§ 2. Провадження по справах про скасування нелегітимних нормативних актів єс...

ливі умови успішності інтеграційного правопорядку. Інститути ЄС намагаються вдосконалювати свою діяльність у цій сфері. Так, 22 грудня 1998 р. для покращення результатів була прийнята Міжвідомча угода щодо спільних настанов з якості нормопроектування в європей­ському праві, відповідно до якої Комісія, Рада та Парламент взяли на себе зобов'язання з підвищення рівня якості нормотворення. Крім того, ЗО січня 2008 р. Комісія повідомила про виконання широкої програми спрощення права ЄС¹" За інформацією Комісії від жовтня 2005 р. у ЄС було скасовано 300 нормативно-правових актів із загальним обсягом понад 5000 сторінок. Скасовані акти були здебільшого застарілими чи зайвими нормами, що ускладнювали орієнтацію в корпусі права ЄС. У цьому процесі Комісія прагне зробити акти ЄС максимально ясними, простими для розуміння та зручними для користувача.

Щодо такої підстави визнання акта недійсним, як порушення уста­новчих договорів чи іншої правової норми, що пов'язана з їх застосу­ванням, то ця підстава є досить зрозумілою та широкою за своїм юри­дичним змістом. Оскільки автори установчих договорів створювали більше, ніж просто писане право, то тут йдеться не лише про порушен­ня самих установчих договорів з їх Додатками, Протоколами та До­говорами про приєднання, але й про порушення навіть найбільш за­гальних принципів права та принципів права ЄС (принципи правової визначеності, недискримінації ' пропорційності ' законного очікуван­ня тощо), незалежно від того, писані вони чи ні. Це стосується норм і принципів захисту та поваги прав людини, які згідно з прецедентним правом Суду ЄС є частиною загальних принципів права ЄС. Порушен­ням вважається також незастосування або неправильне застосування матеріального права ЄС. Позивачі частіше за все вказують на цю під­ставу в поєднанні з іншою. Так, 11 червня 2007 р. СПІ прийняв безпре­цедентне рішення по справі Schneider Electric SA v Commission про те, що ЄС, представлене Комісією, повинно компенсувати індустріальній групі Schneider Electric SA збитки, спричинені незаконною забороною

¹ Режим доступу до прес-рслізу Комісії: http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction. do?rcferencc=MtM6/08/62&forniat=HTML&aged=0&language=EN&guiLanguage=en.

² Case 21/74, Jeanne Airola v Commission II European Court Reports. -1975. - P. 221.

³ Case 114/76, Bela-Muhle JosefBergmann KG v Grows-Farms GmbH & Co KG II European Court Reports. - 1977. - P. 1211.

¹ Case 97/76, Merkur Ausenhandel GmdH & Co KG v Commission of the European Communities II European Court Reports. - 1977. - P. 1063.

145

Poic ii 2. Процедури реалізації юрисдикції Суду Європейського Союзу

злиття групи з групою Legrand SA ' Як підстави відповідальності за­значено доволі серйозне порушення права ЄС. Порушення полягало в неправильній оцінці злиття двох індустріальних груп. Крім того, по­зивач посилався на ту обставину, що Комісія не надала йому можли­вості захистити свою позицію протягом розслідування. Це рішення стало вже другим по цій справі. Першим рішенням від 22 жовтня 2002 р. СГП анулював рішення Комісії по забороні та відокремленню індустрі­альних груп ' Рішення СГ1І 2002 р. стосувалося позадоговірної відпо­відальності ЄС та відшкодування збитків за ст. 288 Договору про ЄСпв (зараз ст. 340 Договору про функціонування ЄС). Після винесення двох рішень Співтовариство повинно компенсувати збитки за повторну участь групи в процедурі розгляду правомірності злиття та компенсу­вати 2/3 втрат, які понесла група через певні дії, які вона мала вчинити та які призвели до зниження ринкової вартості акцій груп. Остаточна сума збитків буде визначена СПІ після висновків експертів. Ця справа є першою в історії ЄС, коли на нього покладена відповідальність за неправильну оцінку фактів та права '

Останньою підставою для визнання акта ЄС недійсним є зловжи­вання владою ' На відміну від такої підстави, як відсутність компетен­ції, орган наділений відповідними компетенціями, але використовує їх не задля встановлених цілей. У таких справах Суд повинен з'ясувати, чи переслідував інститут, орган, установа ЄС при прийнятті оскаржу­ваного акта цілі, задля яких йому надані відповідні повноваження. Тільки якщо позивач доведе, що при прийнятті акта відповідач пере­слідував інші цілі, акт буде скасовано. Не обов'язковим є досягнення нелегітимних цілей, значення має їх наявність. У рішенні по справі Feciechar v High Authority Суд ЄС встановив, що акт не може бути скасований на підставі того, що одна з його цілей є неналежною, але всі інші відповідають його призначенню і дія акта створює належний результат⁵" Суд ЄС підкреслює домінанту законних цілей над незакон-

' Case T-351 /03, Schneider Electric v Commission //European Court Reports. - 2007. -P. 11-2237.

² Case T-77/02, Schneider Electric v Commission II European Court Reports. - 2002. - P. 11-4201.

³ Див.: Мальский О. Суд: Европейское Сообщество ответственно! //Юридическая практика. - 2007. - № 36 (506). - Режим доступу: http://yurpractika.com/article. php?id= 10007894.

⁴ Ця підстава відома у французькому адміністративному праві як концепція detournemenl de pouvoir.

⁵ Case 8/55, Fedechar v High Authority II European Court Reports. -1956. - P. 292.

146