1.2. Фінансові відносини та їх суб’єкти

Фінансові відносини - це грошові відносини, рух яких відбувається через особливі фонди. Вони є складовими загальних економічних відносин.

Основними суб‘єктами фінансових відносин є:

держава, яка володіє державними грошовими ресурсами і розподіляє їх, стягує платежі і податки, формує державні і місцеві бюджети.

підприємства, установи, організації всіх форм власності, які отримують грошові кошти від держави, або споживачів їх продукції і витрачають їх на покриття витрат виробництва, сплату податків та інших платежів;

населення, люди, сім‘ї, які отримують гроші від держави, підприємств різних форм власності у вигляді заробітної плати, пенсій, стипендій, грошової допомоги, субсидій, інших доходів і витрачають їх на власні потреби та створення нагромаджень.

Основними напрямами державного регулювання фінансової діяльності є:

податкова система;

ціноутворення;

зовнішньо-економічна діяльність;

грошовий обіг;

кредитування;

форми платежів і розрахунків, обіг цінних паперів;

організація органів державного управління.

Мета фінансових відносин - створення добробуту громадян, фірми, регіону, держави.

1.3. Функції фінансів

У суспільстві із соціально-орієнтованою ринковою економікою одним із основних завдань держави у галузі економіки є створення рівних умов для ефективного господарювання усіх суб‘єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, а головне призначення фінансів - підтримувати підприємницьку ініціативу, ділову активність у межах цих форм, а також контролювати дотримання законів.

Звідси, основні функції фінансів:

розподільча - проявляється при розподілі суспільно необхідного продукту, при розподілі прибутку підприємств, його фондів, при розподілі державного бюджету, державного кредиту, позабюджетних фондів.

регулююча - держава, встановлюючи податки та пільги, регулюючи грошовий обіг і систему кредитування, сприяє переливанню капіталу, пожвавленню ділової активності, раціональному використанню ресурсів.

контрольна - виникає на основі розподільчої функції, забезпечуючи контроль за формуванням грошових накопичень підприємств, за їх розподілом, за формуванням державного бюджету і його використанням.

1.4. Фінансові ресурси, їх склад і особливості

Джерелом фінансових ресурсів виступає валовий національний продукт.

ВНП - узагальнюючий макроекономічний показник соціально-економічного розвитку, визначається як вартість усіх товарів і послуг, вироблених у країні за рік.

Фінансові ресурси - це грошові фонди фінансової системи, які створюються у процесі розподілу, перерозподілу і використання ВНП за певний період і використовуються для забезпечення безперебійного функціонування і розвитку народного господарства.

Фінансові ресурси держави охоплюють ресурси всіх секторів економіки. У кожному секторі фінансові ресурси розподіляються за рівнями управління.

У розпорядженні держави знаходяться ресурси бюджетної системи, різних централізованих і децентралізованих фондів, а також державних фінансових інституцій (Національного банку, державних страхових органів, державних кредитних установ).

Загальна величини фінансових ресурсів складається із трьох частин:

Перша частина є грошовим вираженням вартості чистого доходу, створеного у державі. Це прибуток, відрахування до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду Чорнобиля, Фонду сприяння зайнятості населення, Фонду конверсії, позабюджетних фондів місцевого самоврядування;

Друга частина фінансових ресурсів є частиною фонду споживання, що перерозподіляється за допомогою фінансів. Сюди входять прямі і непрямі податки з населення, в тому числі прибутковий податок з громадян, податок на додану вартість, акцизний збір, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори;

Третю частину фінансових ресурсів становлять різні відрахування, що включаються у собівартість продукції (амортизаційні відрахування, відрахування на геологорозвідку, плата за воду.