12. ІІсихолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів. Мотиви навчання.

Навчання - процес організації діяльності дітей під керівництвом вчителя, в рез-ті якого вчитель і учень набувають нових знань. Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнав-ї дія-ті, яка передбачає:

• Усвідомлення учнем мети навч-я;

• Фізіологічна та психологічна готовність до навч-я;

• Бажання вчитися та активність у проц.навч-я;

• Належний рівень розвитку.

Пізнання базується на певних психічних процесах:

1. Сприйняття – псих. процес створення відчуттів із зовнішньої дійсності, найвища ф-я психіки - свідомість; 2. Відчуття; 3. Мислення (перероблення інформації побаченого); 4. Аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; 5. Пам'ять, увага, уява. мова. Таким чином в основі процесу нав-ня лежать виключно псих. процеси. Про це повинен знати в першу чергу вчитель. Не треба дітям пояснювати особливості їх психіки (погана пам'ять, неуважність, мовлення). Темперамент проявляється в дії. Треба диференціювати завдання не по складності, а по часу виконання і треба дотримуватись, щоб була психічна рівновага.

Внутрішній процес засвоєння знань складається з таких ланок: сприймання – осмислення і розуміння – узагальнення – закріплення – застосування на практиці.

Психологічною основою навчання — є мотиви учіння.

Мотиви - це спонукання до якоїсь дії. Завдання вчителів і батьків зрушити внутрішню мотивацію дитини, поясни необхідність нав-ня. А вони в свою чергу визначаються потребами та інтересами.

Пед. основи (компоненти): 1)уміння вчитися (загатьно-навчальні та спеціальні уміння) – читати, слухати, слухати і конспектувати одночасно; 2) розумова активність дитини (свідомість). 3. наявність особистого досвіду. 4) збудник (мотиви).

Групи мотивів:

і )безпосередньо спонукальні – це мотиви, які викликані інтересом. До числа цих мотивів можна віднести симпатію і любов до вчителя; цікаве ведення вчителем уроків. В цілому ці мотиви можуть допомогти вчителю зацікавити в занятті всіх учнів, навіть тих, хто прийшов без всякого бажання. Діє в середніх класах

2) перспективно спонукальні - викликані майбутнім навчанням. До них відноситься зацікавленість предметом, корисному для оволодіння обраної професії; бажання заслужити повагу, схвалення друзів, колективу і т. д.

3) інтелектуально спонук. – бажання знайти самостійно відповідь на поставлене питання або проблему; розуміння практичного значення виконаної роботи, а також почуття задоволення від самого процесу розумової праці.

4) соціальні - відповідальності, необхідності, основані на формуванні світосприйняття.

5) негативного спонукання - страх перед вчителем, батьками, бажання бути краще всіх та ін.

13. Закони. Закономірності, принципи, правила навчання.

Нав-ня - процес організації діяльності дітей під керівництвом вчителя, в рез-ті якого вчитель і учень набувають нових знань. Нав-ня, як процес повинен бути цілеспрямованим і чітко визначеним.

Закони - це відображення в свідомості найбільш стійких зв'язків об'єктивного світу. Закономірність - це об'єктивно існуючі, стійкі, повторювальні зв'язки між явищами, які мають місце в навчальному процесі — це закон в дії. Принципи - це вихідні положення які мають в основі функції навчального процесу і визначають вибір змісту методів, форм навчання і увесь хід його проведення

Принципи - це практичні рекомендації по орг-ії нав-го процесу, які сформульовані на основі з-нів і закономірностей. Перша спроба створення цілісної системи дидактичних принципів належить Коменському. Він створив таку систему дидактичних принципів, у якій, ведучими є принципи природовідповідності і наочності.

Ще недавно в курсі дидактики закономірності розглядалися окремо від принципів Але ж теоретично закономірності повинні визначити характер практичної діяльності, тобто виступати як принципові вимоги до її організації. Принцип ще не вихідний початок дослідження, а його завершений етап Тому в пед. Літературі все частіше дидакт.принципи не розмежовуються з дидактичними закономірностями і розглядаються однозначно.

Класифікація принципів

1. . виховний характер навчання (навч. матеріал повинен бути спрямований на формування особистості);

2. . науковість (використання науково-вірних знань);

3. систематизації і послідовності (матеріал повинен подаватися в певному порядку і логічному зв'язку);

4. активність і свідомість (усвідомлення навч. матеріалу; цілеспрямоване проявлення зусиль, направлених для досягнення мети);

5. наочність (Коменський: "щоб вчили не тільки з книги, а й з неба, дерев");

6. міцність (знання, які глибоко осмислені);

7. доступність;

8. врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Правило навчання - це практичне судження, вимога до викладання, в якій розкривається і конкретизується певна сторона принципу навчання. Правила не володіють силою загальності, обов'язковості, вони розраховані на конкретну ситуацію.

Правило — це практичні вимоги, які грунтуються на логіці навчального процесу

Напр-д; принцип наочності — є правило - не виставляти відразу всі посібники, а показувати кожний в міру необхідності