Зміст теми

§1. Сутність планування, його принципи та цілі організації

§2. Сутність стратегічного менеджменту

§3. Формулювання стратегії бізнесу

§4. Формулювання корпоративної стратегії

§5. Тактичне планування

§6. Оперативне планування

§1. Сутність планування та цілі організації

Процес планування розглядають як вид діяльності. Плануванню можна дати наступне визначення.

Планування – це процес вироблення прийняття рішень, що дозволяють забезпечити ефективне функціонування і розвиток фірми в майбутньому.

Усі організації займаються цим видом діяльності, однак немає двох організацій, які б планували однаково. На рис. 3.1 показано загальну схему процесу планування, якою послуговується багато організацій, проте кожна з них має свою специфіку.

Процес планування відбувається в контексті певного середовища. Менеджери повинні мати повне уявлення про ці умови для того, щоб визначити місію організації, розробити її стратегічні, тактичні й оперативні цілі та плани.

Як видно з рис. 3.1, планування відбувається у певному середовищі. На цій підставі менеджер спочатку формулює головне завдання організації - її місію. Місія визначає мету, цінності та напрями діяльності організації. Від неї ідуть паралельні лінії до цілей і планів. Після місії формулюють стратегічні цілі. Мета та місія дають змогу визначити стратегічний план. Стратегічні цілі і плани є головним видом інформації для розробки тактичних цілей.

Рис. 3.1. Процес планування

Це, відповідно, дає змогу сформулювати тактичні плани, з яких випливають оперативні цілі, що їх втілюють за допомогою оперативних планів. Зрештою, цілі і плани усіх рівнів можна використати як дані для майбутньої діяльності на усіх рівнях.

Цілі організації

Цілі вирішальні для ефективності організації, крім того вони виконують декілька завдань у процесі планування. Їх розрізняють за видами.

Завдання, що їх виконують цілі.Цілі слугують виконанню чотирьох важливих завдань. По-перше, вони забезпечують об'єднання зусиль людей, що працюють в організації.

По-друге, формулювання цілей суттєво впливає на інші аспекти планування: правильне визначення цілей сприяє ефективному плануванню, а воно, відповідно, забезпечує формулювання наступних цілей.

По-третє, цілі можуть слугувати джерелом мотивації для працівників організації. Цілі, що свідчать про важливість і складність завдання, можуть спонукати людей працювати більше, особливо коли досягнення мети передбачає отримання нагороди.

По-четверте, цілі забезпечують ефективний механізм оцінки та контролю. Це означає, що майбутнє виконання може бути оцінене в термінах успішного досягнення теперішніх цілей.

Види цілей.Організації ставлять перед собою різноманітні цілі. Як зазначено, чотири головні види цілей - це місія, стратегічна, тактична та оперативна цілі. Місією організації є формулювання її фундаментального, унікального завдання, яке започатковує відмінний від інших організацій тип бізнесу і визначає структуру операційної діяльності в умовах продукції та ринку. Стратегічні цілі - це цілі, поставлені менеджерами вищого рівня в організації, які концентрують увагу на загальних питаннях. Тактичні цілі ставить середня ланка менеджменту організації. Вони передбачають, які дії потрібно виконати для досягнення стратегічних цілей, які вони ж і забезпечують. Оперативні цілі визначає нижча ланка менеджерів. Вони пов'язані з короткотерміновими завданнями, що потрібні для виконання тактичних цілей.

Види планів.

Організації розробляють багато різних планів. Загалом, це стратегічні, тактичні та оперативні плани.

Стратегічні плани. Стратегічні плани - це плани, які розробляють для досягнення стратегічних цілей. Точніше, стратегічний план - це генеральний план, який містить вирішення щодо розміщення ресурсів, пріоритети та послідовні дії, потрібні для досягнення стратегічних цілей. Такі плани розробляє рада директорів та менеджери вищого рівня. Зазвичай, ці плани мають довготривалі перспективи та вирішують питання щодо розміщення ресурсів, конкурентних переваг і синергії. Детальніше їх описано в наступному питанні.

Тактичні плани. Тактичний план націлений на виконання частини стратегічного плану для досягнення тактичних цілей. Такі плани задіють вищий і середній рівні менеджерів та мають дещо коротші терміни і конкретний об'єкт. Тактичні плани дають змогу вирішити як саме зробити щось конкретне. Тактичне планування ми розглянемо після вивчення стратегічного.

Оперативні плани. Оперативні плани концентровані на виконання тактичних планів для досягнення оперативних цілей. Їх розробляють менеджери середнього та нижчого рівня. Ці плани мають короткотермінові об'єкти та досить вузьку сферу прикладання. Кожен з них охоплює невелику сферу діяльності. Оперативне планування детальніше проаналізоване в останньому питанні теми.

Процес планування базується на ряді принципів, чи правил, які необхідно враховувати при його здійсненні. Принципи ці багато в чому залежать від умов, у яких здійснюється планування, традицій, теоретичних поглядів фахівців, а тому згодом поступово міняються. Принципи планування наступні.

Принцип єдності.Оскільки організація – це цілісна система, те всі складові частини системи повинні розвиватися в єдиному напрямку. Тому планова діяльність будь-якої ланки організації повинна бути зв'язана з плановою діяльністю всієї організації. Будь-які зміни в планах одного підрозділу повинні бути відповідним чином відбиті в планах інших підрозділів. Усі плани, розроблювальні в організації, - не просто набір документів, а їхня взаємозалежна система.

Принцип участі.Це участь максимального числа співробітників у роботі над планом уже на самих ранніх її етапах. Така практика зв'язана з тим, що люди скоріше й охоче будуть виконувати ті задачі, що ставлять собі самі, тому що це їхньої задачі, і вони будуть усіма силами прагнути довести на практиці свою правоту; крім того, подібні плани ближче і зрозуміліше, ніж ті, котрі «спущені зверху».

Принцип безперервності.Він означає, що процес планування на підприємствах повинний здійснюватися постійно. Це продиктовано такими об'єктивними обставинами, як невизначеність зовнішнього середовища і часті її зміни. Безперервність планування припускає можливість постійного внесення коректив у прийняті планові рішення і постійний перегляд самих рішень у зв'язку з появою якихось нових чи обставин з'ясуванням того, що бажаний результат не буде досягнутий, якщо не прийняти додаткових заходів.

Принцип гнучкості.Він тісно зв'язаний із принципом безперервності. Цей принцип полягає в забезпеченні можливості для планів змінювати спрямованість у зв’язку з виникненням непередбачених обставин. Плани повинні складатися так, щоб у них можна було вносити уточнення в зв'язку з умовами діяльності, що змінюються, організації.

Принцип точності. Любий план повинний бути складений з таким ступенем точності, що можливий.