- •Програма дисципліни «управління проектами» модуль I. Концептуальні основи управління проектами
- •Тема 1. Загальна характеристика управління проектами
- •Тема 2. Обґрунтування доцільності проекту
- •Тема 3. Основні форми організаційної структури управління проектами
- •Тема 4. Загальні підходи до планування та контролю проекту
- •Змістовий модуль 2. Інструментарій реалізації основних функцій управління проектами
- •Тема 5. Структуризація проекту
- •Тема 6. Сіткове та календарне планування проекту
- •Тема 7. Планування ресурсів, витрат і проектного бюджету
- •Тема 8. Контроль виконання проекту
- •Тема 9. Управління ризиками в проектах
- •Тема 10. Управління якістю проектів
- •Тема 11. Організація проведення торгів (тендерів), пов’язаних із проектом
- •Тема 12. Формування і розвиток проектної команди
- •Тема 13. Програмне забезпечення процесу управління проектом
- •2. Навчально - методичні матеріали до вивчення тем дисципліни
- •Тема 1. Загальна характеристика управління проектами Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 2. Обґрунтування доцільності проекту Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 3. Основні форми організаційної структури управління проектами Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 4. Загальні підходи до планування та контролю проектів Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 5. Структуризація проекту Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 6. Сіткове та календарне планування проекту Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 7. Планування ресурсів, витрат і проектного бюджету Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 8. Контроль виконання проекту Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 9. Управління ризиками в проектах Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 10. Управління якістю проектів Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 11. Організація проведення торгів (тендерів), пов’язаних із проектом Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •Тема 12. Формування і розвиток проектної команди Навчальні цілі
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Програмне забезпечення процесу управління проектом
- •Контрольні запитання
- •Питання до практичного заняття
- •3. Тести
- •1. Проект та операція мають такі спільні ознаки:
- •2. До головних ознак проекту належать:
- •3. Управління проектом — це:
- •Основні ознаки проекту:
- •Процесна концепція управління проектами — це:
- •24. До основних елементів сіткової матриці належить:
- •25. Створення матриці розподілу адміністративних завдань управління дозволяє:
- •26. Матрицю розподілу адміністративних завдань управління графічно зображують у вигляді:
- •27. Планування в управлінні проектом — це:
- •45. Для побудови графіка передування в умовах невизначеності потрібні такі вхідні параметри:
- •46. Діаграма Гантта дозволяє отримати інформацію:
- •4. Методичні вказівки до виконання практичних завдань
- •Тема 1. Загальна характеристика управління проектами
- •Тема 2. Обґрунтування доцільності проекту
- •Тема 5. Структуризація проекту
- •Кодування wbs
- •Кодування оbs
- •Облік затрат
- •Тема 6. Сіткове і календарне планування проектів
- •І завершення робіт
- •(У тому числі запасом часу)
- •Тема 7. Планування ресурсів, витрат і проектного бюджету
- •Тема 8. Контроль виконання проекту
- •Тема 9. Управління ризиками в проектах
- •Тема 10. Управління якістю проектів
- •Додаток
- •Список рекомендованої літератури
Тема 6. Сіткове і календарне планування проектів
1. Будують і обчислюють параметри сіткового графіка декількома етапами.
Етап 1. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Характеристика робіт за проектом організації комп’ютерного центру (табл. 25).
Таблиця 25
-
Код роботи
Назва (зміст) роботи
Безпосередньо попередня робота
Тривалість роботи, тижні
811
Добір і підготовка операторів
–
6
812
Добір і підготовка програмістів
–
7
813
Добір і підготовка системних аналітиків
–
8
821
Підготовка приміщення
–
6
822
Розміщення замовлення
–
4
823
Доставка і монтаж устаткування
821; 822
5
831
Розробка програмного забезпечення
811; 812; 813
12
832
Тестування програмного забезпечення
823; 831
4
Разом
52
Етап 2. Графічна побудова сіткового графіка. Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наведений так званий ключ, який визначає місця параметрів.
-
Ранній початок ES
Тривалість роботи t
Раннє завершення EF
Код роботи
Пізній початок LS
Запас часу F
Пізнє завершення LF
Далі (рис. 7) подано сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв’язків між ними.
Рис. 7. Сітковий графік організації технологічної лінії
Етап 3. Визначення тривалості робіт.
Якщо позначити тривалість роботи як t, графік матиме такий вигляд (рис. 8).
Рис. 8. Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми термінами початку
І завершення робіт
Етап 4. Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом «прямого проходження». Як видно з рис. 8, наведений сітковий графік має кілька так званих шляхів. Шлях – це послідовність взаємопов’язаних робіт від початку до завершення виконання проекту. У нашому прикладі можна назвати таких принаймні три:
ІІІ. 811 — 831 — 832;
ІІІ. 821 — 823 — 832;
ІІІ. 822 — 823 — 832.
Ранній початок (ES – Early Start) – найбільш ранній можливий термін початку роботи.
Раннє закінчення (EF – Early Finish) – найбільш ранній можливий термін завершення роботи.
де EFi – ранній термін завершення і-ї роботи;
ESi – ранній термін початку і-ї роботи;
ti – тривалість і-ї роботи;
ESi+1 – ранній початок роботи і+1.
Етап 5. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».
Пізній початок (LS – Late Start) – найпізніший можливий термін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завершення виконання всього проекту.
Пізнє закінчення (LF – Late Finish) – найпізніший можливий термін закінчення роботи.
Обчислюючи пізні терміни, застосовують таке правило: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завершення цієї роботи визначають з огляду на найбільш ранній з пізніх початків подальших робіт (рис. 9).
Рис. 9. Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми й пізніми термінами початку і завершення робіт
Етап 6. Визначення резерву часу.
Загальний резерв (F – Float) – це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилася тривалість реалізації всього проекту. Його обчислюють за формулами
або
Параметри сіткового графіку проекту наведено далі (рис. 10):
Рис. 10. Сітковий графік проекту з усіма обчисленими параметрами