14.3. Етапи розвитку світової валютної системи

Сукупність грошово-кредитних відносин, яка склалась на основі інтернаціоналізації господарського життя й розвитку світлового ринку, закріплена у міжнародних договірних і державно-правових нормах, називається валютною системою.

Розрізняють світову, міжнародну (регіональну) й національні валютні системи.

Національна валютна система є частиною грошової системи країни, у межах якої формуються й використовуються валютні ресурси, здійснюються міжнародні платіжні обороти.

На базі національних валютних систем функціонує світова валютна система - сукупність валютно-економічних відносин, що склалися на основі взаємозалежності національних економік і розвитку світового ринку, та закріплених міждержавними угодами.

У своєму розвитку світова валютна система пройшла три етапи, кожному з яких відповідає свій темп організації міжнародних валютних відносин.

1-й етап охоплює період від її виникнення наприкінці ХІХ ст. до початку Другої світової війни.

2-й етап - пов’язують із Бреттон-Вудською конференцією (США) у 1944 році. Основними принципами її були:

- збереження функції світових грошей за золотом;

- обов’язковість обміну резервних валют на золото іноземними урядовими установами і центральними (національним) банками за офіційним курсом (35$ за тройська унцію - 31,1 г золота).

3-й етап світової валютної системи припадає на середину 70-х років, коли вона сформувалася такою, яка діє у даний період – система плаваючих курсів (офіційно оформилася після конференції країн-учасниць МВФ у Кінгстоні на Ямайці у 1976 р.).

14.4. Валютний курс

Одним із важливих елементів будь-якої валютної системи є валютний курс - ціна грошової одиниці національної валюти, яка виражена у грошових одиницях валюти іншої країни.

Основні фактори, що впливають на курс валют:

стан платіжного балансу;

рівень інфляції;

міждержавна міграція короткострокових капіталів;

співвідношення попиту і пропозиції кожної валюти;

Крім економічних, на валютний курс впливають політичні і воєнні фактори.

Розрізняють три види валютних курсів.

Курс, який коливається - це валютний курс, що вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції.

Плаваючий курс - курс валюти, який вільно підвищується і знижується залежно від попиту і пропозиції (різновид валютного курсу, що коливається), який вимагає використання ринкового механізму валютного регулювання. Цей курс передбачає певну свободу вибору окремими країнами режиму валютного курсу.

Фіксований валютний курс - офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, заснованих на визначених у законодавчому порядку валютних паритетах. Фіксований валютний курс передбачає закріплення вмісту національних грошових одиниць безпосередньо в золоті або в доларах США за жорсткого обмеження коливань ринкових курсів валют до 1%.

Валютний курс має великий вплив на зовнішньоекономічну діяльність країни. Занижений валютний курс дає змогу отримати додаткові вигоди при експорті товарів і сприяє притоку.

14.5. Валютний ринок

Валютний ринок - система стійких економічних і організаційних відносин в операціях купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.

На валютному ринку здійснюється широке коло операцій із зовнішньоторговельних розрахунків, туризму, міграції капіталів, робочої сили, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередницькими й банківськими установами та фірмами. Валютний ринок охоплює також операції із страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів, різні заходи валютного втручання. Зростаюче значення у діяльності валютних ринків набувають операції спекулятивного характеру, розраховані на отримання прибутків від зміни валютних курсів.

Існують такі валютні ринки:

ринок євровалют - це міжнародний ринок валют країн Західної Європи, де операції здійснюються у валютах цих країн, та долара США.

Суб'єктами цього ринку виступають великі і середні банки країн Західної Європи і США.

ринок євродепозитів - він виражає стійкі валютно-фінансові відносини щодо формування вкладів у іноземній валюті у великих комерційних банках західних країн за рахунок коштів, що обертаються на ринку євровалют;

ринок єврокредитів, який виражає стійкі кредитні зв'язки з надання міжнародних позик у євровалюті великими комерційними банками країн із розвинутою ринковою економікою.

Для валютних ринків характерні два основні види операцій: спот, коли передбачається негайна поставка валюти, і форвард, коли валюта поставляється на строк через домовлений термін (місяць і більше) за узгодженим на момент операції курсом.