5.2. Організаційна структура державних фінансів

Державні фінанси як центральна підсистема фінансової системи України опосередковує майже 80% усіх фінансових ресурсів, містить різноманітні фінансові інститути, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність.

Державні фінанси мають такі ланки: сукупність усіх бюджетів держави, державних фондів цільового призначення (централізованих і децентралізованих), державного кредиту, фінансів державних підприємств, державного особистого та майнового страхування.

Розмежування державних фінансів на окремі ланки зумовлено відмінностями завдань, які вони виконують, однак вони тісно об’єднані між собою.

Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Це складна економічна категорія, яка характеризує фінансове становище держави, оскільки він охоплює усі сфери її економічної діяльності.

Сукупність усіх бюджетів держави складає її бюджетну систему. Вона побудована відповідно адміністративно-територіального поділу в державі і регулюється бюджетним законодавством. Зведений або консолідований бюджет держави включає всі ланки бюджетної системи. В Україні зведений бюджет це – державний бюджет України, бюджет АРКрим та місцеві бюджети.

Централізовані та децентралізовані фонди України цільового призначення включають: Пенсійний фонд, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, фонд загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття, фонд охорони навколишнього природного середовища, позабюджетні фонди місцевих органів самоврядування. Останні згідно статті УЗ Закону України “Про державний бюджет України на 2000 рік” включаються до відповідних бюджетів і витрачаються на заходи передбачені законодавством. Ці обмеження викликані порушенням у формуванні позабюджетних фондів та відсутністю контролю за їх використання.

Державні фонди цільового призначення певною мірою доповнюють державний бюджет, однак їх особливістю є те, що вони мають виключно цільове призначення і законодавчо заборонено використовувати їх на інші цілі.

Державний кредит відображає кредитні відносини з приводу мобілізації державою тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, і населення на принципах поверненості для фінансування державних витрат. Кошти, що мобілізуються за допомогою державного кредиту, надходять до бюджету. Вони можуть використовуватися як знеособлено через бюджетні видатки, так і на конкретні проекти – при випуску цільових позик.

Мобілізація величезних фінансових ресурсів як наслідок призводить до великої державної заборгованості. Величина державного кредиту включається до суми державного боргу країни.

Основу державних фінансів становлять фінанси підприємств і організацій державної форми власності. Від стану фінансів державних підприємств залежить забезпеченість централізованих грошових фондів фінансовими ресурсами.

В умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою діяльність на принципах комерційного розрахунку, метою якого є обов’язкове отримання прибутку. Вони самостійно розподіляють виручку від реалізації продукції, формують і використовують фонди виробничого і соціального призначення, знаходять необхідні їм кошти для розширення виробництва продукції, використовують залучені кошти і можливості фінансового ринку.

На шляху просування країни до ринку частка державного сектору поступово зменшуватиметься, а відтак і вплив державних фінансів на економіку країни.