Тема 8. Контроль виконання проекту

1 – 2. Для виконання завдання необхідно застосовувати метод скоригованого бюджету.

Після закінчення першого тижня виконання проекту менеджер проекту отримав таку інформацію: за планом за 1-й тиждень проектна команда мала виконати 80 % обсягів певної роботи, яка коштує 800 грн. Фактично було зроблено 70 % цієї роботи і витрачено при цьому 680 грн.

За планом на кінець 1-го тижня бюджет становив:

= 640 грн

= 680 грн,

= 560 грн

де – плановий бюджет на певну дату;

– плановий бюджет на весь проект (або роботу);

– запланований обсяг робіт на певну дату, %;

– фактичний бюджет на певну дату;

– скоригований бюджет на певну дату;

– фактичний обсяг виконаних робіт на певну дату, %.

Бюджет усього проекту становить 2400 грн. Термін виконання – чотири тижні. Оцінюємо хід виконання проекту стосовно бюджету за допомогою коефіцієнта по витрат K_в:

.

Тобто з кожної реально витраченої гривні за планом члени команди мали витратити лише 0,824 грн. Якщо такі тенденції збережуться і надалі, то за прогнозом вартість усього проекту становитиме

.

Як бачимо, перевищення бюджету проекту може становити 513 грн. Своєчасність виконання проекту оцінюють за відповідним коефіцієнтом K_t:

.

Знайдений рівень свідчить про відставання у проектних термінах, яке може призвести до того, що виконання всього проекту затягнеться і за прогнозом потребуватися 4,8 тижня:

тижня.

Крім аналітичного ці дані можна застосовувати і для графічного аналізу проекту за допомогою так званих S-подібних кривих (рис. 18).

Рис. 18. Визначення показників виконання проекту за S-подібними кривими

Як бачимо з графіка (рис. 18), якщо тенденції, що спостерігаються після завершення першого тижня проектних робіт, матимуть місце надалі, то бюджет проекту буде перевищено на 513 грн, а терміни виконання проекту збільшаться майже на тиждень.

Тема 9. Управління ризиками в проектах

5. Очікуваний інтегральний ефект проекту визначимо за формулою математичного очікування:

де M(x) – математичне очікування інтегрального ефекту проекту;

x_i – інтегральний ефект за i-го сценарію;

Р_i – вірогідність реалізації цього сценарію.

Для характеристики ризику як міри невизначеності застосовують такі показники:

• дисперсію:

• середньоквадратичне відхилення:

• коефіцієнт варіації:

.

Тема 10. Управління якістю проектів

1. Причинно-наслідкові діаграми або діаграми Ісікави демонструють як різні причини та субпричини пов’язані з виникненням реальних і потенційних проблем або наслідків (рис. 19).

Рис. 19. Причинно-наслідкова діаграма

Контроль якості включає відслідковування конкретних результатів за проектом для встановлення відповідності стандартам і вимогам якості, а також для визначення шляхів усунення причин незадовільного виконання робіт. Для контролю якості проекту застосовують:

• інспекцію (перевірку);

• графіки контролю (контрольні карти);

• діаграми Парето;

• статистичні методи;

• графіки потоків;

• аналіз тенденцій.

Діаграма Парето — це діаграма, яка ілюструє появу різних причин невідповідності, впорядкованих за частотою (рангом) виникнення певної причини. Упорядкування за рангом застосовують для здійснення коригувальних дій: команда проекту повинна на основі відомого правила 80 : 20 вживати заходів, спрямованих насамперед на усунення проблем, які спричиняють найбільшу кількість дефектів.