бути суб'єкт господарювання в Україні — резидент, а комісіонером — нерезидент або навпаки.

Зовнішньоекономічний контракт з іноземним партнером укладається від імені комісіонера, але право власності на товари, що імпортуються за цим контрактом, до нього не переходить. Власником товарів з моменту їх передачі комісіонеру іноземним контрагентом (або до моменту передачі) комісіонером іноземному контрагенту) є комітент.

Після митного оформлення товарі/ комісіонер зобов 'язаний згідно з договором комісії надати комітенту звіт і передати придбані за до­говором товари і супровідні документи:

  • копії контракту на поставку товарів;

  • копії рахунків-фактур або інвойсів;

  • копії пакувальних листів;

  • транспортні документи (листи СМИ, перевізні відомості тощо);

  • специфікації до рахунків-фактур, четверті примірники оформлених вантажних митних декларацій.

Оприбуткування товарів комітентом здійснюється на підставі доку­ментів, що передаються комісіонером.

Право власності на товар до моменту його реалізації залишається за консиг­нантом. При цьому мають бути визначені умови, за якими право власності перехо­дить до третьої особи. Зберігання товару на складі та передпродажна підготовка здійснюється за рахунок власника, однак, організація продажу товарів (маркетинг, зокрема, реклама), здійснюється консигнатором за його рахунок Розрахунок з кон­сигнатором провддиться за проданий товар, іноді консигнація передбачає обов'яз­ковий, але відкладений платіж

Окремо в договорі має бути визначено, на підставі чого та яким докумен­том підтверджується ціна, за якою буде обчислюватися вартість певної част­ки товару при виконанні договору купівлі-продажу. Встановлюючи ціну при продажу, необхідно керуватися мінімальною ціною, визначеною консиг­наційною угодою та базисними умовами поставки товару, а також врахову­вати можливість включення в ціну товару вартості зберігання його на складі.

Умови платежу за консигнаційний товар мають чітко визначати валю­ту платежу, а також термін перерахування коштів на рахунок консигнан­та після виконання консигнатором договору купівлі-продажу.

Консигнатор має виконувати встановлені умови зберігання товару, здій­снювати, за необхідності, його перепакування, митне оформлення або марке­тингові дослідження, сплачувати необхідні платежі за зберігання товару тощо.

Консигнант має виконувати обов'язки щодо поставки певної кількості товару обумовленого асортименту та відшкодувати всі витрати консигна­тора за зберігання товару до моменту укладення договору купівлі-прода­жу та переходу прав власності на товар до покупця.

При ввезенні імпортних товарів на митну територію України з їх мит­ної вартості, вказаної у вантажній митній декларації, сплачується мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ, що передбачено законодавством.

Таблиця 14.1.

Особливості договору комісії та консигнації

Ознака

Договір

комісії

консигнації

Предмет договору

Одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду здійснити від свого імені, але за рахунок комітента одну або декілька угод з придбання або продажу товару.

Одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного строку і на певній території за обумовлену винагороду реалізувати від свого імені, але за рахунок консигнанта товари, доставлені на склад консигнатора.

Строк дії угоди

Два-три місяці.

Один-два роки і більше.

Визначення території, на якій буде реалізовано товар

Рідко обумовлюється тери­торія, в межах якої товар має бути придбаний або проданий, тому що комі­тент зацікавлений в прода­жу свого товару і отриман­ні виторгу за можливості в найкоротші строки.

Сторони практично завжди обумовлюють територію, на якій консигнатор має право реалізовувати товар. За бажання консигнатора реалізувати товар за межами обумовленої території, він зобов'язаний отримати дозвіл.

Особливістю договорів комісії у зовнішньоекономічній діяльності є не­поширення на них заборони на визначення комісійної винагороди у виг­ляді різниці або певної частини різниці між призначеною комітентом ціною і тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер виконує угоду.

Зовнішньоекономічний контракт може укладатися:

як на купівлю товару, так і на його продаж;

з зазначенням певного терміну дії або без його зазначення;

з зазначенням території його виконання або без зазначення;

з умовою або без умови щодо асортименту товару.

У контракті обов'язково обумовлюються: вартість товару, визначена в іноземній валюті; розмір, порядок нарахування і сплати комісійної вина­городи; порядок відшкодування витрат комісіонера; спосіб і терміни повідом­лення комісіонером про реалізовані або куплені товари; порядок здійснен­ня розрахунків за товари між комісіонером і комітентом.

Порядок розрахунків та руху товарів при виконанні договору комісії при ввезенні товарів на митну територію України приведений на рис. 14.