29. Домашня навчальна робота школярів як дидактична проблема. Шляхи оптимізації домашніх завдань.

Домашня навчальна робота – це форма організації самостійного, індивідуального вивчення школярами навч-го матеріалу у не навчальний час.

Виконання д/з:

• допомагає глибше зрозуміти навч.матер.;

• сприяє закріпленню ЗУН, завдяки тому, що учні сам-но відтворюють вивчений на уроці мат-л і стає ясно, що вони знають, а що ні;

• сприяє вихованню самостійності, відповідальності і сумлінності учнів у процесі навч-ня;

• активізує розумову діяльність учня, тому що самому доводиться шекати шляхи, прийоми і засоби міркувань і доказів;

• привчають до самоконтролю і сприяють формуванню уміння і навичок організаційної праці: організовувати робоче місце, встановлення режиму часу.

Вимоги до організації д/з:

• д/з дається тільки після формування первісних умінь і навичок;

• дається автоматично;

• для кожного класу обсяг д/з з усіх пред-в виходить з визн-х норм часу на їх викон-я;

• логіка д/з повинна бути більш простою і доступною ніж сис-ма пояснення в класі;

• д/з іноді давати цікаве з елементами кмітливості;

• роз’яснення і поради з техніки виконання;

• будь-яке д/з повинно перевірятись вчителем;

• консультація для батьків про посильну і доцільну допомогу дітям у виконанні д/з;

• на процес вик-ня д/з впливає не тільки система пояснення вчителем матер-лу, а й весь вигляд вчителя, моральні якості, відношення до дітей, порядок і система його роботи. Учень пристосовується до запитів і вимог учителя, його відношення до дітей;

Д/з включають: засвоєння вивченого мат-лу за підручником, виконання усних вправ, творчих робіт, проведення спостережень (біологія, географія), викон-ня лабор-х і практ-х робіт.

Недоліки д/з: невміння більшості учнів організувати свій робочий час, відсутність твердо закріпленого режиму, звідси поспішність у роботі і поверхове засвоєння матеріалу; іноді викон-я д/з здійснюється учнями без попереднього засвоєння теорії, звідси помилки, на осмислення зв’язків з теорією і практикою; перевантаження учнів д/з.

Шляхи оптимізації домашніх завдань:

• Процес осмислення та засвоєння знань повинен носити розосереджений хар-р (вчити уроки потрібно не один раз, а постійно);

• Виконання д/з в день їх отримання і повторення напередодні заняття;

• Застосовувати прийоми самоконтролю (переказ уроку у голос, або про себе, дати відповіді на контрольна запитання);

• Правильно поставлений педагогічний контроль.

30. Функції та методи перевірки знань учнів. Різні системи оцінювання учнів в історії педагогіки.

Процес навчання в школі спрямований на вирішенні навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю Обов'язковим компонентом цього процесу є контроль. Контроль - це виявлення, перевірка і оцінка успішності учнів.

Засоби контролю: спостереження за учнями під час занять: вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності: безпосередня перевірка знань, умінь, навичок. Результат контролю: оціночні судження, або оцінки в журналах, зошитах (бали), оцінка судження у щоденнику або словесно.

Види контролю:

1. попередній - перед вивченням теми.

2.поточний.

3. періодичний.

4. підсумковий - в кінці чверті.

5. заключний - в кінці року.

Функції контролю:

1. Освітня - визначити результат навчальної діяльності і скоректувати її.

2. Діагностична - виявлення успіхів і недоліків, визначення шляхів підвищення якості навчання.

3. Виховна - виховує працьовитість, дисциплінованість, волю, відповідальність, чесність.

4. Стимулююча - справедлива, аргументована оцінка є імпульсом до роботи і навпаки.

5. Розвиваюча - пам'ять, мислення, мова, увага.

6. управлінська - на основі контролю визначається стан успішності учнів.

Методи контролю - сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь та навичок.

1. . Усний контроль - учні вчаться логічно мислити, аргументувати свої думки. Є індивідуальне фронтальне та ущільнене усне опитування.

2. Письмовий контроль - письмова перевірка знань, вмінь, навичок. Залежно від навчального предмету письмовий контроль здійснюється у формі контрольної роботи, твору переказу, диктанту і т.д. Мета - з'ясувати ступінь оволодіння учнями вмінням і навичкам з предмету.

3. Тестовий контроль - відповіді на тестові запитання за допомогою розставлення цифр, підкреслення потрібних відповідей. Це дає можливість за короткий час перевірити велику кількість учнів.

4. Програмовий контроль - за допомогою комп'ютера.

5. Графічний контроль (креслення, малювання) - відповідь у вигляді складної наочної моделі.

6. Практична перевірка - оволодіння системою практичних навичок, вмінь, під час лабораторних робот, практичних занять.

В різних країнах існують різні системи оцінювання учнів: в США оцінювання робиться літерами, в Європі розповсюджена 100 бальна система оцінювання, в Росії 5 бальна система, в Україні 12 бальна система по предметам та якісна система оцінювання поведінки (незадовіль., задовільно, добре, дуже добре, зразково).

12 бальне оцінювання знань є 4-х рівневою системою:

1-3 бали (початковий) - відповідь учня при відтворенні навчального

матеріалу елементарно, фрагментарно;

4-6 (середній) - відтворює основний навчальний матеріал, здатний вирішувати завдання за зразком,

7-9 (достатній) - самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями, робить висновки, відповідь учня повна, логічна, хоча і бракує власних суджень:

16-12 (високий) - знання учнів глибокі, міцні, узагальнені, системні, застосовує їх творчо, навчальна діяльність має дослідницький характер. Обов'язковим є тематичне оцінювання. Підсумкове оцінювання здійснюється в кінці чверті, семестру або навчального року. Підсумкову оцінку за семестр виставляють за результатом тематичного оцінювання. Проводиться тематична атестація. її проводять у різних формах. Головне - об'єктивне оцінювання. Учень має право на переатестацію.