§2. Економічна оцінка ефективності

На рівні окремих підприємств у різних галузях економіки використаються різноманітні групи показників економічної ефективності. Однак на кожнім підприємстві оцінюється економічна ефективність використання матеріальних ресурсів, основних виробничих фондів й оборотних коштів, капітальних вкладень, діяльності персоналу, а так само розраховується узагальнюючий показник, що характеризує економічну ефективність підприємства в цілому.

Показник ефективності використання матеріальних ресурсів (Е_м) характеризує матеріалоємність продукції:

Ем = МЗ/ВП (9.2)

де: МЗ - матеріальні витрати; ВП - вартість випущеної продукції.

Зниження матеріалоємності продукції - один з головних напрямків підвищення ефективності в промисловості й будівництві, тому що витрати на матеріали становлять більше половини витрат на виробництво продукції цих галузей. Як правило, це досягається впровадженням нових ресурсозберігаючих технологій, заміною дорогих матеріалів більше дешевими.

Показник ефективності використання основних виробничих фондів (Е_ф) визначається звичайно показником їхньої фондовіддачі.

Е_ф = ВП/ОФ (9.3)

де: ОФ - вартість основних виробничих фондів; ВП - вартість випущеної продукції.

До основних виробничих фондів відносяться: засоби праці (виробничі будинки й спорудження, машини, верстати, устаткування, транспортні засоби й тому подібні) які беруть участь у виробництві. Найважливішими напрямками підвищення ефективності використання основних фондів є: підвищення коефіцієнта змінності роботи підприємства, скорочення втрат робочого часу, встаткування й ін.

Показником ефективності капітальних вкладень (Е_п) є строк окупності капітальних вкладень.

Е_п = К/∆П (9.4)

де: ДО - розмір капітальних вкладень; ∆П - приріст прибутку, викликаний цими капітальними вкладеннями за рік.

Як відомо, оптимальний строк окупності капітальних вкладень не повинен перевищувати двох років.

Показником, що характеризує ефективність діяльності персоналу (Е_т), є продуктивність праці. На рівні підприємства вона може бути визначена як відношення.

Е_т = ВП/ЧР (9.5)

де: ЧР – середньорічна чисельність працівників, зайнятих на підприємстві.

Отже, продуктивність праці визначається виробленням продукції в одиницю часу.

Підвищення продуктивності праці залежить від ряду факторів: технічного рівня виробництва, кваліфікації працівників, якості й наявності в необхідній кількості матеріалів і т.д.

Матеріалоємність, фондовіддача, окупність капіталовкладень – це показники, що характеризують економічну ефективність використання окремих ресурсів. Тим часом, на кожнім підприємстві необхідно визначити узагальнюючий показник, що дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства в цілому. В умовах ринку таким показником є рентабельність, як відношення отриманого прибутку до витрат:

Е_р = П/С*100% (9.6)

де: П - розрахунковий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства; С - витрати, пов'язані зі створенням і поповненням основних й оборотних коштів.

Рентабельність якісно характеризує роботу підприємства й відображає зіставлення прибутку з усіма витратами. У різних галузях на рівні окремих підприємств можуть мати місце специфічні особливості.

Наведені показники економічної ефективності менеджменту є статичними.

Вірогідність показників ефективності зростає, якщо при аналізі форм ефективності менеджменту враховується її динамічний аспект.

У зв'язку із цим показники ефективності менеджменту доцільно розглядати в динаміці за допомогою реєстрації й порівняння змін за два або більше періоди.

Динамічний показник ефективності менеджменту можна представити в такий спосіб:

Е_мд = (П_п-П_р)/(Р_уп- Р_уб) (9.7)

де: Пп,Пр – кінцеві показники (прибуток) підприємства, відповідно, у даному й базисному роках; Руп, Руб – витрати на управління, відповідно, у даному й базисному роках.

Коефіцієнт Емд показує, на скільки гривень за розглянутий період змінюється кінцевий показник (прибуток) при зміні управлінських витрат на 1 грн. Він відображає динаміку, темпи росту ефективності менеджменту.

Динаміку економічної ефективності менеджменту характеризує також порівняння цих показників за два або більше періоди, що дає показник відносної зміни ефективності менеджменту, виражений у відсотках:

∆Е = (Е₂-Е₁)*100/Е₂ (9.8)

де: Е₁ й Е₂ – економічна ефективність управління підприємством, відповідно, у базисному й даному роках.

Наведені динамічні показники доцільно розраховувати також при здійсненні корінних змін системи управління організацією, при порівнянні різних варіантів удосконалювання системи управління. Оцінка реального взаємозв'язку конкретних показників ефективності менеджменту й перерахованих характеристик системи управління дозволяє діагностувати систему управління, розкривати її потенційні можливості, визначати шляхи вдосконалювання.

Підвищення ефективності управління

Які основні заходи підвищення економічної ефективності управління?

Поліпшення показників ефективності діяльності організації можливо в результаті розробки й реалізації організаційно-технічних заходів комплексно, що відображає шляхи росту економічної ефективності управління.

Пропонується наступна класифікація заходів, пов'язаних з ростом результату й зниженням витрат ресурсів: технічні, організаційні, соціально-економічні.

Технічні заходи спрямовані на вдосконалювання технологій, устаткування, режимів переробки сировини, якості застосовуваних ресурсів.

Організаційні заходи спрямовані на вдосконалювання організації обліку, виробництва й праці, скорочення циклу виробництва, ремонту й економії ресурсів.

Соціально-економічні заходи спрямовані на поліпшення умов праці й відпочинку, застосування мер стимулювання й відповідальності, мотивації росту якості й продуктивності праці, розвитку корпоративного духу в ім'я цілей організації.