4.5. Доходи і видатки господарських суб’єктів

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з:

1) фінансового результату від реалізації продукції, робіт та послуг. Величина цього прибутку чи збитку визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції у продажних цінах без ПДВ, АЗ і витратами на її виробництво і збут.

2) фінансового результату від іншої реалізації:

а) послуг ремонтних, транспортних цехів;

б) продукції підсобного господарства;

в) реалізації майна підприємства;

3) фінансового результату від позареалізаційних операцій:

а) володіння корпоративними правами (пай у статутних фондах інших юридичних осіб);

б) надання комерційного кредиту;

в) здавання майна в оренду;

г) операції з тарою;

д) банківські депозити;

е) доходи від облігацій та інших цінних паперів;

є) прибуток від біржової гри;

ж) отримання сум штрафів, пені, неустойок (за порушення умов договорів, правил перевезень вантажів, за затримку проходження платіжних документів).

У складі прибутку або збитку також відображають:

1) доходи, витрати від переоцінки виробничих замовлень;

2) витрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей, коли винуватців не встановлено, або у стягненні з винних осіб відмовлено судом;

3) витрати на виробництво, що не дало продукції;

4) витрати на утримання законсервованих виробничих потужностей;

5) збитки від простоїв, а також оплата працівникам за час вимушеного прогулу;

6) судові витрати та арбітражні збори;

7) прибутки і збитки за операціями минулих років, виявлені в поточному році;

8) некомпенсовані збитки від стихійного лиха, в тому числі витрати, пов’язані з ліквідацією його наслідків;

9) некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликаних екстремальними ситуаціями;

10) інші доходи і витрати, безпосередньо не пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, робіт і послуг.

4.6. Фонди грошових коштів, що формуються за рахунок прибутку

Підприємства розподіляють прибуток, що залишається в їхньому розпорядженні, за напрямами використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення:

Фонд коштів на розвиток і вдосконалення виробництва витрачається на задоволення потреб, пов’язаних зі збільшенням обсягів виробництва, технічним переозброєнням, удосконаленням технології виробництва та інших потреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства.

Резервні (страхові) фонди можуть створюватись за рахунок прибутку підприємствами всіх форм власності для використання на випадок різкого погіршення фінансового становища в результаті тимчасової зміни ринкової кон’юнктури, стихійних лих тощо.

Фонд соціального споживання використовується переважно на такі витрати, які сприяють соціальному розвитку колективу підприємства:

будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт житлових будинків та об’єктів соціально-культурної сфери;

утримання об’єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних закладів, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів і палаців, у тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування);

інші витрати (на здешевлення харчування робітників і службовців у заводських їдальнях тощо).

Фонд коштів для матеріального заохочення спрямовується на стимулювання зацікавленості працівників підприємства в досягненні високих кінцевих результатів роботи. Прибуток використовується на виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, а також надання одноразової матеріальної допомоги робітникам і службовцям.

З прибутку підприємства мають право придбати акції, облігації, інші цінні папери юридичних осіб, можуть перерахувати кошти на спеціально відкриті рахунки благодійних фондів, робити добровільні внески установам культури, освіти, охорони здоров’я тощо.